Нещодавно на стримінговій платформі Netflix відбулася довгоочікувана прем’єра нового фільму мексиканського режисера Ґільєрмо дель Торо — «Франкенштейн». Цей кінематографічний твір, подібно до однойменного роману Мері Шеллі, розповідає про геніального, але водночас одержимого вченого Віктора Франкенштейна. Його мета — здолати смерть і власноруч створити істоту, схожу на людину. Хоч експеримент і завершився успіхом, однак натомість герою довелося зіткнутися з наслідками власного діяння — внутрішньою гординею, тривогою та почуттям провини. Творіння Віктора, що мало стати втіленням могутності людського розуму, перетворилося на трагічний символ меж, які не варто було переступати.
Цей фільм дель Торо вражає не лише глибиною психологічної складової й естетичною візуалізацією, а й ретельно опрацьованими деталями — від похмурих, атмосфери насичених декорацій до дрібних швів на костюмах персонажів. Режисер розповідає історію також через одяг, де відображаються характери, внутрішні стани та приховані мотиви героїв. Саме завдяки фактурам і насиченим відтінкам у світі, який будується на межі краси і жаху, оживає цілісне художнє бачення.
Особлива роль у створенні образів, що гармонійно передають дух епохи, дісталася Кейт Гоулі — сталому співпрацівнику дель Торо, відомій своєю роботою над стрічками «Багряний пік» і «Форма води». Її підхід до костюмів вимагає не лише історичної точності, а й глибокого смислового наповнення: кожен образ стає розширенням характеру, його візуальною мовою.
Під час роботи над образом Гарландера, якого виконав Крістоф Вальц, дизайнерка разом із режисером спочатку планувала створити щось більш екстравагантне. Однак ситуація змінилася із залученням самого актора. За словами Гоулі, «можна довго малювати та конструювати костюми, але все кардинально змінюється з появою актора». Вальц додав персонажу стриманості й внутрішньої глибини, тому відповідно й костюми набули більш концентрованого й точного вигляду. Крім цього, дизайнерка зберегла задану дель Торо колірну палітру, серед якої вирізняються «жучий блюз» та інші відтінки.
У гардеробі Гарландера присутні майже символічні дрібниці, які підкреслюють сутність героя:
– тісні коричневі рукавички, які нагадують «руки манекена»;
– корсети, що акцентують контрольований характер персонажа;
– тростина з маленькою німфою — знак ексцентричності та спостережливості.
Щодо Віктора Франкенштейна, роль якого виконує Оскар Айзек, його образ покликаний бути повною протилежністю персонажу Гарландера. Гоулі пояснює, що в момент зустрічі з Гарландером Віктору не щастить. Він втратив частину колишньої розкоші і тепер живе в богемному безладі, схожому на ательє художника. Такий підхід не випадковий, адже дель Торо бачить у Вікторі не просто божевільного вченого, а митця, який творить життя, так само як художник створює полотно.
Істота відчуває власну трансформацію, проходячи шлях від оголених пов’язок до пошарпаного пальта, яке «зберігає пам’ять про чоловіка, який його носив». Кожен новий шар одягу стає фрагментом чужої історії, яку монстр присвоює собі, ніби намагаючись зібрати людяність у цілісність. Костюмерна команда створила десятки варіантів пальт для різних сцен — від вибухових моментів до нападу вовків.
Образ Елізабет, що утілила Мія Гот, створений у насиченій палітрі дорогоцінних відтінків, серед яких смарагдовий, аметистовий і сапфіровий. Гоулі згадує, що спочатку режисер хотів побачити справді яскраві кольори, але дизайнерка нагадала про готичний контекст дії. Контраст між глибиною кольору та темною атмосферою створив відчуття живого, таємничого світу, сповненого краси.
Особливої уваги варта співпраця з Tiffany & Co. над ювелірними прикрасами. Гоулі продемонструвала свої ескізи Крістоферу Янгу, креативному директору Tiffany Patrimony, і між ними миттєво виникла творча гармонія. В результаті було створено унікальні прикраси, що гармонійно вписалися у образ Елізабет, зокрема намисто зі скарабеєм, яке стало центральним елементом її зовнішності.
Високою точкою роботи над костюмами стала весільна сукня Елізабет. Гоулі розповіла: «Окрім Істоти, це був один із перших ескізів, який я створила». Перший варіант дизайнера режисер відхилив, і вона представила нову версію, що поєднує швейцарські стрічкові ліфи, елементи традиційного німецького народного костюма та прозорі тканини, що нагадують рентгенівський знімок. Цей наряд задуманий як віддзеркалення трансформації самої героїні.
Таким чином, через костюми і візуальні деталі художники фільму змогли передати складність персонажів і атмосферу фільму, наче живий світ, де поєднуються краса і тривога, спадщина минулого і нова реальність.
