історія 75-річної блогерки — Суспільне Культура

75-річна Марія Думал, відома як Баба Маша, із Сумщини стала справжньою зіркою TikTok та Instagram. Її дотепні історії про сільське життя, посиденьки з друзями, огляди на їжу та покупки збирають тисячі, а то й мільйони переглядів.

У 70-х і 80-х роках Марія Василівна працювала продавчинею та завідувачкою магазину, а 26 років присвятила роботі секретаркою в сільськогосподарському кооперативі. У своїх відео вона також згадувала період 90-х — часи купонів, мізерних зарплат та ситуацій, коли роботодавці часто розраховувалися з працівниками продукцією замість грошей. З 2005 року пані Марія на пенсії, що дозволило їй приділяти більше часу власним справам і хобі.

В інтерв’ю для Суспільне Культура пані Марія розповіла про те, ким була та чим займалася до популярності, як починала блогерську діяльність, перед якими труднощами постає у роботі й про те, що надихає її створювати контент.

Маріє Василівно, розкажіть, будь ласка, чим ви займались та які мали улюблені заняття, до того як почали вести соцмережі?

Моїм хобі в молодості було кататись на мотоциклі та машині, я любила швидкість і драйв! В останні роки, на пенсії, я займалась домогосподарством, яке було велике: корови, свині, кролики, птахи, декілька городів. Моїм захопленням було вирощування сільськогосподарських культур: картоплі, моркви, огірочків. Вирощувати квіти також дуже любила. А ще одне “хобі” — це лаятись із дідом, як каже Владка (онука).

Як у вас виникла ідея завести власний блог? Як обирали тему?

Ідея виникла у внучки, вона завжди любила все фільмувати. У 2023-му помер мій чоловік, я залишилась сама в селі, де немає нормального звʼязку, і навіть телевізор показував 2–3 канали. Владка вирішила провести мені інтернет, щоб я не сумувала, а вивчала щось нове і була при ділі. Також вона приїхала пожити зі мною, почала знімати, як я вивчаю гаджети, і виставляти це в TikTok.

Після того як декілька відео набрали багато переглядів, люди коментували, спілкувались у коментарях, то захотілось продовжувати цю справу. Головна ціль для нас була — розвеселити людей, показати просте звичайне життя, що не треба занепадати духом, тому і відео знімали просто з життя та про життя.

Чи пам’ятаєте момент, коли вперше зрозуміли, що ваш контент справді подобається людям?

Як побачила під відео гарні коментарі, цікаві питання — так і зрозуміла.

(А онука Влада каже, що спочатку Марія Василівна не знала, що її бачить вся Україна, і не прагнула такої популярності. Проте після того, як один з її роликів потрапив у тренди, то численні перегляди та позитивні коментарі стали стимулом повторити цей успіх).

Де ви черпаєте натхнення для відео, хто допомагає зі зйомкою та монтажем, і скільки часу зазвичай це потребує?

Цими питаннями в основному займається Владка. Натхнення черпаємо з життя, з наболілих ситуацій, мемів, з якихось популярних суспільних тем. Знімає та монтує відео Владка.

Зазвичай зйомка одного ролику займає від 2 до 4 годин залежно від того, наскільки це складно. Якщо це відео на кшталт “мій день на пенсії”, то знімати якісь фрагменти можемо протягом усього дня. Потім монтаж, який виконується у два етапи: спочатку з усіх кадрів (це може бути 2-годинне відео) обираємо найяскравіші моменти (зазвичай це нарізка на 2–3 хвилини), а далі пишемо озвучку, під яку монтуємо фінальний ролик на 1–2 хвилини). Озвучка займає приблизно 1 годину, монтаж — 2–4 години. Також 1 година потрібна, щоб придумати текст для озвучування, це якщо є натхнення, якщо немає — можемо і декілька днів думати над текстом.

Часто у ваших відео зʼявляються ваші друзі й сусіди. Це ви їх запрошуєте, чи вони самі пропонують долучитися або діляться ідеями для відео?

Так, я їх запрошую зніматись. У нас на вулиці було 4 двори, в яких жили сімʼї, але зараз залишилось лише 2, бо сусіди Ваня та Надя виїхали. Особливо зайнятись нічим, тоскливо, а TikTok вніс різноманіття в життя, ми стали хоч бачитись частіше, пробувати щось нове. Коли Владки немає, сусіди питають, коли вона повернеться. Всім цікаво, що вона придумає наступного разу.

Люди в коментарях завжди хвалять ваш гумор. Чи з’являються жарти у моменті, чи ви їх плануєте заздалегідь?

П’ятдесят на п’ятдесят: є продумані моменти, а є те, що спало на думку під час зйомок. Наприклад, якісь смішні вставки з прямою мовою друзів. Інколи це навіть реальні коментарі друзів, які були смішні, тому залишаємо їх у відео.

Як думаєте, чому люди так тепло відгукуються на ваш контент?

Наша головна мета залишилась незмінною з початку блогу — хочеться підняти людям настрій, щоб вони не занепадали духом. Такий контент морально підтримує, допомагає відключити голову, відпочити. Також ми показуємо реальне життя, яке воно є. Ну і багато людей залишилися без бабусь і дідусів. Коли вони бачать мою поведінку, мову, звички, побут, то згадують своє дитинство, своїх рідних.

Існує стереотип, що соцмережі та блогінг — лише для молоді. Чи говорив вам хтось про це, і що на це відповідали?

Дуже часто мені про це говорили на початку блогінгу, це змушувало мене інколи навіть зупинятись, сумніватись у собі. З часом чим більше мене підтримували, писали позитивні коментарі — тим менше я помічала подібний негатив. В інтернеті є місце для всіх, як і в житті. А всім пенсіонерам, навпаки, треба під’єднувати інтернет, навчати нового, щоб у них був стимул жить, щоб мозок прокачувався, а не засихав!

Чи відчуваєте ви, що надихаєте людей спробувати щось нове?

Так, бо мені про це пишуть і молоді, і дорослі. Це дуже радує, бо поки люди пробують щось нове, якось рухаються, не сидять на місці — тоді вони й живуть!

А чи ви вбачаєте у блогінгу небезпеку, наприклад інформаційну?

Небезпека, звісно, є, бо всякі є люди, а вся інформація про мене, де я перебуваю або живу — у відкритому доступі, але я стараюсь про таке не думати, бо якщо починати розвивати подібні думки, можна дійти висновку, що жити взагалі небезпечно і вредно.

В умовах війни та вимкнень світла блогерство стає непростим. З якими труднощами ви стикаєтесь зараз та як намагаєтесь розв’язувати ці проблеми?

Стає важко знімати, особливо якщо замовляють рекламу і є дедлайни, а світло постійно вимикається не за графіком. Тоді неможливо зняти якісно контент. У нас в Сумській області бували в цьому місяці дні, коли за весь день світло дали лише на 40 хвилин.

Як справляємось? Плануємо контент заздалегідь, а в разі невідповідності графіку вимкненням, маємо в запасі кілька днів, щоб точно зловити час для зйомок. Купили зарядну станцію, додаткове освітлення в кімнати, також думаємо над покупкою генератора.

Для багатьох блогінг — це заробіток. Як ви до цього ставитеся? Чи це важлива для вас складова?

Коли пенсія 4500–4700 грн (а є ті, у кого і менша), то до будь-якої можливості заробити ставишся лише позитивно! Насправді блогінг — це досить важко, це постійний пошук ідей, купа часу на написання текстів, зйомку, монтаж. Якщо людина підходить до зйомок відео так, як і ми, то, звісно, хочеться мати змогу заробляти на цьому. Якби ми не заробляли на відео, то продовжували б знімати, але більш прості — лайфстайл-, розмовні ролики, в які не потрібно вкладати так багато часу та ресурсів.

Ну, і в цілому добре, що є соцмережі, що у молоді є додаткові можливості заробітку, більше вибору в плані професій та саморозвитку.

Що вам особисто дає блог — енергію, спілкування, нові враження?

Другий виток життя. Коли я завантажена зйомками, я забуваю про болячки, немає часу на дурні думки. А ще заробіток, нову “інтернет-сімʼю”, адже я знаю, що є люди, котрі мене завжди підтримають, посміються зі мною, поплачуть, підійдуть у місті сфотографуватись — це мене дуже заряджає!

Я навіть під час зйомок відео з друзями часто кажу їм, що мені декілька днів боліли ноги, не могла ні лежати, ні сідати, а тут тобі Владка організувала зйомки, я вся в справах і забуваю, що у мене ті ноги боліли, бігаю, роблю все що треба. Чудеса!

Про що ви мрієте зараз?

Щоб закінчилась війна, щоб я знала що у дітей і внуків все добре, тоді й померти не страшно!

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв’язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]