Ганна Бутова: мова як ключ до ідентичності Кременчука
Ганна Бутова стала відомою у Кременчуці, коли читачі «Кременчуцького Телеграфа» висунули її на звання «Людина року 2025» у категорії «Громадська діячка». Ми вирішили дізнатися більше про її діяльність та погляди на важливість української мови у повсякденному житті.
Початок шляху
Ганна народилася в Кременчуці, наразі вона працює в управлінні культури та намагається реалізувати міську мовну програму. Для багатьох містян її ім’я асоціюється із мовними рейдами та захистом української мови в публічному просторі. Однак її діяльність почалася значно раніше, і вона є частиною великих змін, що відбуваються в суспільстві.
Мовні рейди та активізм
– У 2017 році з однодумцями ми почали організовувати мовні рейди в закладах харчування, — згадує Ганна, розповідаючи про свою діяльність. Вона пояснює, що мета рейдів полягає у перевірці відповідності використання мови до законодавства України.
Процес виявився непростим. Реакції закладів варіювалися від позитивної до поодиноких конфліктів. Після повномасштабної війни ситуація з отриманням українських меню суттєво змінилася. Багато людей перейшли на українську або намагаються це зробити.
— До початку війни в Кременчуці проводилися заходи, які проходили російською. Я вирішила, що це неприпустимо.
Соціальна трансформація
Після вторгнення ситуація змінилася на краще. Ганна зазначає, що зараз мова стала нормою для багатьох. Також важливо, що Кременчук прийняв багато внутрішньо переміщених осіб, які спілкуються російською. Багато з них, за словами Ганни, переходять на українську мову.
- 20-30% переселенців активно намагаються вивчити українську;
- Люди стали відкритіші до змін;
- Зросла підтримка української мови серед молоді.
Законодавчі ініціативи
Ганна чітко наголошує, що в приватному спілкуванні люди мають право говорити будь-якою мовою. Вона впевнена, що сфера обслуговування, освіта та торгівля повинні працювати українською. Якщо співробітники відмовляються адаптуватися, Ганна робить спокійні зауваження, а у разі потреби викликає поліцію.
— Після цього складаються протоколи, і справа йде далі, — розповідає вона.
Протидія та підтримка
Варто зазначити, що Ганна сама виросла у російськомовному середовищі. Вона перейшла на українську лише у 27 років. Це навчило її, що зміни можливі, але вони потребують зусиль. Серед основних проблем, які вона відзначає, залишається опір у сфері освіти та спорту.
- Тренери не завжди бачать потребу в поліпшенні української;
- Школи не завжди дотримуються мовних норм;
- Бесіди і роз’яснення не завжди ефективні.
Плани на майбутнє
Щодо майбутнього мовної політики в Кременчуці, Ганна повідомила, що безкоштовні курси української мови планують відновити. Крім того, планується ряд соціальних проектів, зокрема: мовні ролики, інформаційні кампанії та документальні фільми.
— Наша мета — не штрафувати, а показати, що закон має працювати. Українська мова повинна бути в публічному просторі.
Кременчук проходить етап мовної трансформації, і Ганна вважає, що він залежить від дій усіх громадян. Наразі це вибір між відповідасністю та звичкою.
