Очікування від саміту НАТО в Анкарі: Яка роль України та Туреччини?
Уся світова спільнота з нетерпінням очікує на саміт НАТО в Анкарі, де одним з центральних питань стане підтримка України. Лідери Альянсу намагатимуться знайти нові способи збільшення інвестицій у сферу оборони та виробництва сучасних озброєнь. Саме тому програма саміту розпочнеться Форумом оборонної промисловості НАТО, присвяченим посиленню оборонно-промислового потенціалу Альянсу.
У спеціальному інтерв’ю з Укрінформом президент Центру близькосхідних досліджень (ORSAM) в Анкарі, доктор філософії, експерт з міжнародних відносин Кадір Теміз поділився своїм баченням очікувань від саміту НАТО, ролі Туреччини в Альянсі та її потенціалу як посередника у прогресі щодо припинення російської агресії проти України.
Обговорення України на саміті НАТО виходить за межі теми війни
– Пане Кадіре, Туреччина цими днями приймає саміт НАТО. Які ваші очікування?
– Україна, безумовно, є важливим пунктом порядку денного. Але варто зазначити, що дискусії сягають далеко за межі лише військових питань. НАТО стикається з новими викликами, адже стратегічна стійкість стає не менш важливою, ніж військові можливості. Обговорюватиметься не тільки військова, а й політична, соціальна і інституційна стійкість, — зауважив він.
Саміт охопить три ключові аспекти. Перший — це розподіл фінансових зобов’язань Альянсу. Далі йтиметься про майбутнє оборонної промисловості: НАТО потребує нових технологічних і виробничих підходів. Завершить трійку підтримка України та зміцнення її стійкості.
Ще одним важливим питанням стане логістика. Вдосконалення транспортних коридорів, енергетичної інфраструктури і військової мобільності стають ключовими для НАТО. Туреччина має унікальне географічне розташування, і це дозволяє їй грати важливу роль у забезпеченні сполучень між різними регіонами.
Туреччина дотримується трьох принципів: стратегічна автономія, посередництво та діалог
– Як ви оцінюєте актуальність Туреччини в НАТО?
– Туреччина має унікальне місце у НАТО завдяки своєму стратегічному розташуванню. Вона стикається з численними викликами та має великий досвід у врегулюванні регіональних конфліктів. Хоча НАТО залишається важливою частиною безпеки Туреччини, Анкара прагне до розвитку партнерства поза межами Альянсу. Важливо відзначити, що Туреччина активно розвиває власну оборонну промисловість та прагне до стратегічної автономії.
Туреччина дотримується принципів: стратегічної автономії, активного посередництва та розвитку діалогу з іншими державами. Це пояснює її активну дипломатичну діяльність за межами НАТО, враховуючи, що пряме спілкування може бути ускладнене чи неможливе.
Туреччина і логістичні коридори НАТО
– Яку роль може відіграти Туреччина у зміцненні логістичних коридорів НАТО?
– Логістика має критичне значення в умовах сучасної конкуренції. Туреччина, завдяки своєму географічному положенню, може забезпечити надійні шляхи сполучення між Європою та регіонами Азії. Проекти, як-от Середній коридор, здатні стати важливими стратегічними активами для Альянсу та партнерів у Європі.
Беркутові ці коридори не тільки сприятимуть розвитку торгівлі, але й або забезпечать енергетичну безпеку, або підвищать військову мобільність НАТО. Дотримання безпеки у цих коридорах взагалі є ключовим елементом міжнародної безпеки.
Дипломатичне врегулювання і перспективи миру
– Які можливості для миру між Україною і Росією існують у Туреччині?
– Я вважаю, що можливості для дипломатії все ще є. Візит міністра закордонних справ Хакана Фідана до Москви показав готовність Туреччини відкрити канали комунікації між сторонами. Під час саміту НАТО Туреччина підтвердила готовність бути посередником у переговорах маж із закликами виконати принизливі ініціативи, такі як Чорноморська зернова ініціатива.
Туреччина ніколи не замінить самих учасників конфлікту, але може створити умови для переговорів у сфері, де ще залишаються спільні інтереси. Чи насправді гравці готові до діалогу — питання відкриємо лише час.
Уплив Китаю на цю гру
– Які ваші думки з приводу переговорів США та Ірану?
– Я вважаю, що спроби досягти усіхохопної угоди наразі не є слушними. Нині мова, скоріше, про тимчасове порозуміння між США та Іраном. Зовнішні чинники не зможуть вплинути на довгострокові аспекти безпеки та політики.
Як країни продовжуватимуть балансувати своєю взаємодією, можна очікувати множинної стратегії, яка базуватиметься на нових прогресивних підходах.
– Чи залишається місце для діалогу?
– Безумовно. Навіть у складних геополітичних умовах необхідність у діалозі залишається. Усі дії мають підходити під рамки позитивної бази співпраці, яка допоможе зрештою знайти рішення, надихаючи низький рівень довіри, поступовий підхід мська визначальним аспектом забезпечення майбутньої стабільності.
Ольга Будник, Анкара
Фото: Anadolu Ajansı, Son Dakika та ORSAM
