Інтерв’ю з Віталієм Лавровим: як цифрові сервіси змінюють спорт в Україні

Віталій Лавров — заступник міністра молоді та спорту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На цю посаду прийшов п’ять років тому, коли не було навіть унормовано — що і як треба цифровізувати у цій сфері. Саме за ініціативи Лаврова у Стратегію розвитку фізичної культури і спорту додали блок про цифрову трансформацію.
 

«Усі наші нововведення — науково обґрунтовані, враховують опитування населення, експертні оцінки та аналіз закордонного досвіду», — каже заступник міністра. Цьогоріч він закінчив аспірантуру Національного університету фізичного виховання та спорту, на кафедрі кіберспорту та інформаційних технологій.Темою його дисертаційної роботи була саме цифровізація державного управління в сфері фізичної культури і спорту.

В ексклюзивному інтерв’ю UA.News Віталій Лавров розповів, які онлайн-сервіси вже вдалося запустити, яку роботу планують перекласти на ШІ, про потенціал нового для України технологічного виду спорту та реформу, що зробить спорт доступним кожному.

                                                                    

Пріоритети Міністерства під час війни
 

Є розуміння вищого політичного керівництва, що фізична культура і спорт — це також важлива політика під час війни. Як мінімум, можна виділити два великих вектори у роботі Міністерства в напрямку фізичної культури і спорту.

Перший вектор — спорт вищих досягнень. Надзвичайно важливо, щоб зараз Україна була представлена на високому міжнародному рівні, щоб наші спортсмени виходили на п’єдестал, лунав гімн, піднімався український прапор, щоб про нас більше чули. Ми досягаємо цього, готуючи спортсменів та допомагаючи їм займати міжнародні призові місця.

Ми також боремося з присутністю росіян та білорусів на міжнародній спортивній арені. Це вагомий напрям нашої роботи. На сайті Міністерства опубліковано та оновлюється список спортсменів та функціонерів РФ і Білорусі, які підтримують війну. Ми допомагаємо доповнювати аналогічну базу у рамках проєкту ГУР «Чемпіони терору», а також співрацюємо з приватними OSINT-агенціями, наприклад, з Molfar.
 
Другий вектор — масовий спорт. Він є засобом реабілітації та соціалізації. Це дуже важливо, враховуючи велику кількість ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Засоби рухової активності допомагають людям залишатися емоційно-стабільними, гуртуватися та спілкуватися.

Цей напрям політики реалізує новостворена Агенція масового спорту, яка в рамках масштабної державної програми «Здорова Україна» впроваджує велику кількість проєктів, зокрема «Активні парки — локації здорової України», адаптивні клуби «Нестримні», мультиспортивні дитячі клуби і табори «АкТИвні», всеукраїнські змагання для учнів «Пліч-о-пліч», а також багато інших проєктів і змагань. Робота в сегменті масового спорту, зокрема студентського та учнівського, проводиться дуже активно.

Міністерство також зосереджене на молодіжній політиці. Зараз як ніколи важливо підтримувати молоде покоління, створювати умови для розвитку у нашій країні, щоб молодь була більш спроможною. У нас також є напрямок утвердження української національної та громадянської ідентичності, в якому є національно-патріотичне і військово-патріотичне виховання.

Діючі цифрові сервіси у спорті та чим вони корисні
 

Маємо два сервіси, які вже працюють, як-то кажуть, у промисловій експлуатації.

Перший — онлайн-сервіс присвоєння спортивних звань. Ми перевели цей процес в онлайн-форму: суб’єкти подають через систему онлайні заявку; співробітники облдержадміністрацій і фахівці Міністерства її розглядають. Усі присвоєні звання внесені до Центрального реєстру. Цей процес повністю оцифрований, і ми його час від часу оптимізуємо, намагаємося спростити всі етапи.

Другий — електронний реєстр спортивних споруд, який працює вже два роки. Для розвитку спорту — це ключова інфраструктура. Власники спортивних споруд подають заявку на внесення свого об’єкту до Реєстру. Співробітники територіальних громад, ОДА і Міністерства розглядають ці заявки.

З одного боку, завдання нашого реєстру — показати доступні об’єкти і де їх можна знайти. А з іншого — допомогти спортивним спорудам знайти користувачів. Тобто, поєднати суб’єктів ринку між собою.

Але найголовніше — зрозуміти попит на цю інфраструктуру. Умовно, якщо у нас в одному місці — десять споруд, а в іншому — п’ять, то здається, що потрібно будувати нові там, де є п’ять. Але якщо ми побачимо, що ці п’ять споруд завантажені наполовину, а в іншому місці всі десять споруд мають 100% завантаженості — тоді стає зрозуміло, що більша потреба у нових спортивних об’єктах там, де 100% заповнення.

Спрощення оренди спортивних споруд
 

У вересні 2025 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону України «Про оренду державного та комунального майна». За нашою ініціативою, Кабмін подав їх до парламенту. Ці зміни передбачають, що дія закону не поширюється на платні послуги на короткострокове погодинне користування спортивними спорудами державної та комунальної форм власності, які внесені до Електронного реєстру.

На виконання закону ми вже почали відповідну роботу. Насамперед щодо затвердження переліку послуг, які не є орендою. Це має бути постанова Кабінету Міністрів. Зараз ми її розробляємо, скоро запустимо на погодження.

У планах — «Спортивний букінг»
 

У подальшому хочемо зробити онлайн-сервіс для бронювання часу в спортивних спорудах та загалом оформлення через онлайн-інструменти. Робоча назва цього проєкту «Спортивний букінг». Ми зараз ведемо перемовини з Mastercard щодо його фінансування.

Історія з онлайн-орендою дозволить нам також моніторити пропускну спроможність і попит на використання споруд по всій території України. Щоб оптимізувати ресурси.

Платформа доброчесності спорту
 

Це один із наших свіжих продуктів. Національна платформа доброчесності спорту існує вже кілька років, її завдання — боротьба з договірними матчами та маніпуляціями у спорті. Але дотепер вона працювала у паперовому режимі: засідання робочої групи, листування через поштові скриньки. Нова інформаційна система дозволяє не тільки подавати заявку через сайт, як це було раніше, а й створити повну історію її розгляду. Її можуть вивчати члени робочої групи та зовнішні інституції через особисті електронні кабінети.

Це дозволить нам вести історію розгляду заявки, додасть прозорості, оптимізує процес, створюючи внутрішнє середовище для комунікації. А також допоможе бачити статистику та робити окремі вибірки за видами спорту щодо яких є порушення, за типами порушення, за результатами розгляду.

Ми запустили оновлену платформу зовсім недавно, у жовтні. Сподіваємося, що всі ці нововведення будуть виконувати. У подальшому хочемо розширити сферу роботи цієї платформи.

Поки що йдеться про договірні матчі. Але у нас є також офіційні спортивні змагання, за результатами яких постійно здають протоколи. І досі немає працюючого механізму оскарження підробки протоколу. Тому ми можемо розвивати платформу, так би мовити, в історію валідації результатів офіційних спортивних змагань. Маю на увазі спортивні змагання, внесені у наш Єдиний календарний план, за якими ми затверджуємо регламент.

У цьому контексті діяльність Платформи доброчесності спорту може бути пов’язана з букмекерськими конторами. Якщо змагання офіційне, то при певних порушеннях, воно може розглядатися правоохоронними органами. Є законодавство, що встановлює відповідальність за ці порушення. І нам дуже важливо слідкувати за чистотою цього процесу.

Електронна прозорість для букмекерів
 

Робота букмекерів дуже тісно пов’язані зі спортом. Частина їхніх ліцензійних платежів йде до «Спеціального Фонду» Міністерства молоді та спорту, які ми також скеровуємо на спортивну інфраструктуру та заходи цифровізації.

Тому це пов’язані процеси. Для нас важливо, щоб вони залишалися чистими, прозорими і без маніпуляцій. Основне наше завдання — це превентивна боротьба. Діяльність платформи насамперед спрямована на пояснення цих принципів, на роботу зі спортивними федераціями там, де є букмекерські ставки.

Наше завдання — не покарання, а навпаки — створення середовища, де домінують принципи фейр-плей. Ми постійно над цим працюємо. Наприклад, днями відбулася зустріч федерацій і спортивних медіа з Державною агенцією «PlayCity». Щоб «PlayCity», яка працює замість КРАІЛ, пояснила, де згідно з новим законодавством, можна рекламувати букмекерів, а де — не можна. Тобто, це системна робота.

Майбутні сервіси для антидопінгових процесів
 

Напрям доброчесності у спорті має два компоненти. А саме — запобігання договірним матчам та боротьба з вживанням допінгу. У наступному році ми націлені на створення інформаційної системи для роботи Національного антидопінгового центру.

Цифрова платформа можливостей для молоді
 

На цьому порталі ми збираємо всі можливості для молоді від різних державних органів та приватних надавачів: гранти, конкурси, премії, стипендії, пільгові кредити. Наш задум — зібрати все це в одному місці, щоб і молода людина могла знайти для себе багато корисних можливостей, і надавач знайшов свою аудиторію.

У рамках цього порталу в бета-тестуванні запущений персональний асистент Easy. Він працює через діалогові месенджери: Telegram, Facebook, Instagram. З ним можна спілкуватися, ставити запитання, підібрати для себе кращі проєкти.

У нашій базі вже близько 60-ти можливостей, і ми продовжуємо її наповнювати. Почали більше працювати з приватним сектором, різними фондами та бізнесом, який пропонує, наприклад, стажування.

Спрощення звітності для спортивних організацій
 

Серед свіжих цифрових продуктів, які ми запустили цього року — електронний реєстр спортивних організацій. Він має створити для спортивних організацій цифрову суб’єктність. Щоб вони були визначені, як спортивна організація, отримали електронний кабінет і з нього вже могли виконувати інші дії.

Перший функціонал, який ми реалізували, — це щорічна подача статистичної звітності спортивних організацій. Ми цифровізували цей процес. Він має повноцінно запрацювати у січні. Зараз ми його тестуємо.

Тобто, раніше організації подавали звіти (або не подавали), потім їх  «ручками зводили» на рівні територіальної громади і щось могли дописувати; зводили на рівні області і знову могли щось дописувати. А потім до нас надходила статистика, яку ми вважаємо не зовсім релевантною.

Зараз ми зробили так, що після подачі спортивною організацією даних йде автоматичне зведення на всіх рівнях, тобто там нічого не можна змінювати. Ми хочемо побачити, наскільки цифри в наступному році будуть відрізнятися від попередніх. Вважаю, що ми побачимо більш реальну картинку.

Що дає облік спортивних секцій та їхніх відвідувачів
 

Ще один реалізований функціонал — облік спортивних секцій та їхніх відвідувачів. Спортивні організації, які мають секцію або навчальну групу, можуть подати туди свої дані: вид спорту, тренер, місце проведення, розклад, тип навчальної групи (базовий, просунутий і так далі), а також додати перелік відвідувачів.

Ми створили цей функціонал, щоб інформація про спортивні організації та їхні послуги відображалася на порталі «Позашкілля» в межах державної освітньої екосистеми «Мрія», яку створює Мінцифри разом з партнерами.

Це перший етап. У наступному році плануємо розширювати цю базу та її доступність, щоб нею користувалися інші інформаційні системи. Наприклад, маркетплейси спортивних послуг або портали дотичні до спорту та його розвитку. Це допоможе популяризувати надавачів послуг, які будуть у реєстрі.

Ми вважаємо, що це буде стимулювати розвиток приватних спортивних інформаційних систем, які вже, як бізнес, будуть між собою конкурувати за якість надання сервісів на базі нашого реєстру. Буквально пару тижнів потому ми почали наповнювати цей реєстр. Динаміка позитивна — перспективи обнадійливі.

Елемент електронної демократії
 

У нас є продукт — електронний календарний план спортивних змагань і заходів. Ця інформаційна система створена для роботи з офіційними спортивними змаганнями та спортивними зборами, які є у Єдиному календарному плані. Вона спростить подачу пропозицій до нашого календаря та їх опрацювання. Там зберігатимуться звіти і протоколи зі змагань, щоб інформація була публічною на одній платформі. Щоб була динаміка змін в режимі реального часу.

Ми зробили цей продукт цього року і почали залучати у пілотному режимі спортивні федерації, які хочуть з ним працювати. А вже далі, по мірі доопрацювання, будемо вирішувати, коли його вводити в обов’язкове використання для всіх.

Також у планах на наступний рік — аналітичний модуль, який збиратиме інформацію з усіх систем, показуватиме статистику.

Що заважає запустити реєстр спортсменів, тренерів, суддів
 

Ми плануємо створити кадровий реєстр, у якому будуть профілі спортсменів, тренерів, суддів. Але не можемо впровадити його повноцінно, бо впираємося у необхідність змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Тільки-но ці законодавчі зміни ухвалять, ми зможемо наблизитися до впровадження цифрової суб’єктності особи в сфері спорту. Зараз подані нами зміни розглядають у парламентських комітетах.

Ми переконані, що в цьому році зміни ухвалять як мінімум у першому читанні. Якщо складуться обставини, можливо, законопроєкт проголосують за основу в цілому. Це для нас певна відправна точка для подальших дій з профілем людини у сфері спорту.

Що з фінансуванням
 

Коли я прийшов у Міністерство п’ять років тому, то у нас взагалі не було ані коштів, ані людей, ані завдань як таких. Перший рік ми працювали, щоб розмістити ці задачі нормативно. І коли у 2020-2021 роках писали нову Стратегію розвитку фізичної культури і спорту, я додав свій блок «Цифрова трансформація».

У 2021-му ми почали працювати з бюджетним запитом, щоб отримати на це кошти. І на початок 2022 року нам виділили необхідні 30 млн грн. Але почалася повномасштабна війна. Звісно, всі кошти спрямували на першочергові потреби. І 2022-2024 роки ми працювали з тими коштами, які у нас були виключно на утримання існуючого функціоналу.

Щось нове ми робили за рахунок проєктів міжнародної технічної допомоги. Тільки в минулому році у нас з’явились капітальні видатки, за рахунок яких ми зробили три системи: Національна платформа доброчесності спорту, Електронний реєстр спортивних організацій, Електронний календарний план. У цьому році ми їх впроваджуємо. Ми очікуємо що на наступний рік наш бюджетний запит буде задовільнено. 

Співпраця з міжнародними та приватними донорами
 

Після закриття USAID (Агентства США з міжнародного розвитку) згорнули багато проєктів. Раніше нам допомагали TAPAS, GIZ та інші. Але зараз донори для спортивних проєктів відсутні. Залишилася тільки донорська допомога для молодіжних активностей — на такі заходи проєкти міжнародної технічної допомоги реагують більш активно.

За рахунок донорської допомоги ми зробили портал для молоді, персональний асистент Easy. Чат-бот на базі штучного інтелекту, який запустили в бета-тест, створили у партнерстві з приватною організацією PIPELOGIC.AI. Ми зараз міркуємо, як продовжити цю історію, щоб вона була системною.

Також за рахунок фонду «Східна Європа» ми в цьому році запустили перший в країні офіційний державний сервіс на базі штучного інтелекту, саме мовної моделі ШІ. Цей сервіс допомагає молоді подавати заявки на конкурси проєктів міжнародних молодіжних обмінів. Ще торік ми створили інформаційну систему для молодіжних обмінів: Україна-Польща та Україна-Литва. Туди звертаються організації, щоб отримати фінансування на ці поїздки. Але заявки настільки складні, що велику їх частину комісія не могла навіть пропустити на наступний етап розгляду. Тому ми зробили цей модуль на базі штучного інтелекту.

Що він робить? Після того, як заповнено всі поля заявки, а вона дуже велика, треба натиснути кнопку «перевірити». Модуль аналізує заповнену інформацію і дає рекомендації, що де змінити, щоб підвищити шанси на позитивний розгляд. Ми побачили, що це кардинально змінило якість заявок та спростило процес їх подачі і опрацювання.

Інтеграція штучного інтелекту
 

Більш складна історія — консультування користувачів. У наступному році я планую на базі мовних моделей штучного інтелекту впроваджувати сервіси підтримки. Це має зняти навантаження з наших співробітників, зайнятих на телефонних лініях. Щоб люди могли в діалоговому режимі спілкуватися з модулем, який охоплює всю нашу базу знань, і отримувати відповіді на свої запитання. Якщо запитувач не отримає відповіді — тоді вже можна телефонувати до нашого співробітника.

Це точно повинно виглядати більш якісно, ніж звичайний чат-бот. Це має бути діалог. І сучасні розмовні моделі вже спроможні це забезпечити. Тому акцент на таку консультаційну підтримку — точно в нашому пріоритеті.

Про зміни у керівництві Федерації кіберспорту
 

У 2020-му році кіберспорт визнали офіційним видом спорту в Україні. А в 2025-му відбулася зміна керівництва Федерації, яка відповідає за розвиток цього виду спорту. Там повністю змінився менеджмент.

Попередній склад Федерації кіберспорту також активно працював з Міністерством. Вони проводили чемпіонати України, формували збірну, брали участь у міжнародних змаганнях. Але була проблема у 2022-2024 роках з неповерненням спортсменів. Таких випадків було найбільше з усіх неолімпійських видів спорту. Дійшло до того, що минулого року взагалі вже виїзди хлопців призовного віку по Федерації не відбувалися після останнього Чемпіонату світу. Але я сподіваюся, що новий склад це перезавантажить і вирішить проблему.

Одразу зауважу, що Міністерство не видає дозволів на виїзд за кордон. Ми робимо запит на Прикордонну службу для сприяння у перетині кордону для забезпечення участі в міжнародному турнірі. І після того, вони повинні повернутися у зазначений термін. Тобто, це не про дозвільну систему, а більше про сприяння.

Підготовка до кіберспортивної Олімпіади
 

Нещодавно Міжнародний олімпійський комітет оголосив про розірвання угоди з Саудівською Аравією, яка мала приймати перші кіберспортивні Олімпійські ігри. МОК пояснив це бажанням переглянути підхід і розробити нову модель проведення, що відповідатиме цінностям олімпійського руху. Формат ігор, місце проведення та перелік дисциплін поки уточнюються, але ініціатива не скасована — проєкт триває, і навколо нього формується широка міжнародна коаліція.

Важливо, що Україна традиційно сильна у кіберспорті та має відомі команди, тому на майбутній Олімпіаді ми маємо всі шанси бути серед лідерів. Після оновлення керівництва Федерації кіберспорту і перезавантаження її роботи з’явився реальний потенціал для системної підготовки спортсменів. Якщо нині країни вибудовують свої моделі участі, то Україна вже активно виборює місце у майбутньому олімпійському кіберспортивному русі.

Чому варто розвивати кіберспорт
 

Державі важливо розвивати всі види спорту. Якщо ж говорити саме про кіберспорт, то історично Україна завжди була серед міжнародних лідерів, в тому числі через кіберспорт нас знають як країну.

Я особисто вважаю, що важливо розвивати кіберспорт, щоб працювати з нашою молоддю. Умовно, є така думка: «Навіщо ви розвиваєте кіберспорт? Це відволікає дітей від фізичної активності, садить їх за «компи».

А моя думка така, що молодь і діти вже у гаджетах та комп’ютерах. І якщо цю діяльність не впорядковувати, то вона буде їм шкодити. Якщо ж це розвивати як спорт, як систему підготовки змагань, як донесення правил правильної поведінки у спорті, зокрема за необхідності займатися руховою активністю. Якщо це робити системно, то навпаки — це правильна робота з нашою дитячою та молодіжною аудиторією.

Треба розрізняти: кіберспорт — не геймінг. Геймінг — це проходження сценарію, або змагання де можна «прокачати» свого героя. А в кіберспорті, як загалом у всіх видах спорту, порівнюють навички двох або більше учасників у рівних умовах. І комп’ютерна гра виступає таким знаряддям, як у футболі м’яч і футбольне поле.

На мою думку для того, щоб кіберспорт розвивався як спорт, Федерація кіберспорту повинна працювати з системою змагань, збільшувати кількість таких змагань. Щоб спортсмени чітко розуміли, де і як вони можуть потім виступити і чого досягти. Зараз головна робота Федерації — відновити цю систему. В принципі, змагання є, але я не впевнений, що там є люфт для розвитку.

Про потенціал технологічного спорту
 

Цього року в Україні офіційно визнали військово-технологічний спорт як окремий напрямок. Тобто він визнаний як військово-прикладний та службово-прикладний. Його зародження підштовхнула війна. Він розвивається у чотирьох просторах: земля, повітря, вода та кіберпростір. У цьому році пройшов перший офіційний Кубок України, де був присутній президент України. Пройшов Чемпіонат України. Наша Національна збірна з кібербезпеки вже брала участь у міжнародних івентах.

Тому вони зараз проходять трансформацію для того, щоб розширювати охоплення. Адже основна особливість цього виду спорту — сценарне використання технологічних засобів.

Задум був такий, що за рахунок збору виробників продукції і використання їхніх засобів за певними сценаріями, розвивається технологічна спроможність. Тобто між ними проходять технологічні перегони. Відбувається також навчання операторів, які можуть керувати цими засобами.

Це точно корисно на майбутнє, на повоєнний період, коли нам потрібно буде перепрофілювати всі ці засоби під цивільне використання. І це точно корисно зараз, з погляду допомоги технологічному розвитку виробників, залучення молоді до технологічних напрямків, а також створення майданчика, де збирається все ком’юніті.

Цей спорт привертає до себе активну увагу. І його впровадження приносить активну користь. На кожні змагання приходить нова аудиторія, виникають якісь нові ідеї. Це як живий організм, який трансформується. Впевнений, що ми побачимо ще багато цікавого у розвитку цього виду спорту.

Найближче завдання — це проведення міжнародного турніру і залучення інших країн для участі. Федерація над цим активно працює. Я думаю, що з відкриттям міжнародної співпраці форми впровадження цього виду спорту будуть змінюватися та розвиватись.

Тому, на мій погляд, технологічний вид спорту дуже перспективний, особливо з погляду на потенційну динаміку. Поки що це локальна історія, яка зростатиме більш масштабно. Тому рекомендую всім спостерігати і долучатись. Це дуже цікаво і корисно.

Відмінне та спільне у кіберспорті та технологічному спорті

 

Кіберспорт ми розглядаємо насамперед як спорт вищих досягнень — це кіберспортивні Олімпійські ігри, міжнародне представлення нашої країни і таке інше.

А технологічний спорт — це службово-прикладний, військово-прикладний вид спорту. Його задача більш прикладна, більш місцева. Вона спрямована на технологічний розвиток, розвиток навичок, на більше охоплення населення.

Припускаю, що якісь розділи з технологічного спорту можуть потрапити на кіберспортивну Олімпіаду. Наприклад, є розділи «Перегони на дронах» і «Перегони на дронах з навантаженням». Зараз Федерація технологічного спорту хоче їх перевести в симулятор і проводити ці змагання на симуляторі. Як дисципліна це може рухатися до цього формату. Можливо, будуть також інші змагання.

Тому перетин точно може бути, але дещо інша специфіка. У кіберспорті — це в першу чергу комп’ютерна гра. А в технологічному спорті — це практичне та сценарне застосування технологій у реальному житті. 

Про реформу спортивної системи
 

Одним із ключових напрямів стане перетворення існуючих дитячо-юнацьких спортивних шкіл на громадські спортивні клуби. Планується створення близько 20 тисяч таких осередків по всій країні, які об’єднають до чотирьох мільйонів учасників. Це дасть змогу розвивати масовий спорт, виявляти нових талантів і водночас допомагати ветеранам війни, людям з інвалідністю та дітям знайти своє місце у спортивній спільноті.

Реформа також передбачає оновлення системи управління та фінансування спорту. Федерації отримають більше автономії й відповідальності, а фінансова звітність стане прозорою — усі процеси, що фінансуються за державні чи партнерські кошти, проходитимуть через єдину цифрову систему, де кожна гривня матиме облік і відображення результатів. Збалансоване фінансування між масовим і професійним спортом дозволить розвивати обидва напрями паралельно. Водночас новий підхід до врядування має підвищити ефективність федерацій, які поступово переходять на європейські стандарти good governance.

Читайте також: 
Київщина посилює захист енергетики: Микола Калашник про підготовку до зими та дрони-перехоплювачі