Чи загрожує заборона Українській православній церкві Московського патріархату?
Закон, що може призвести до заборони Української православної церкви Московського патріархату, президент Зеленський підписав в символічний день — 24 серпня 2024 року, в День Незалежності. З тих пір минуло майже два роки, а церква все ще існує. Судові справи і досі не рухаються.
На організацію перевірок та подачу позовів щодо афілійованості УПЦ МП з російським православ’ям уповноважили Держслужбу з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Ця служба вже подала позов до суду, визнавши афілійованість з РПЦ та виступивши з вимогою припинити діяльність Київської митрополії.
Чому процес затримується?
У чому проблема? Чи слід шукати відповідь у самому законодавстві, недостатності ресурсів у держслужби, чи, можливо, в затримці з іншого боку? З цими запитаннями ми звернулися до Віктора Єленського, голови Держслужби України з етнополітики та свободи совісті.
Декілька днів тому адвокати УПЦ МП подали позов про ліквідацію ДЕСС, називаючи цю установу незаконно створеним органом. Як реагуєте на це?
Моя реакція спокійна. Адвокати УПЦ вже не раз намагалися врятувати церковні структури будь-якими способами. Вони використовують різноманітні юридичні маневри, намагаючись затягнути процес чи заплутати його.
Суть затримки
Змагаючись з такими ситуаціями, ДЕСС намагається дотримуватися норм, адже йдеться про демонтаж структур, що представляють чиєїсь десятихвилинної зайнятості. Але ми не можемо ставити під загрозу демократичні засади, на які ми спираємось. Дії держави мають бути цивілізованими.
З моменту ухвалення закону, який надали повноваження ДЕСС щодо перевірки релігійних організацій, ще не було жодного рішення про зупинку діяльності УПЦ МП. Які найголовніші питання залишаються відкритими?
Судові справи та їх розгляд
Проблема в цій справі в тому, що фактично триває демонтаж структур московського патріархату. За цей час було подано позови, але жоден з них ще не розглянутий. Чи стоять на цьому етапі структури самої УПЦ МП, чи затягування триває через інші чинники — залишається незрозумілим.
Суди отримали позов не лише щодо Київської митрополії, а й кількох монастирів. Чому саме Київська митрополія така важлива?
Київська митрополія є центром УПЦ МП, відповідальним за її діяльність. Вона не є юридичною особою, тому позови подаються саме до митрополії. Але проблема полягає в тому, що, на жаль, рішення довгий час не оголошуються.
Звідки беруться затримки?
- Невизначеність судової практики.
- Використання юридичних маневрів з боку адвокатів.
- Уповільненість структури самої ДЕСС.
Судова система вперше стикається з такими позовами, і ця неопрацюваність створює додаткові труднощі на шляху до правосуддя.
Бронювання священників
На сьогодні в Україні вже заброньовано понад 6,5 тисяч священників. Чи можуть священнослужителі УПЦ МП підпадати під мобілізаційні дії? На жаль, за відсутності бронювання вони можуть бути мобілізовані.
При цьому державна служба доводить, що священники не можуть бути причетні до насильства, адже їхня роль — приносити мир та підтримку.
Які священники потрапляють під бронювання?
- Вони повинні проходити процедуру перевірки.
- Мають відповідати певним критеріям (реєстрація, безпосередня приналежність до церкви).
Проблема полягає у формуванні довіри до того, як представники церкви, в разі потреби, можуть взяти участь у збройних конфліктах.
Чи варто хвилюватись про можливі наслідки?
У своїх інтерв’ю Віктор Єленський не оминає й питання міжнародного тиску. Чи могли б можливі рішення судів міжнародного рівня вплинути на Україну?
Коли система ухвалить рішення щодо позовів, відхилені позови можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини. Якщо справа дійде туди, потрібно бути готовим до викликів.
Ці питання потребують окремої уваги, адже в основі всього лежить збереження прав людини та свободи совісті. Які наслідки можуть бути для релігійних організацій, якщо справа потрапить за межі України?
