Роботу ХІІІ Щорічного форуму юрисконсультів продовжило крос-інтерв’ю щодо управлінських рішень, функціоналу та експертизи юрдепартаменту в цих питаннях. Ділились досвідом і практичними аспектами цього питання Аліна Геза, директор дирекції з правового забезпечення ТОВ «ДТЕК Енерго», та Олександр Рудяк, директор юридичного департаменту АТ «Укрзалізниця».
“Як проводити межу між юридичною підтримкою бізнесу та запобіганням ризикам, чи не перетворюється роль дирекції на внутрішнього прокурора?” – запитав Олександр Рудяк у пані Гези.
Усі інхаус-юристи в компанії працюють для того, щоб допомогти бізнесу вирішити його завдання, – так почала свою відповідь пані Аліна Геза:
«У нас у компанії використовується не слово «прокурор», а вислів «Баба Яга проти». Всі ризики мають бути прораховані, команда юристів цим і займається: прописує варіанти, як вийти з них, як мінімізувати наслідки. Але в більшості питань юристи – партнери бізнесу».
Коли бізнес уже щось вирішив і дає завдання юристу «оформити красиво», як це виконують юристи державного сектору? Відповідаючи на це запитання пані Гези, Олександр Рудяк зізнався, що дійсно буває, коли виникають непрості речі, враховуючи зарегульованість державного сектору.
«Дуже часто ми вимушені відмовляти в реалізації тієї чи іншої бізнес-ідеї. Але ми не шукаємо, як відмовити у реалізації проєкту, натомість шукаємо способи його імплементації та впровадження. Дійсно, іноді доводиться розглядати шляхи реалізації на межі ризику неуспішності або виникнення якихось постюридичних наслідків таких рішень, на жаль, не завжди до нас дослухаються», – зауважив пан Олександр.
Чи очікує менеджмент стратегічного залучення юристів до проєкту, чи є це обов’язком юристів? На це запитання пана Олександра представниця ТОВ «ДТЕК Енерго» відповіла, що в компанії юристи залучені на всіх етапах прийняття рішень, в т.ч. і в питаннях стратегічного характеру.
«Всі питання, які є в компанії, проходять юридичну експертизу», – наголосила пані Аліна.
Також із початком повномасштабного вторгнення функціонал юристів збільшився в рази. «Раніше ми не займались фіксацією руйнувань, повідомленнями про наслідки ворожих обстрілів», – підкреслила Аліна Геза.
Відповідаючи на запитання про автоматизацію бізнес-процесів, пані Аліна зауважила, що автоматизовані договірна робота, претензійно-позовна робота, робота із запитами контролювальних органів, але, на її думку, попри наявність автоматизованих систем, їх замало.
«Ми займаємось тим, щоб удосконалити й автоматизувати більше процесів», – наголосила пані Геза.
Що відрізняє сильний юрдепартамент від добре укомплектованого? На це запитання Олександр Рудяк у відповідь зазначив, що, попри наявність близько 300 юристів, він не може назвати його добре укомплектованим і рук іноді бракує.
«Якщо говорити про різницю між професійним департаментом і добре укомплектованим, то тут не про візію, а про результат. Ми часто забезпечуємо кросфункціональну допомогу, коли підрозділ, який займається судовою роботою, допомагає колегам з антимонопольного підрозділу і навпаки. Зважаючи на певну недоукомплектованість, я все ж таки вважаю, що краще мати професіоналів (нехай і небагато), ніж надлишок людей, які просто щось роблять. Тож, можливо, основна різниця в якості, швидкості та клієнтоорієнтовності», – підкреслив пан Олександр.
Щодо універсальності юристів пані Аліна зауважила, що команда має складатися з “універсальних бійців” зі своєю спеціалізацією. Пан Олександр погодився з цим твердженням частково: іноді виникають такі питання, що “універсальній боєць” не справляється. Не тому що він поганий чи погано вчився, а через специфіку питання.
Відповідаючи на запитання про зовнішніх консультантів, пані Аліна зауважила, що вони іноді залучаються в Україні, а в міжнародних проєктах їх участь обов’язкова.
«Коли нам потрібна унікальна думка, експертиза, якої в нас іще нема, тоді ми звертаємось до зовнішніх консультантів», – підкреслила Аліна Геза.
Олександр Рудяк погодився з такими критеріями: «Ми закрили всі юридичні питання по Україні, але справді в міжнародних справах є своя специфіка. Міжнародні арбітражі всі виходять у публічну площину».
Яка подія чи рішення будуть червоним прапорцем? На це запитання пан Олександр відповів одразу: «Життя і здоров’я людей».
Наприкінці юрисконсульти обмінялися досвідом щодо пошуку юристів у команду.
