Микола Грицюк: Моя війна за Україну
Про вражаючу історію Миколи Грицюка, ковельчанина, волонтера та ветерана війни, розповідає Суспільне.
Про себе — шлях до війни
Хто ви були до служби в армії?
— Я завжди був небайдужою людиною, чий шлях розпочався ще з Майдану. Все виросло із бажання допомагати. Своєю чергою, ковельчани та луцькі хлопці об’єдналися в Правий сектор. Саме тоді виник Добровольчий корпус, що змусив нас діяти. Осінь 2014 року запам’яталася як момент, коли я вперше потрапив на базу. Ми стали волиняками, пройшли пекельний вишкіл, вчилися стріляти і воювати. Я служив у другій штурмовій роті, охороняючи позиції в селищі Піски — лише кілька сотень метрів до Донецька, а попереду — обриси величного аеропорту.
Микола Грицюк на службі. Микола Грицюк
Що стало мотивом стати добровольцем?
— Я не питав нікого про дозвіл, просто зібралися з друзями і вирушили. Всі знали, як я живу, тож не стримували мене. В Пісках я побачив, що таке справжня війна: розруха, полум’я, покинуті домівки. Всі матеріальні блага залишилися у тих, хто втікав, як зразки безневинного життя.
Передумови службового досвіду
Чи мали ви військовий досвід перед АТО?
— Окрім служби в лавах СРСР, мого досвіду не було. Я служив у ракетних військах стратегічного значення, де мали справу з атомними ракетами в Білорусі.
Яка зброя брала участь у вашій службі?
— Ми використовували 120-ті та 82-ті міномети, пушки-рапіри, а також отримували американське озброєння. Проте, тоді на жаль, не було дронів.
Микола Грицюк: служба — це покликання. Микола Грицюк
Що складало труднощі у службі?
— Для мене армія була не просто місцем служби, а пульсуючим сенсом життя. Я відчував себе у своїй тарілці. Дехто дивувався, коли дізнавався про мій вік — адже фізичне навантаження було лише частиною мого дня.
Війна сьогодні
Що змінилося у вашому сприйнятті війни?
— Вона стала іншою. Зараз ми бачимо новітні технології — дрони, які використовуємо для розвідки та коригування вогню. Тепер ми працюємо на основі точних координат — кожна міна на рахунку.
Життя після фронту
Як вам вдається зберігати моральний дух?
— Повертаючись з війни, я відчував, що не можу знайти своє місце у цивільному житті. Після служби, ЗСУ стали для мене справжнім ковтком свіжого повітря. Спогади про побратимів і спільні боротьби мотивують зберігати дух.
Якою буде Україна після перемоги?
— Я бачитиму нашу країну як потужну державу в складі ЄС і, можливо, НАТО. Відновлення триватиме не один рік, але вірю, що ми зможемо згуртуватися.
Слідкуйте за терміновими новинами в Telegram, Viber та WhatsApp від Суспільного.
