,

контакт на службу, нічна розвідка, поранення й відновлення — Суспільне Луцьк

Written By: author avatar Вербицька Оксана

31.03.2026

«Історія одного бійця: Олексій "Dark" та його шлях до перемоги»

Про бійця, який став символом незламності

Олексій, відомий за позивним “Dark”, є бійцем 12-ої бригади спеціального призначення “АЗОВ” Національної гвардії України. Після серйозного поранення, він проходить курс реабілітації і ділиться своїм досвідом військового життя з журналістами.

Як усе почалося?

Олексію, розкажи, як ти потрапив до армії?

— Я прийняв рішення піти на строкову службу в 2017 році, під час мобілізації. Спочатку служив у патрульній роті, а потім, підписавши контракт, став навчатися у Золочеві, щоб отримати звання сержанта.

Цивільне життя перед армією

Ким ти працював до служби?

— Працював на будівництві. Проте, коли отримав повістку, зрозумів, що моє місце в армії.

Прихід війни

Ти потрапив на схід наприкінці 2021 року?

— Так, я став частиною бойового відділу перед самим нападом. Ротація відбулася 4 лютого 2022 року, а вже 24-го почалася повномасштабна війна.

Чому армія?

Як ти уявляв строкову службу?

— Вважається, що все буде серйозно, із чудовою фізичною підготовкою. Однак, реальність виявилася зовсім іншою.

Що навчила армія?

  • Контроль над емоціями.
  • Адаптація до різних умов.
  • Здатність швидко ухвалювати рішення.

Військові дії та перші випробування

Як відбулася твоя перша бойова операція?

— Пам’ятаю, що вперше вирушили на Ягідне. Я отримав контузію через обстріл. Це був великий стрес, але відчути це — важливо.

Перетворення на розвідника

— Ти отримав кілька поранень. Як це вплинуло на твою кар’єру?

— Так, отримав три поранення, але жодного разу не жалів про свій вибір. Я зрештою став частиною розвідувального підрозділу.

Ваші задачі як розвідника

— Передові задачі можуть зайняти від кількох годин до кількох днів, в залежності від ситуації.

Емоційний бік війни

Як ти справлявся з втратою побратимів?

— Це завжди важко, але доводиться вчитися жити з цим, думати про майбутнє та надію.

Життя після поранення

Як відбулося твоє повернення до звичайного життя?

— Процес реабілітації був важким, але я намагаюся жити далі ієм заради моєї сім’ї. Народження сина стало величезним стимулом.

Майбутнє: що далі?

Які у тебе плани на майбутнє?

— Насамперед хочу провести більше часу з сім’єю. Що буде далі, покаже час.

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

різне