6 жовтня з першим офіційним візитом на посаді до Києва прибула премʼєр-міністерка Литви Інга Ругінене. Вона зустрілась з очільницею українського Уряду Юлією Свириденко та вшанувала пам’ять українців, що загинули в російсько-українській війні, перед Стіною пам’яті.
Інга Ругінене раніше очолювала Міністерство соціального захисту та праці, багато років відстоювала права працівників як лідерка Литовської конфедерації профспілок і віцепрезидентка Європейської конфедерації профспілок. 26 серпня 2025 року Сейм схвалив кандидатуру політикині на посаду прем’єр-міністра. Тоді Ругінене пообіцяла, що одним з перших візитів стане поїздка до України, і виконала обіцянку. З Україною прем’єр-міністерку Литви пов’язує не лише політика, а й коріння, адже бабуся Ругінене родом з Донеччини, і в дитинстві вона часто проводила літо в Краматорську.
Укрінформ поговорив з литовською прем’єркою про те, чи залишається Уряд Литви стійким у намірах підтримувати Україну, попри дестабілізаційні спроби з боку РФ, плани литовців перейняти український досвід захисту від російських БПЛА й нові загрози з боку Росії та Білорусі для країн Балтії.
З НАШОГО БОКУ НЕМАЄ ЖОДНИХ СУМНІВІВ ЩОДО ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
– У ніч на 6 жовтня повітряний простір Литви порушили метеозонди з Білорусі, які зазвичай використовують контрабандисти. І нещодавно відбулися дронові атаки Росії на Литву, Польщу, Румунію, Німеччину та багато інших країн. Як Литва реагує на ці атаки, і чи вважаєте ви це ескалацією з боку Росії?
– Ми розуміємо всі ризики, з якими стикаємося, і бачимо тривогу та занепокоєння в литовському суспільстві. Якщо говорити про події вчорашнього дня (інтерв’ю проходило 6 жовтня, – ред.), то були повітряні кулі з контрабандними цигарками. Ці процеси впливають на наше повсякденне життя. Російські дрони, які порушують наш повітряний простір, показують, що війна не десь далеко – війна поруч із нами, а це означає, що іншого варіанта, крім як бути з вами, немає. Підтримка України – це найважливіше, що можна зробити.
– Ми бачили результати виборів у Чехії, де перемогли проросійські сили. У 2024 році в Литві в Сейм пройшла популістська партія «Зоря на Немані», яка посіла там третє місце. Чи бачите ви ризик, що Росія може отримати більший вплив у Литві? Чи є підтримка України так само сильною?
– Я вважаю, що Росія постійно шукає можливості та слабкі місця. Але я дуже рада, що їй це дається важко. Якщо говорити про Литву, тут абсолютна підтримка України, і якщо якийсь політик спробує поширювати іншу думку, він втратить усю підтримку. Мене дуже тішить, що, наприклад, у Молдові результати виборів показали: люди хочуть вільної країни, люди хочуть бути частиною Європи, і всі пам’ятають, що означає бути разом із Росією.
– Ця підтримка справді важлива для українців, і коли ми чуємо, що певний колишній міністр сумнівається у суверенітеті України, це дуже вражає українців на особистому рівні…
– З нашого боку немає жодних сумнівів щодо підтримки України – ви можете бути в цьому впевнені. Дехто намагається робити все, щоб зменшити нашу підтримку, але можу запевнити вас, що вона дуже сильна, і, незважаючи на всі ці спроби, ми плануємо продовжувати нашу підтримку. Я говорила з вашою прем’єр-міністеркою щодо енергетичного сектору, і ми вже визначили план того, як можемо допомогти.
Отже, жодних сумнівів немає. Я знаю, що ваша країна та ваші люди дуже добре знають, що таке дезінформація, і саме тому ви такі сильні.
НАСТУПНИМ КРОКОМ ДЛЯ РОСІЇ БУДУТЬ КРАЇНИ БАЛТІЇ ТА ПОЛЬЩА
– Це підводить мене до наступного питання. Чи бачите ви, що гібридні загрози з боку Росії змінювалися протягом останніх років, і які тепер основні загрози?
– Я не сказала б, що вони змінюються. Вважаю, що Росія діяла так протягом тривалого часу, але з литовцями це складно, бо у нас немає великої російської громади, і з цього боку ми відрізняємося, наприклад, від Латвії. Проте все одно ми бачимо багато таких спроб, і, звісно, дрони – це нова реальність. Саме тому ми так активно інвестуємо в нашу оборону, адже розуміємо, що наступним кроком для Росії будуть країни Балтії та Польща.
– Нещодавно, у відповідь на атаки безпілотників з боку Росії, Данія запросила українських операторів дронів як інструкторів у подоланні цих викликів. Чи планують наші країни також подальший розвиток у сфері безпілотників?
– Ми дуже зацікавлені у співпраці у військово-промисловій сфері і вважаємо, що це нова реальність, з якою нам доведеться зіткнутися. Ми обговоримо це з Президентом і бачимо великі можливості для співпраці тут. У нас немає вибору, бо ми вже не ті, що були п’ять або десять років тому. Тому я так радію, що Європа змінюється. Звісно, ми спостерігаємо різні настрої у південній частині, яка відчувається дуже безпечною, але на сході та півночі (Європи) ситуація інша. Ми маємо інвестувати в оборону, вкладати кошти в наших людей та у вашу перемогу, адже це – майбутнє.
– Наскільки я знаю, у вас українське коріння, і ви навіть провели деякий час у дитинстві в Краматорську. Чи не могли б розповісти про це більше?
– О, це одні з найприємніших моментів у моєму житті. Особливо влітку, коли є черешні, коли є шовковиця, правда? І я пам’ятаю, що моя прабабуся завжди робила вареники з вишнями – для мене це найсмачніша страва. І я пам’ятаю, що в Україні мене вразили дуже приємні люди. І для мене було дивно, що можна зайти у будь-який двір і побачити людей, які просто сидять разом, спілкуються, діляться своїми думками. Тоді ми жили в часи Радянського Союзу, але все ж Україна показала, що місцеві громади можуть бути дуже сильними і дуже спорідненими.
Можливо, саме через це ви переможете, адже ви такі сильні й можете протистояти агресії, бо ви як суспільство дуже згуртовані. До повномасштабної війни я часто приїздила до Києва, бо тут у нас було багато друзів. Тому я завжди кажу, що коли приїжджаю в Україну, я почуваюся як вдома, бо в нас багато спільного. Тут я не відчуваю, що приїхала у чужу країну.
– Дуже вам дякую.
Анна Костюченко, Київ
Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
