Ветеран зі східної України: Ярослав Нестеренко

Витоки з Попасної

Ярослав Нестеренко, родом із Попасної Луганської області, нещодавно переїхав на Черкащину. До військових дій він працював медіамагнітом: керував місцевою газетою “Попаснянський вісник” та заснував сайт “Попасна. City”. Весь період війни Ярослав активно займається волонтерством, забезпечуючи місцевих жителів інформацією про події. Виїхав із рідного міста тільки після втрати зв’язку, спочатку переїхав на Донеччину, а згодом оселився у Смілі.

Черкащина — двійний дім?

Я на Черкащині з 2022 року. Цей регіон дійсно став для мене справжньою другою домівкою: я вже звик до нових місць і людей.

Спогади про Попасну

Останній раз я відвідував Попасну 14 березня 2022 року. Тоді я евакуював місцевих. Хочеться потрапити знову, побачити могили близьких, дім, де виростав.

Стан житла

Моя багатоповерхівка зараз не більше ніж купа руїн. Якась частинка мого серця залишилася там.

Мирне життя та дитинство

Згадую, як ми з батьками гуляли у Круглому лісі. Тоді у нас було багато забав: грали у мотоцикл і веселились на природі з друзями. Зараз ці спогади — невимовно цінні для мене.

Мальовнича Луганщина

Попри стереотипи, у Попасній була краса: ставки, пляжі, чудова природа. Було дійсно куди піти відпочити.

Соціально-економічний стан до 2014 року

Раніше Попасна була містом залізничників з населенням приблизно 30 тисяч, але з 2014 року число скоротилось до 14 тисяч. Вже тоді місто втрачало молодь.

Перспективи повернення

Я вірю, що війна колись закінчиться і я знову потраплю додому. Звісно, це буде сумбурно, але я сподіваюся.

Проведення розпоряджень у важкі часи

2014 року я повернувся до Попасної. Після відходу росіян з міста почалося відновлення: я керував редакцією газети, залучав гранти на відбудову.

Після повномасштабного вторгнення

На початку війни разом із родиною ми опинилися в епіцентрі подій. Я став волонтером, організуючи евакуацію людей.

Волонтерство

До мене звернулися з необхідністю допомогти людям виїхати з міста. Я вирушив на волонтерство, вантажачи автобуса для евакуації.

Гуманітарна діяльність

Моя волонтерська діяльність охоплювала також збір як фінансових коштів, так і продуктів харчування для тих, хто цього потребував.

Сімейні узи у важкі часи

Я виключно піклувався про свою родину, адже з дружиною та сином довелося розлучитися під час активних боїв.

Моя військова служба

Після переїзду до Сміли став до лав ЗСУ. Я проходив службу в 14-й бригаді, виконуючи обов’язки прес-офіцера.

Травма й лікування

Після поранення я пройшов кілька етапів лікування та реабілітації. Було непросто, але я не здавався.

Надія на відновлення

Я працюю в Попаснянській військовій адміністрації, допомагаючи землякам адаптуватися в нових умовах. Спілкуюсь з ветеранами, зв’язуюсь з рідними, що залишилися в Попасній.

Мрії про мир

Я мрію про спокійне святкове життя, сподіваюся на перемогу, на повернення додому, на можливість знову зустрітися з друзями.

Спогади про рідне місто

Спогади про Попасну теплі, але водночас і важкі. Я вірю, що попри все, місто ще відновиться.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Підписуйтеся на WhatsApp

Вподобайте наш Instagram

Стежте за нами у TikTok