Корпоративне управління в банках: Національний банк України зосереджується на ключових аспектах
Чому корпоративне управління стало пріоритетом в Україні?
Наприкінці минулого року на зустрічі з журналістами Андрій Пишний, голова Національного банку України, озвучив важливе питання: у 2026 році регулятор зосередить особливу увагу на корпоративному управлінні в банках. Це не просто формальність, а стратегічний крок. Чому ж саме зараз?
Багато в чому це пов’язано з тим, що корпоративне управління є основою не лише для внутрішнього контролю та управління ризиками, а й для захисту прав вкладників. Відсутність цього управління може призвести до серйозних системних ризиків навіть у банків із достатнім капіталом. Це питання обговорювалося ще на рівні Базельського комітету, і Пишний підкреслює, що його важливість повністю підтверджується.
Виконання стратегічних планів
Національний банк не просто буде обмежуватися теоретичними догмами. Оцінка корпоративного управління стане невід’ємною частиною наглядових процедур. Як зазначив Пишний, це визначає, наскільки стратегія розвитку банку відповідає вимогам законодавства та реаліям ринку.
Основні принципи:
- Індепенденція директорів: По-перше, одна з ключових вимог буде полягає в переважанні незалежних директорів у наглядових радах.
- Регулярні оцінки: Оцінка корпоративного управління стає невід’ємною частиною SREP.
- Еволюція: Існуючі системи управління повинні рости та адаптуватися до сучасних викликів, оскільки наглядові ради переходять до другого покоління.
Сучасні реалії ринку
Зрозуміло, що зміни в управлінні стосуються не лише банків. Страховий ринок також підлягає трансформації. Пишний вважає, що майбутнє корпоративного управління охоплюватиме не лише банки, але й фінансові компанії. Зменшення конфлікту інтересів стане одним із пріоритетів.
Чи можуть наглядові ради стати ефективними?
Критичні моменти, які не можна ігнорувати:
- Нагляд як контроль: Наглядові ради повинні справді виконувати свою роль контролю за менеджментом, а не бути просто формальністю в структурі управління.
- Спільна відповідальність: Важливо, щоб усі зацікавлені сторони, включаючи менеджмент, усвідомлювали взаємні зобов’язання.
Рекомендації для розвитку:
- Регулярна комунікація: Взаємодія між наглядовими радами та менеджментом має бути чітко прописана.
- Залучення експертів: Нові спеціалісти можуть принести свіжі ідеї та досвід, які допоможуть у подальших реформах.
- Навчання та адаптація: Постійне вдосконалення системи корпоративного управління.
Перспективи національної банківської системи
Голова НБУ підкреслює, що незалежність центрального банку та прозорість у проведенні реформ — це основа для довіри з боку громадян і міжнародних партнерів. Це не тільки про внутрішні питання, але й про зовнішній імідж країни в умовах важкої економічної ситуації.
Отже, всі ці ініціативи в корпоративному управлінні — це не просто виконання регуляторних норм, а важливий крок до стабільності та покращення вітчизняної банківської системи.
