Ісаак Євзеров: Сьогодні українська інженерна спільнота — це про стійкість

Міцність і стійкість — поняття, які набувають у наш час особливого значення. Зараз як ніколи інженери-будівельники зустрілися з викликами, які вимагають вдосконалення надійності конструкцій і ефективних інструментів для проєктування.

Програма ПК ЛІРА, розроблена фахівцями компанії LIRA soft, забезпечує точність, стабільність та швидкість обчислення і головне — практично не має аналогів. Цей програмний комплекс успішно застосовують не тільки великі українські підприємства та компанії, але й передові інженери по всьому світу.

Kyiv Post поговорив з одним з його авторів і головним ідеологом, а нині науковим керівником проєкту «Програмний комплекс ЛІРА 10.х», Ісааком Євзеровом, лауреатом державної премії України в галузі науки і техніки, доктором технічних наук, тим, хто понад 50 років присвятила будівельній науці та програмній інженерії.

Kyiv Post (KP): Ісааку Даниловичу, розкажіть, будь ласка, коли ви відкрили в собі пристрасть до обчислення, проєктування і хто вплинув на розвиток вашого потенціалу?

Ісаак Євзеров (ІЄ): Здібності до математики в мене проявилися ще в дитинстві, я навчався в математичній школі в Києві. У 1966 році вступив на математичний факультет, закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію. Хоча, мушу сказати, її не затвердила Вища Атестаційна Комісія, не надавши для цього адекватних пояснень, — по-своєму, це теж цікавий досвід.

Та насправді мені неймовірно пощастило, бо я навчався в найкращих математиків світового рівня: Марка Олександровича Красносельського, Селіма Григоровича Крейна, Павла Євсєєвича Соболєвського — мого наукового керівника. Це справді сильно вплинуло на мій професійний розвиток. Моя математична спеціалізація — функціональний аналіз та диференційні рівняння, зокрема, рівняння математичної фізики.

KP: Чим ви займалися після закінчення університету і як Ви прийшли до ПК ЛІРА?

ІЄ: Після аспірантури я працював у відділі математичних методів проєктування в інституті «Діпрохіммаш» у Києві. Саме там виникла ідея створити програму ЛІРА і я почав працювати над її розробкою. Це і був мій перший крок до ЛІРИ, але, маю визнати, це була випадковість, просто я дуже хотів працювати в Києві.

KP: Які найбільші виклики були під час роботи над програмним комплексом?

ІЄ: У1978 році я обійняв посаду старшого наукового співробітника в НДІ автоматизованих систем у будівництві, куди раніше перейшли розробники ПК ЛІРА. Там я зрозумів, що для продуктивної роботи потрібно суттєво розширювати знання. Вивчав математичну теорію методу скінченних елементів, праці провідних вчених: C. Г . Міхліна, Ф. Сьярле, Л. А. Розіна та інших. Окремо заглиблювався в нелінійні диференціальні рівняння та різницеві схеми для нестаціонарних задач за монографіями Ж.-Л. Ліонса та його учнів.

Щоб зробити якісний внесок у програму, мені довелося вчити не тільки математику, а й механіку суцільного середовища за книгами Л. Д.Ландау, Е. М.Ліфшица, Ж.-Л.Ліонса, А. А.Ільюшина та інших. А ще — будівельну механіку й опір матеріалів за підручниками. Удосконалювати знання з механіки допомагали колеги, особливо д. т. н. В.С.Здоренко. Цей урок залишився зі мною на все життя: щоб створювати серйозні інженерні інструменти, треба самому постійно вчитися.

KP: Яким був ваш перший суттєвий внесок у розвиток ПК ЛІРА і українську науку?

ІЄ: Пам’ятаю, це були теоретичні основи неконформних скінчених елементів, завдяки чому були розроблені трикутні і чотирикутні елементи пластин. Це моя друга кандидатська дисертація, вже за спеціальністю «Будівельна механіка». Перед захистом здав кандидатський іспит за новою спеціальністю. У 1993 році став доктором технічних наук. Докторська дисертація присвячена нелінійним та нестаціонарним задачам. Обидва захисти були у Київському інженерно-будівельному інституті, зараз КНУБА. За весь час опублікував понад 50 наукових статей, виступаю на наукових конференціях та семінарах. Був співавтором монографії «Чисельні та експериментальні методи раціонального проєктування та зведення конструктивних систем», за яку в 2020 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.

KP: Такий ефективний програмний комплекс, як ЛІРА зараз має вже тисячі, якщо не десятки тисяч користувачів. Чи підтримуєте ви з ними зв’язок, щоб допомогти втілити всі можливості вашого продукту, проаналізувати відгуки та запити?

ІЄ:  Я особисто знаю багатьох користувачів і регулярно з ними спілкуюся. Це дуже кваліфіковані інженери, які прагнуть не просто натискати кнопки за інструкцією, а справді розібратися у можливостях програми. ПК ЛІРА також застосовують багато науковців для своїх досліджень. Напряму чи через службу технічної підтримки я співпрацюю з колегами з провідних українських компаній, користувачами програмного комплексу ЛІРА. На думку спадають одразу такі компанії, як СО ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», ТОВ «Укрінсталькон ім. Шимановського», ПрАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» та інші — довго всіх перераховувати. До окупації ми також співпрацювали з ПрАТ «Сєвєродонецький оргхім» і ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

KP: Чому інженери обирають програму ЛІРА для проєктування таких важливих конструкцій? 

ІЄ: ЛІРА — це програмне забезпечення,створене для тих, хто проєктує конструкції з відповідальністю — з урахуванням специфіки навантажень, нелінійної поведінки конструкцій, сейсмічних та вибухових ефектів, різних будівельних норм.

Українські інженери не довіряють обіцянкам і запевненням. Вони самі перевіряють, тестують, уточнюють, ставлять питання. І якщо рішення працює — тоді довіряють. ЛІРА розвивається разом з ними. Сьогодні інженерна спільнота — це про стійкість. Про здатність проєктувати, коли навколо лунають сирени. Відновлювати, коли руйнується. І шукати рішення, коли здається, що їх нема. Команда ЛІРА підтримує ці зусилля.

Ми поруч із тими, хто працює над відбудовою критичної та соціальної інфраструктури, ділимося тим, що знаємо: як адаптувати розрахунки під нові реалії, як використовувати програму для проєктування укриттів, для моделювання вибухового навантаження, для складних реконструкцій. Наша компанія завжди відкрита до співпраці, обміну досвідом, та запуску нових рішень.

KP: Як виглядає типовий робочий день розробника ЛІРА?

ІЄ: Мій день типовий для математика: думаю над новою задачею, пишу формули, перевіряю їх. Якщо бачу, що задача розв’язана, програмую формули і тестую їх на простих прикладах — скажімо, на одному стрижні чи прямокутній плиті.

KP: Чи правда, що Ви не користуєтесь графічним середовищем ЛІРА, а працюєте напряму з кодом програми?

ІЄ: Так, це правда. Мені достатньо перевірки на простих тестах і роботи з формулами. Тому графічним середовищем я практично не користуюсь. Графічною частиною ПК ЛІРА займаються інші учасники команди.

KP: Ви згадали про свою команду. Як вона змінювалася протягом багатьох років роботи над проєктом ЛІРА?

ІЄ: Команда змінюється постійно — і кількісно, і якісно. Ми робимо інноваційний продукт, тому не можемо дозволити собі спочивати на лаврах, виїжджати на старих напрацюваннях і не міняти своїх поглядів. Шалену конкуренцію між програмними комплексами теж ніхто не скасовував, тільки в Україні я знаю чотири серйозні компанії для проєктування, які на слуху, а ще десятки — за кордоном. Тож наш інженерний світогляд постійно змінюється, підлаштовуємося і стараємося бути попереду в багатьох напрямах, часто це вдається.

За останні шість років у нас почали працювати молоді люди, які внесли в проєкт багато нового. Дехто перейшов від нас у пошуках викликів та нового досвіду в інші компанії, і це для творчих людей абсолютно нормально. Найцінніше те, що у нас в команді залишається незмінним: кожен працює з натхненням і справжньою відданістю своїй справі. У нас поєднується робота й хобі, кожен займається тим, що його захоплює. Загалом ми відкриті до нових людей у проєкті, які добре обізнані в будівельній механіці та хочуть зануритися в середовище проєктувальників.

Тож, якщо ваші читачі мають відповідні навички і бажання вдосконалювати наш продукт, звертайтеся, будемо раді познайомитися та почати співпрацю.

KP: Чи є у вас «внутрішні правила» в компанії? Яку мету ви ставите перед собою та командою в найближчій перспективі?

ІЄ: Головна мета — зробити ПК ЛІРА ще зручнішою для інженерів і водночас потужнішою в обчисленнях. Кожна нова версія повинна давати користувачам суттєві інструменти, яких раніше не вистачало. Ми цінуємо глибоке знання та чесність. ЛІРА — це не тільки продукт, це люди, які його творять. Ми дослухаємося до думки користувачів — інженерів-практиків. Щороку проводимо глибоке опитування. Також слідкуємо за світовими тенденціями.

KP: Ви вже понад 50 років успішно працюєте у своїй галузі. Що вас мотивує продовжувати роботу? І як ви відпочиваєте та надихаєтеся?

ІЄ:  Мене мотивує розвиток. Я не втомився, бо ця сфера змінюється щороку. Кожна нова версія програми ЛІРА — це як окрема історія. Коли бачу, що наш продукт допомагає колегам проєктувати складні об’єкти — це найкраща мотивація. Інженерія — це як музика. Якщо ти справді її любиш, ти живеш нею і не можеш зупинитися.

KP: Дійсно, інженер — це навіть не професія, а спосіб життя і мислення. І, звісно, це неабиякі виклики. Що б ви могли порадити молодим фахівцям-інженерам? Як подолати труднощі й досягти успіху в професії?

ІЄ: Шукайте глибину. Автоматизація — це добре, але спершу треба розуміти, що саме ви автоматизуєте. Не лінуйтеся розуміти глибину розрахунків. Програма — це не чарівна паличка. Вона сильна настільки, наскільки сильним є інженер, який її використовує. І ще: працюйте в команді. Найкращі рішення народжуються не наодинці.