23.12.2025

Вербицька Оксана

Інфраструктура для дизайну — те, що не прийнято питати у розробників

💡 Усі матеріали, обговорення та новини, пов’язані з дизайном, зібрані в одному місці. Запрошуємо долучитися до Design спільноти!

Якщо ви дизайнер і прагнете створити власний продукт із використанням штучного інтелекту, необхідно розуміти базові технічні концепції – фронтенд, бекенд, фреймворки та інші важливі поняття, які іноді соромно запитувати у колег-розробників.

Насправді це не так складно осягнути, хоча на перший погляд може здатися, що ці поняття суттєво відрізняються від звичного інтерфейсного дизайну. Інтернет часто не пропонує матеріалів, що пояснюють технічну основу простими словами, особливо із прикладами та порівняннями, зрозумілими для звичайного дизайнера інтерфейсів.

Отже, варто це виправити.

У кінці наведені поради для подальшого навчання, корисні посилання та спеціальна шпаргалка з найкращими AI-інструментами, більшість з яких безкоштовні.


Кілька слів про автора

Володимир – фахівець продуктової агенції Cieden, активний популяризатор застосування штучного інтелекту у дизайні. Він веде блог у LinkedIn, проводить вебінари, створив спільноту в Telegram (понад 750 учасників) і консультує з питань AI. Весь прибуток від діяльності спрямовується на підтримку KOLO у партнерстві з Mate academy.

Улюблена його справа – вивчення нового і поділ знаннями.


Фронтенд – те, що бачить користувач

Вебдизайнерам потрібно опанувати три ключові технології:

  • HTML – визначає структуру сторінки;
  • CSS – відповідає за стилізацію елементів;
  • JavaScript – забезпечує логіку та взаємодію.

HTML — це свого роду інструмент для створення інформаційної архітектури, що допомагає формувати структуру й навігацію продукту. Розробники створюють сторінки або компоненти через HTML.

Приклад простої HTML-картки: контейнер <div> із заголовком «Привіт» і кнопкою «Натисни мене».

CSS дозволяє оформити картку: встановити фон, падінги, заокруглення, змінити колір та розмір заголовка, стилізувати кнопку. CSS-стилі можна додавати безпосередньо до компонентів або описувати на рівні проєкту, що сприяє повторному використанню елементів, подібно до стилів і токенів у Figma.

JavaScript необхідний для інтерактивності – наприклад, щоб після кліку на кнопку з’являлося вікно з повідомленням. У Figma інтерактивність реалізується через прототипування, але в розробці це простіший код.


Чи завжди фронтенд однаковий?

Варто зазначити, що фронтенд не завжди базується на HTML, CSS і JavaScript. Для різних платформ використовують різні технології. Наприклад, iOS-розробка здійснюється мовою Swift, яка поєднує структуру, стилі й логіку в одному.

Основна ідея однакова: створення інтерфейсу, розуміння базових концептів допоможе якісно спілкуватися зі штучним інтелектом і формувати краще «промпти».


Бекенд – те, що користувач не бачить

Бекенд працює однаково для вебу та мобільних застосунків і приймає запити з різних платформ.

Важливі поняття бекенду:

  • Таблиці – схожі на таблиці Google Sheets, де зберігаються дані. Кожна таблиця відповідає за певний тип інформації.
  • Схеми – описують, які дані і в якому форматі зберігаються в таблицях (напр., текстові чи числові значення).
  • Функції – виконують операції над даними, бувають трьох типів:
    1. Запити (Queries) – тільки читають інформацію;
    2. Мутації (Mutations) – змінюють або видаляють інформацію;
    3. Дії (Actions) – складніші функції, що поєднують мутації і запити, можуть викликати інші API.
  • API – «міст» між програмами, що забезпечує обмін даними між фронтендом та бекендом або з зовнішніми сервісами (приклад – інтеграція платіжної системи Stripe).
  • Автентифікація – перевірка особи користувача (логін, паролі, сторонні сервіси Google, Apple), визначення ролей і дозволених дій.
  • Ключі середовища (Env Keys) – секретні паролі для безпечної інтеграції з API, які зберігають у файлі .env і обов’язково виключають з репозиторію через .gitignore.

Як усе поєднується

  1. Дані зберігаються в таблицях бекенду.
  2. Схеми налаштовують їх структуру.
  3. Функції виконують операції над даними: читання, зміна, видалення.
  4. API зв’язує бекенд із фронтендом або зовнішніми сервісами.
  5. Автентифікація контролює доступ.
  6. Ключі середовища захищають важливі дані.

Наприклад, кнопка видалення користувача на фронті викликає функцію, що видаляє відповідні дані у бекенді.


Бібліотеки, фреймворки та інші важливі інструменти

Розробники не пишуть код з нуля, а використовують готові рішення.

UI-бібліотеки – це аналоги дизайн-систем у коді, які включають компоненти, стилі та логіку з урахуванням accessibility. Вони прискорюють розробку, дають можливість кастомізувати вигляд, а часто й містять готовий код для завантаження в проєкт. Наприклад, популярна бібліотека для вебзастосунків – shadcn/ui.

Правила використання:

  • Використовувати близько 80% готових компонентів, 20% – власні.
  • Не більше однієї бібліотеки на проєкт.

Фреймворки – «каркаси» з наборами правил і готових рішень для організації коду. Наприклад, Next.js для вебзастосунків, Expo для кросплатформених мобільних застосунків (iOS та Android), SwiftUI для кастомізованих iOS-рішень.


Термінал та DevTools

  • Термінал — програма для комунікації з комп’ютером через текстові команди. Наприклад, створення структури папок і файлів швидше зробити в терміналі, особливо з допомогою AI.
  • DevTools — набір інструментів у браузері для тестування, відлагодження та аналізу веб-коду. Найкорисніша вкладка – Console, де відображаються логи запуску коду і помилки. Аналіз логів допомагає AI швидше знайти і виправити проблеми.

Типові помилки при генерації коду з AI

Основні правила безпеки під час використання AI:

  • Не передавати у чат AI конфіденційну інформацію.
  • Надавати AI доступ до актуальної документації за допомогою сервісів, таких як Context7.
  • Не вставляти секретні ключі в загальнодоступні файли, а зберігати їх у .env файлі.

Розробка продуктів у 2026 році

Підхід до створення продукту, який використовується на сьогодні:

  1. Використання AI-помічника Claude для:

    • Формування бази знань про продукт;
    • Генерації контекстних документів, ідей, прототипів.
  2. Після чіткого опрацювання концепції переходять до Figma для створення дизайнів.

  3. Автоматизація створення коду з Figma за допомогою Cursor, де AI рефакторить код і готує компоненти.

  4. Для бекенду використання платформи Convex, що полегшує створення бази даних, автентифікації та інших важливих функцій.

  5. Збереження коду на GitHub – платформа для спільної роботи й збереження історії змін. Аналог Google Drive для розробників.

  6. Виведення продукту в інтернет через Vercel, який запускає код цілодобово і надає унікальне посилання або персоналізований домен.

Для мобільних застосунків слід публікувати продукт у Play Market або App Store, що має власні особливості.


Додаткові корисні ресурси для вивчення

  • Документація – офіційні описи мов, бібліотек і фреймворків. Рекомендується читати базово та одночасно ставити питання AI (ChatGPT, Perplexity), використовуючи метод ELI5 для спрощення складних тем.

  • YouTube-канал «Попелюха – Тестування ПЗ» – україномовний ресурс з відео про тестування, розробку та пов’язані теми, корисний для дизайнерів.

  • NotebookLM від Google – безкоштовний інструмент для завантаження та аналізу документації, відео, статей з подальшим ставленням питань AI. Є можливість створювати тести та флеш-картки.

  • Google AI Studio, Bolt – платформи для швидкої генерації MVP продукції, які можна потім удосконалити в Cursor. Bolt орієнтований на мобільні застосунки і використовує Expo.

У результаті отримано комплексне розуміння фронтенду, бекенду, бібліотек, фреймворків та процесу розробки сучасних продуктів із використанням штучного інтелекту. Код стає менш страхітливим, а AI – корисним інструментом для дизайнерів, що допомагає їм створювати якісний та ефективний цифровий продукт.

Для всіх, хто зацікавився, доступна шпаргалка зі списком найпотужніших AI-інструментів, більшість з яких безкоштовні або мають вигідні безоплатні тарифи, що дозволяє успішно виконувати типові дизайнерські задачі.

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

Залишити коментар