Спогади та емоції: Мисткиня, що тче свій світ
Львівська мисткиня Марта Малиновська розповіла про свою захоплюючу пригоду у світі ткацтва у розмові з журналісткою ІА Дивись.info.
Наша зустріч відбулася у галереї «Зелена канапа», де триває її персональна виставка «Прості форми». Тут, серед своєї творчості, Марта ділиться тим, чому обрала саме ткацтво, як народжуються її гобелени, а також як мистецтво допомагає зняти емоційний тягар у непрості часи.

Шлях до творчості
- Як почалася ваша любов до мистецтва?
З ранніх років я постійно була оточена творчістю. Відвідувала художню школу, де вперше спробувала ткачество. Коли закінчила школу, зрозуміла: мистецтво — це те, що справді надихає мене. Тому вступила до Львівського Коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша, де вивчала художній текстиль. На останніх курсах закохалася в оп-арт, захопилася ідеєю незвичайної графіки.
Після навчання я вступила до Львівської національної академії мистецтв. Мій магістерський проект складався з чотирьох великих витканих робіт. Після захисту я стала мамою і зрозуміла, що творчість — це те, що повинно залишитися в моєму житті. У 2010 році я активно почала працювати, аби реалізувати свої ідеї.
Чому ткацтво?
- Чому саме ця техніка?
Мені подобається процес роботи з ниткою, адже це дуже медитативний стан. Можу провести години у тиші, концентруючись лише на своєму мистецтві. Це своєрідне переосмислення: відволікаючись від повсякденності, я можу думати про важливіші речі. Це чудове відчуття — бачити, як з простих ниток народжується щось абсолютно нове.
Творчість як дзеркало
Я ніколи не сяду працювати, якщо немає натхнення. Важливо, щоб внутрішній стан був в гармонії, адже саме це питання балансу.
Перша виставка та подальший шлях
- Коли ви вперше показали свої роботи?
Вперше я взяла участь у виставці у 2011 році в Львівському палаці мистецтв. Це був важливий момент у моєму житті. Перша виставка надала мені більше впевненості в обраному напрямку, і відтоді я активно працювала над серією своїх гобеленів.
«Прості форми»
- Що може побачити глядач на виставці?
На виставці представлені роботи, створені в період з 2011 по 2025 рік. Вони відображають різні етапи мого життя та емоційний стан. Мої гобелени — це пізнання власного внутрішнього «я», своєрідні щоденники емоцій. Я віддаю перевагу ахроматичним кольорам — чорному, білому та сірому — бо це краще відображає мою стриманість.

Матеріал та кольори
- Як ви вирішуєте, які кольори використовувати?
Спочатку я уникала кольору, віддаючи перевагу стриманим формам. Але зрештою вирішила, що кольори можуть додати емоції. Моя перша робота з кольором містила червоний — символ сміливості. З часом я ввела більше відтінків та кольорів у свої твори.
Сенс у гобеленах
- Які смисли ви закладаєте у свої роботи?
Мої гобелени — це філософська концепція формування особистості. Вони відображають роздуми про відповідальність за свої дії. Зображення кола символізує цілісність особи і світ навколо неї, показуючи, як події та люди впливають на наше життя.
Персоналії в текстилі
- Як особистий досвід знайшов своє відображення у вашій творчості?
У моїх роботах можна помітити як свідомо закладені сенси, так і підсвідомі спонукання. Багато з гобеленів пов’язані з певними етапами мого життя: від незрозумілості до чіткої структури в міру успіху. Кожна деталь має своє значення.
Традиції та інновації
- Що ви використовуєте у своєму мистецтві?
Я поєдную українські традиції ткацтва з сучасними стилями, зокрема з оп-артом. Вважаю важливим знати своє коріння, щоб не втратити зв’язок із культурною спадщиною. Це дозволяє мені створювати унікальні твори, які відображають сучасність з прив’язкою до минулого.
Майбутні проєкти
- Чи є у вас нові ідеї для виставок чи проєктів?
У мене вже є безліч ескізів, які ще чекають на реалізацію. Направду, планую продовжувати створювати гобелени в своєму стилі, а також спробую нові проєкти з тканинами та вишивкою. Творчість не має меж!
Останні думки
- Яка ваша позиція щодо війни та емоційного переживання?
Мене питають, як я справляюся з такими складними часами. Я вважаю, що у кожного з нас є своя відповідальність та свій шлях. Коли я працюю, відключаюсь від навколишньої реальності і опиняюсь у світі мистецтва. Такий підхід допомагає мені залишатися зосередженою на позитиві.
