інтерв’ю з найбільшим виробником дронів SkyFall • Оборонка

SkyFall – одна з найменш публічних збройних компаній у вітчизняному оборонному комплексі, але її дрони говорять самі за себе. 

Компанія виробляє найрезультативніший український “дрон-бомбер” Vampire, який наразі є головним засобом ураження окупантів з величезним відривом. Це один з тих дронів, які росіяни називають збірною назвою “Баба Яга”.

Також SkyFall випускає один з найпоширеніших FPV-дронів Shrike і з недавніх пір – дрони-перехоплювачі P1-SUN.

Сьогодні перед компанією сьогодні стоїть безліч викликів. Дрони треба переводити на українські комплектуючі через ризики постачань з Китаю. “Бомбери” усе частіше збивають росіяни, тоже потрібно шукати методи захисту. FPV мають еволюціонувати, щоб залишатись актуальними на полі бою. А розвиток технології та масштабування дронів-перехоплювачів має відбуватись швидше, ніж росіяни нарощують виробництво “Шахедів”.

Усі ці питання “Оборонка” обговорила з представником компанії на псевдо Nirmata біля стенду на виставці World Defence Show 2026, що зараз проходить у Саудівській Аравії. Тут компанія шукає технологічних партнерів для виробництва й пропонує свою продукцію потенційним клієнтам з усього світу з метою отримати фінансування для подальших інвестицій у розвиток технологій.

Скільки людей задіяно у виробництві дронів компанії?

Сьогодні це близько 4000 працівників.

Розкажіть про еволюцію дрона Vampire. Наскільки сильно він відрізняється від своєї початкової версії?

Різниця дуже сильна. Якби ми на початку великої війни мали “Вампір” у своєму поточному вигляді, ми б напевно взагалі не втрачали території. Він перевершує першу версію в усьому – зв’язок, дальність, стійкість до РЕБ, простоті експлуатації, по швидкості, по design for production. Останнє впливає на можливість робити багато й однаково якісно – якщо раніше ми могли робити на рік 50 тис., то зараз можемо сміливо говорити про 100 тис.

На скільки відсотків Vampire складається з українських компонентів?

Зв’язок повністю наш, антени повністю наші, шасі наші, наземна станція майже вся наша. Є уже свої мотори, але немає поки їх масового виробництва.

Працюємо над нашою камерою, уже є прототип, а навесні буде MVP (рання працездатна версія, – ред.). До кінця року ми вже будемо масово виробляти камери для “Вампіра”.

Зараз у нас є версія “Vampire non-China”, тобто без китайських компонентів. Але до кінця року він буде повністю українським.

Як змінилась вартість “Вампіра” з 2022 року?

Зараз ми дістались до ціни $8500 за один дрон. А на початку він коштував до $20 000, залежно від комплектації.

Чи є ще потенціал для здешевлення?

Є, але це вже буде складніше. Коли зробимо свою камеру, то зможемо ще трохи здешевити, бо всі локалізовані компоненти у нас виходять навіть дешевше за китайські. Але провалитися нижче такої ціни буде складно, тому що ми одночасно покращуємо характеристики, з’являються нові модулі з сучасними технологіями й вони коштують грошей. З усім тим навіть “наворочений” Vampire зараз коштує менш як $10 000.

Зараз багато “бомберів” збивають росіяни. Чи є якийсь технологічний вихід з цієї ситуації?

Наші бомбери збивають в основному FPV-дронами. У нас зараз є R&D команда, яка займається суто захистом для “Вампіра”. Туди можна поставити РЕБ, спалах для засліплення, сіткомет або невелику турель. Є речі про які ми не можемо розповісти. Нехай це буде сюрпризом, Наразі ми ще не вирішили, чи буде кожен “бомбер” захищати сам себе, або ж це буде “мисливець”, який буде захищати групу.

В який бік будуть технологічно еволюціонувати “бомбери”? Або ж з платформи витисли уже все можливе?

Ні, можна ще рухатись у багатьох напрямках. Наприклад, навігація. Якщо раніше це був GPS, то зараз ми на це взагалі не розраховуємо. Це може бути візуальне орієнтування, інерціальна навігація, використання “маячків” на землі. У версії зі “Старлінком” може бути орієнтування на сузір’я супутників. Ми робимо все можливе, щоб попри подавлення, Vampire завжди міг виконати місію та повернутись назад. Є речі, які зараз розробляються та потенційно стануть геймченджерами.

Скільки сьогодні коштує FPV-дрон “Шрайк”?

Залежить від розміру та конфігурації. Найдешевший денний коштує близько 300 дол, Найдорожчий “Шрайк” – нічний на оптоволокні, він коштує близько 1500 дол. Але це все одно найдешевші дрони у світі.

Чи є сьогодні досконалим автоматичне наведення на ціль у “Шрайка”? Чи машинний зір поки у сирому варіанті?

Я вважаю, що якби машинний зір частіше використовували, то і результатів було б більше. Дуже маленький відсоток експлуатації, військові ним просто не користуються. Я думаю, що ця технологія недооцінена, і треба її розвивати.

Вона є частиною глобальної системи автоматизованого ведення бою. Без неї суттєвого прориву не буде. У майбутньому всі дрони будуть оснащені модулем інтелектуальної обробки зображення та аналітичним обчислювальним ядром, здатним приймати рішення відповідно до поставлених цілей. І якщо зараз це не очевидно, дуже скоро ми не зможемо уявити собі дрон без всього цього.

В який бік зараз еволюціонує технологія FPV-дронів? Чи платформа досягла свого технологічного піка?

Оптоволокно, розміри, ретранслятори, дронові матки. Можна безкінечно гратись зі зв’язком, ройовими технологіями, mesh-мережами, DroneID.FPV-дрони, як і наш “Шрайк”, – це не закінчений продукт. Його ще можна доводити до досконалості без збільшення ваги. Еволюціонує все: мотори, пропелери, батареї, камери, штучний інтелект. Кожен модуль, який еволюціонує, дає певний відсоток до ураження цілі. Досконалого FPV-дрона ще ніхто не бачив, до цього ще всім дуже далеко.

“Шрайки” виробляються з українських компонентів? Що зараз на ньому українського і чи є перспектива поглибити цю локалізацію до 100%?

У нас вже є на 100% локалізовані “Шрайки”, при цьому повністю вологозахищені. І вони кратно переважають за характеристиками світові аналоги. Від масового виробництва повністю локалізованих дронів нас відділяє стан і кількість виробничих потужностей, які зараз масштабуються.

Ви недавно запустили в серію дрон-перехоплювач P1-SUN. Чи багато вже виробляєте?

Ми виробляємо його три місяці. Збили вже понад 1000 цілей. Серед них 700 – це саме “Шахеди”. Все підтверджено на відео.

Скільки коштує ваш перехоплювач?

Близько $1000. Далі здешевлювати вже немає куди. Хіба якщо ми почнемо робити свої термальні сенсори, але там уже боротьба йтиме за лічені долари, а не сотні.

Куди далі еволюціонуватимуть дрони-перехоплювачі?

Це машинний зір з автоматичним доведенням до цілі. Це автоматизація управління, автоматичний старт. На нашому вже є віддалене керування та донаведення на ціль. Але це треба запустити в масове виробництво. Ми маємо запускати два перехоплювача та отримувати гарантоване знищення цілі.

Окреме питання – це навчити людей, які будуть усе це застосовувати. Над цим працює наша Skyfall Academy. За останні два роки ми навчили 20 тисяч пілотів, техніків та інженерів на всі наші засоби. Що стосується перехоплювача, то наразі навчання пройшли вже майже 1000 пілотів.

Чи держава достатньо контрактує виробників перехоплювачів?

Чи покриває державне замовлення потреби фронту? Ми не знаємо. Чи покривають контракти наші спроможності? Ми завжди можемо робити більше. Але на нашу думку, держава робить зараз все можливе.

Чи є на ринку зараз проблема з кадрами для збирання дронів? Як ви викручуєтесь та шукаєте людей?

У нас з пошуком збиральників взагалі немає. Люди приходять звідусюди. Швачки приходять збирати дрони, хлопці з СТО приходять збирати. Ринку вистачає для того, щоб знаходити людей. Ну і ми намагаємось певні процеси збірки автоматизувати. Дефіциту людей не відчуваємо. У нас є академія, яка дозволяє будь-кому здобути навчання на ту чи іншу посаду та в найкоротші терміни братися до роботи.

Навіщо вам потрібна участь у цій виставці (World Defence Show 2026 в Ер-Ріяді)?

Україна вже продемонструвала всім, що в нас найкращі у світі інженери. Але для того, щоб все це перетворилось на масштабну індустрію всередині країни та за її межами, треба пройти ще великий шлях. Наша мета – не дозволити розчинити українські технологічні досягнення серед безлічі світових гігантів з виробництва зброї.

Звісно, ми дивимось на нові розробки та технології. Звісно, ми постійно шукаємо щось нове: зокрема й на таких виставках. Але якщо раніше ми переймали досвід, то зараз ми є провідником у світ новітніх технологій.

Що серед вашої продукції має найбільший експортний потенціал?

Абсолютно все. Якщо воно застосовується в Україні, воно має експортний потенціал для світу. Безумовно, залежно від країни, погодних та температурних умов, поставлених перед дронами завдань, конфігурації можуть змінюватись і навіть повинні бути адаптовані до місцевих викликів. Але для українських інженерів — ця задача не є складною.

Цікавляться всі: Німеччина, Франція, США, Індія, Пакистан, Сингапур, Японія та багато інших. Деякі країни, що до нас приходили, я навіть не знав про їх існування. Якби у нас був відкритий експорт, багато з них уже готові були б укладати контракти на певні невеликі кількості просто зараз.