За рік 4-та міська поліклініка на Сихові зазнала масштабних змін — від розширення медичних послуг і оновлення обладнання до великих ремонтів та розвитку реабілітації. Про нові кабінети та проєкти, кадрові виклики, черги до лікарів і плани на майбутнє “Сихів Медіа” поспілкувалося з директором поліклініки Максимом Павловим.
Які зміни у поліклініці відбулися за останній рік?
Ми збільшили кількість і розширили структуру медичних послуг — не лише за обсягом, а й за напрямами. Також до роботи залучили нових фахівців, як досвідчених, так і молодих: сімейних лікарів, лікарів променевої та функціональної діагностики (УЗД), а також вузьких спеціалістів — кардіологів, невропатологів, гастроентерологів, офтальмолога, УЗД-спеціаліста, ревматолога, психіатра.
Окрему увагу приділяємо організації роботи лікарів: постійно моніторимо навантаження і працюємо відповідно до встановлених норм. Водночас лікарі, які мають бажання працювати більше, отримують можливість реалізувати себе саме в поліклініці. Це дало позитивний результат — частина фахівців перейшла до нас із приватного сектору.
У 2025 році відкрили кабінет супроводу ветеранів та військовослужбовців. Які саме послуги вони можуть там отримати?
Перш за все, це соціальний простір, де ветерани можуть почуватися комфортно та впевнено. Тут вони отримують повний інформаційний супровід. Також забезпечується взаємодія з відповідними підрозділами міської ради, які надалі супроводжують ветерана та допомагають у вирішенні його звернення.
Основним напрямом роботи кабінету є організація отримання медичної допомоги в поліклініці. Ветерани мають змогу пройти консультації та обстеження у спеціалістів установи максимально швидко, без черг, упродовж одного дня, щоб отримати необхідну допомогу в найкоротші терміни.
Також відкрили оновлений кабінет чергового лікаря і невідкладної допомоги. Як це вплинуло на швидкість і якість надання допомоги?
Передусім ми повністю оновили простір холу. Тут зосереджені ключові точки сервісу: кабінет супроводу ветеранів, кол-центр, інклюзивна рецепція. Також створили два нові соціально орієнтовані простори.
Перший — кабінет матері і дитини, де батьки з малими дітьми можуть перебувати в комфортних умовах: перепеленати дитину, погодувати її та провести необхідні гігієнічні процедури.
Другий — кабінет невідкладних станів і чергового лікаря, який спеціально розміщено в холі. Це дозволяє пацієнтам у разі погіршення самопочуття одразу з порогу зорієнтуватися, куди звернутися, без пошуків і зайвого переміщення закладом.
Крім того, за потреби до цього кабінету оперативно залучаються інші спеціалісти для надання допомоги або організації передачі пацієнта бригаді екстреної медичної допомоги для подальшого стаціонарного лікування. У результаті допомога надається швидше, більш злагоджено та ефективніше.
Розкажіть про кабінет фототерапії. З моменту його відкриття чи збільшилась кількість пацієнтів?
Після проходження курсу лікування частина пацієнтів завершує терапію й протягом певного часу її не потребує — це визначається індивідуально лікуючим лікарем.
Станом на сьогодні в активному обліку лікаря, який проводить фототерапію, перебуває понад 60 пацієнтів.
Щодо показів, фототерапія застосовується при різних захворюваннях, однак близько 90% пацієнтів — це люди зі шкірною формою псоріазу. Водночас цей метод можна використовувати і при інших дерматологічних станах.
Яке медичне обладнання з’явилося у 2025 році?
Перш за все — рентген-діагностичне обладнання. Ми придбали трьохстанційну рентген-систему, яка дає змогу проводити рентгеноскопію в реальному часі — раніше така можливість була відсутня в амбулаторних комунальних закладах Львова. Також встановили класичну двохстанційну рентген-діагностичну систему для променевої діагностики різних захворювань. Оновили мамограф на новий, сучасний, із функцією томосинтезу (3D-мамографія). Найближчим часом усе запустимо в роботу.
Придбали обладнання для денситометрії (сучасний, неінвазивний метод вимірювання щільності кісткової тканини – ред) — будемо надавати послугу, якої раніше не було в закладі. Для ультразвукової діагностику вагітних після 12 тижнів купили УЗД-апарат експертного класу. Обстеження виконуватиме сертифікований спеціаліст, таких фахівців в Україні одиниці.
Окремо розвивається ультразвукова діагностика гінекологічного профілю з акцентом на жіноче здоров’я. При цьому відділення функціональної діагностики на третьому поверсі продовжує працювати для всіх пацієнтів, у тому числі чоловіків, і додатково підсилене новим УЗД-апаратом та спеціалістами.
Уперше для закладу закупили обладнання для офтальмологічної діагностики: мультифункціональний прилад для перевірки зору (авторефрактометр) та оптико-когерентний томограф. Для ЛОР-напрямку отримали сучасний хірургічний ЛОР-комбайн із відеовізуалізацією, що значно розширив можливості діагностики та лікування. Придбали обладнання для реабілітації. Також підсилили ендоскопічну службу додатковими елементами до наявної системи.
У 2025 році провели масштабні інвестиції в лабораторне обладнання з урахуванням вимог 2026 року, зокрема для реалізації програм скринінгу пацієнтів 40+.
Паралельно триває ремонт нової клінічної лабораторії на восьмому поверсі: виконані демонтажні роботи, зараз триває прокладання інженерних мереж, загальна готовність — близько 30%.
Невдовзі, протягом місяця, плануємо відкрити Центр здоров’я жінки та відділення променевої діагностики, а нову клінічну лабораторію — приблизно за три місяці.
На двох корпусах поліклініки встановили сонячні панелі. Як це допомагає в щоденній роботі?
Найбільш помітною користь є влітку. Наприклад, у корпусі дитячої поліклініки в літні місяці економія електроенергії могла сягати до 80%. Йдеться саме про період із великою кількістю сонячних днів.
Більш точні середні показники економії можна буде підбити після повного року експлуатації обладнання. Водночас уже зараз, особливо влітку та восени, сонячні панелі забезпечують стабільність роботи закладу та суттєву економію коштів. Заощаджені ресурси можуть бути спрямовані на інші важливі соціальні ініціативи.
Майже 95 тисяч декларацій і півмільйона прийомів за рік. Як медичний персонал справляється з таким потоком пацієнтів?
Перш за все, це якісне планування робочого часу та навантаження кожного лікаря. Чітко розподіляється час прийому, оптимально формується графік роботи та раціонально розміщуються фахівці, особливо в діагностичних підрозділах, де на одному обладнанні можуть працювати кілька лікарів.
Також важливе планування відпускної кампанії, щоб установа не стикалася з дефіцитом медичних працівників, зокрема в літній період.
Окрім цього, ми залучаємо нових спеціалістів та за потреби розширюємо робочий час уже наявних лікарів. У підсумку це комплексна робота, яка поєднує медичні та організаційні рішення.
Скільки загалом є лікарів і яка в них заробітна плата?
Оплата праці лікарів здійснюється відповідно до чинного законодавства. Мінімальна заробітна плата лікаря становить 20 тисяч гривень. Водночас рівень доходу може бути вищим, адже враховуються різні показники діяльності. Для лікарів вузьких спеціальностей діє мотиваційна система, яка дозволяє отримувати додаткові нарахування залежно від результатів роботи.
Що стосується сімейних лікарів, їхня система оплати визначена на рівні законодавства: за кількість укладених декларацій передбачені додаткові доплати.
Загалом у закладі працює понад 190 лікарів, із них понад 80 — сімейні лікарі. Решта — це лікарі вузьких спеціальностей, консультативного профілю, фахівці з реабілітації, лабораторної діагностики та інших напрямків.
Є брак спеціалістів?
Так, проблема браку кадрів у медичній сфері існує, і вона є досить відчутною. Кадровий голод присутній передусім на рівні лікарів. Молоді спеціалісти, навіть після завершення інтернатури, не надто охоче йдуть працювати в державні заклади. Переважна більшість обирає приватний сектор, а частина фахівців взагалі виїжджає за кордон.
Водночас ще більш серйозною є ситуація із середнім медичним персоналом, зокрема з медичними сестрами. За прогнозами, впродовж найближчих 2–3 років цей дефіцит може значно загостритися. Основна причина — масова міграція, зумовлена суттєвою різницею в оплаті праці між Україною та іншими країнами. На жаль, фінансовий фактор залишається ключовим стимулом для виїзду медичних працівників за кордон.
Чи є необхідність відкрити нову амбулаторію сімейної медицини?
Сихів — це найбільший район Львівської ОТГ, де разом із прилеглими територіями проживає понад 200 тисяч мешканців. Окрім цього, заклад обслуговує мешканців модульних містечок для внутрішньо переміщених осіб. Наразі сімейна медицина працює на трьох локаціях: у головному корпусі на просп. Червоної Калини, 68, другому корпусі на просп. Червоної Калини, 57, та в амбулаторії на вул. Дністерській, 16.
Попри це, кількість амбулаторій в районі є недостатньою. Люди мають мати можливість швидко і зручно звернутися до свого сімейного лікаря поблизу місця проживання.
Це питання постійно комунікується з міською радою, яка активно долучилася до пошуку рішень і допомагає з підбором приміщень. Зокрема, розглядається можливість відкриття амбулаторії в районі вулиці Вернадського. Також триває пошук приміщення на Пасічній — район активно розбудовується, але наразі не має комунального закладу первинної медичної допомоги, зокрема амбулаторії сімейної медицини.
Чи плануєте розширювати реабілітаційні послуги?
Ми бачимо, що з кожним роком зростає кількість демобілізованих учасників бойових дій — як чоловіків, так і жінок. На жаль, значна частина з них повертається з серйозними проблемами зі здоров’ям, а попит на реабілітацію серед цієї категорії пацієнтів є надзвичайно високим. Водночас мова йде не лише про сам факт надання реабілітаційних послуг, а про їх якість та обсяг.
Для цього необхідні сучасне обладнання, нові фахівці, а також відповідні приміщення й умови. Багато реабілітаційних процесів є значно ефективнішими у форматі стаціонарної реабілітації тривалістю 14–21 день, із подальшим амбулаторним супроводом.
Тому це є реалії, це є виклики, і нам треба з ними справлятися.
Міський голова анонсував відкриття нового корпусу для реабілітації. Можете розказати більше про це?
Так, є така концепція і бачення. Планується активне розширення площ, які будуть задіяні саме під реабілітаційні процеси. З огляду на наявні можливості та низку організаційних чинників, пріоритетним визначено корпус на проспекті Червовної Калини, 57.
Корпус і надалі буде використовуватися виключно для медичних потреб: збільшення обсягу та підвищення якості реабілітаційних послуг.
Що зміниться для пацієнтів після завершення ремонтів?
Передусім оновлення починаються ще до входу в поліклініку. Уже відремонтовано хол, а найближчим часом стартує капітальний ремонт зовнішньої вхідної групи, щоб забезпечити повну доступність і комфортний вхід для всіх пацієнтів, зокрема маломобільних.
Важливий напрям — оновлення ліфтового обладнання. Два ліфти вже замінені, ще два — у процесі. Після завершення цього етапу пацієнти зможуть безперешкодно та зручно дістатися на будь-який поверх.
Далі — самі поверхи й кабінети, де безпосередньо надаються медичні послуги. У пріоритеті:
- якісно відремонтовані консультативні відділення;
- оновлені відділення сімейної медицини;
- створення сучасного хірургічного блоку «хірургії одного дня» для розширення обсягу послуг;
- розвиток відділення променевої діагностики та Центру здоров’я жінки.
Частина ремонтів уже розпочата, але цього року плануються й нові проєкти, які ще не стартували.
- капітальний ремонт сьомого поверху для створення повноцінного відділення жіночої консультації та денного стаціонару;
- активні проєктувальні роботи щодо другого та третього поверхів для сучасних консультативних відділень і сімейної медицини;
- завершення повної заміни ліфтового обладнання.
Загалом упродовж року планується реалізація щонайменше 6–7 проєктів, більшість із яких мають бути завершені або суттєво виконані до кінця року.
Що стосується дитячого корпусу на проспекті Червоної Калини, 57, наразі там тривають проєктувальні роботи. Готується початок масштабних робіт із демонтажу та повної заміни інженерних мереж — водопостачання, водовідведення, опалення й електропостачання, адже будівля є доволі старою. Окремий важливий акцент — приведення укриття до належного стану з урахуванням сучасних викликів. Уже після цього будуть реалізовуватися подальші етапи, закладені в проєктно-кошторисну документацію, зокрема щодо створення реабілітаційних та інших відділень.
Які проєкти з розвитку плануєте цього року?
До програми розвитку включений проєкт «DREAM». У його межах передбачено капітальний ремонт сьомого поверху. Реалізація проєкту відбуватиметься за принципом спільного фінансування: частина коштів — із місцевого або державного бюджету, частина — залучені ресурси самої установи.
Окрім цього, поліклініка продовжує активно шукати грантодавців і партнерів, за аналогією проєкту з встановлення сонячних панелей. Серед таких проєктів:
- утеплення фасаду корпусу на проспекті Червоної Калини, 57;
- ремонт тепломережі на обох корпусах.
Пацієнти часто скаржаться, що до вузьких спеціалістів складно потрапити і доводиться довго чекати на прийом. Чому так відбувається і чи можна якось вплинути на цю ситуацію?
Проблема черг до вузьких спеціалістів справді існує, і вона характерна не лише для нашої поліклініки.
Перш за все, обсяг послуг, які ми надаємо, постійно зростає, водночас збільшується і кількість пацієнтів. Сихівський район активно розширюється, зокрема за рахунок вимушеної міграції населення, і в окремі періоди ми фізично не встигаємо повністю покрити весь наявний попит.
Другий важливий чинник — зміни правил фінансування з боку НСЗУ. Частина послуг, які раніше були безоплатними, з часом перестають покриватися державою. При цьому пацієнти не завжди проінформовані про ці зміни заздалегідь, і вся напруга та негативна комунікація лягають безпосередньо на лікарів, медсестер і працівників рецепції. Наприклад, не всі фізіотерапевтичні процедури, окремі види УЗД чи рентгенографії наразі оплачуються державою.
Третя складова — дисципліна пацієнтів. Значна частина людей записується на безоплатний прийом, але не приходить і не скасовує запис. Це створює «порожні вікна», які могли б використати інші пацієнти. Попри те, що рецепція намагається оперативно заповнювати такі прогалини й здійснює обдзвони, навантаження є надзвичайно великим — щодня заклад відвідує близько трьох тисяч людей.
Ще один фактор — демографічна ситуація. Частка пацієнтів старшого віку зростає, а саме ця категорія має вищу потребу в медичних послугах, що додатково навантажує систему.
Також важливо розуміти принцип: за умовами договору з НСЗУ держава оплачує не бажання пацієнта, а медичну потребу. Фраза «я хочу» означає платну послугу. Щоб консультація вузького спеціаліста чи обстеження були безоплатними, мають бути чіткі медичні покази, які визначає сімейний лікар.
Все це комплексна проблема, яка залежить і від ресурсів закладу, і від державних правил, і від відповідальності самих пацієнтів.
Анна Баранчук
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сучасна і світла: як змінилася 4-та поліклініка після ремонту
