Чарівна прем’єра: “Більше краси, ніж туги” у Театрі на Подолі
6 березня в соборному Київському Театрі на Подолі відбулася довгоочікувана прем’єра вистави “Більше краси, ніж туги”. Сюжет обертається навколо видатної постаті української літератури — Лесі Українки та її родини. Це вже третя робота американського драматурга та режисера Річарда Нельсона в Україні. У 2024 році він представить свою п’єсу “Тускульські бесіди”, а в 2025 — “Як стихне шуру-буря зла”. Справжня подія для театрального святилища!
Ми мали чудову можливість поспілкуватися з Річардом Нельсоном, щоб дізнатися більше про його ставлення до України, як проходить процес створення вистави, та чому ця країна стала такою важливою для нього.
Про що вистава?
Події розгортаються 30 квітня 1910 року, коли Леся Українка повертається на Кавказ до чоловіка після зими, проведеної в лікуванні в Єгипті. На Великдень вона проводить вечір у родинному колі. Зі своїми сестрами, невісткою та зятем діляться спогадами, піснями та роздумами про життя, смерть, хвороби та творчість. Цей вечір стає символом їхніх переживань, записаних у листах Лесі Українки.
Враження Річарда Нельсона про Україну
Так, пане Річарде, ви провели в Україні доволі часу. Як змінилося ваше сприйняття України?
Зізнаюся, що я не набув більшої впевненості, оскільки розуміння України виявляється дедалі складнішим. Після восьми місяців мого перебування тут я усвідомив, що вона багатогранна та контроверсійна. У своїй роботі я намагався зрозуміти не лише культуру, а й її непрості історичні періоди.
Про натхнення та джерела
Де ви черпали натхнення для “Більше краси, ніж туги”?
Мене дуже зацікавила історія родини Косачів. Це надихнуло мене поглибити дослідження української кульури. Досліджуючи матеріали, листи та інші джерела, я виявив велику кількість глибокої емоційної інформації, яка стала основою для сценарію.
Слова, які звучать кнопками
У п’єсі я взяв теми з листів Лесі, але передав їх у формі розмов. Переклади єгипетських поезій, родинні історії та пісні створюють унікальний контекст для спілкування.
Соціальний контекст
Чому ви вибрали саме цей час для дії?
30 квітня 1910 року над родиною Українки нависали труднощі і виклики. Смерть батька, проблеми з грошима та посилена цензура — усе це налаштовувало на атмосферу тривоги. Проте, у цієї холодної ночі існує тріумф зібрання родини на Великдень, символ життя та відновлення.
Переклик творчості
“Більше краси, ніж туги” та “Як стихне шуру-буря зла”: Чи можна провести паралелі?
Ці дві вистави дійсно переплітаються, адже у них є спільна тема — життя української інтелігенції в момент стрибка та трансформації. Хоча кожна із них має свій ритм та характер, вони разом створюють яскраву картину спільних переживань.
Від взаємодії до довіри
Як проходила ваша робота з акторами?
Взаємодія з акторами — це мистецтво, яке потребує терпіння. Важливо, щоб актори відчували довіру до себе один до одного, аби створити автентичну обстановку на сцені. Вони повинні слухати й рефлексувати на імпровізації, що насправді робить їхню гру унікальною.
Досвід Річарда в Україні
Чому вам важливо працювати саме тут?
Кожен день, перебуваючи в Україні, я відчуваю, що моя робота має сенс. Це надає сили і натхнення, адже в цій країні твориться щось важливе.
Читай також: “Концерт в Ялті обов’язково буде!”: Тарас Тополя — про пригоди в турі гурту АНТИТІЛА, дружбу з Боно і музичну кар’єру сина
