Війна в Україні породила неймовірні ініціативи, однією з яких є український акселератор оборонних стартапів Defence Builder. З моменту свого заснування, цей проект уже майже три роки активно шукає нові підходи для модернізації та забезпечення наших захисників інноваційними технологіями.

На чолі з Ліне Ріндвіг, виконавчою директоркою з вересня 2025 року, бачим, як під впливом повномасштабного вторгнення, вона не залишилася осторонь і прийняла участь у волонтерстві в Україні. В її обов’язки входять логістика, координація гуманітарної і військової допомоги, розвиток стратегічних партнерств, а також підвищення міжнародної обізнаності про проблеми України.

Укрінформ поспілкувався з Ліне, щоб дізнатися більше про актуальні безпілотні технології, їхній розвиток, а також про те, як Defence Builder допомагає інноваційним рішенням пройти шлях до військових.

Наше завдання – не просто «завести інвесторів»

– Як війна в Україні впливає на розробку оборонних технологій? Яка наша відповідь на потреби фронту?

– Ми з’явилися на світ завдяки війні. Наша компанія – спільне дітище Київської школи економіки, Sigma Software Labs та Buntar Aerospace.

Buntar Aerospace, відомий виробник дронів, усвідомили, що забагато стартапів знищуються через проблеми з фінансуванням та постачанням. І почали надавати підтримку молодим оборонним технологічним компаніям.

Разом з Збройними Силами України, ми постійно спілкуємося з різними підрозділами, вивчаємо їхні запити і аналізуємо найновіші тенденції. Після досліджень ми намагаємося знайти компетентних фахівців та рішення на ринку, які зможуть потрапити до наших сили захисту. Відбираємо потенційні компанії та запрошуємо їх до чотиримісячної програми акселерації.

Наше завдання полягає не лише в навчанні, а у комплексній підготовці молодих установ до реалій сучасного виробництва. Ми працюємо з командами над побудовою бізнес-структури, залученням інвестицій та підготовкою до сертифікацій. Треба мати широкий спектр знань, щоб ефективно діяти на ринку.

Технології, критичні для фронту

– Скільки компаній ми вже підтримали на цьому шляху?

– Від моменту заснування у 2024 році ми допомогли 15 компаніям, а ще дев’ять завершають навчання наприкінці червня. Загальна вартість активів компаній з перших двох когорт перевищила 100 мільйонів доларів.

Команди обиралася лише на основі технологій, які можуть стати життєво важливими на бойовому полі протягом найближчих шести місяців.

– Які ж саме технології?

Ось що ми маємо на увазі: третьою групою акселератора стали такі команди.

• Trident Group розробляє рішення вразливості до навігації, адже GPS сьогодні вже не є панацеєю.
• Frost Works долучається до створення системи виявлення БпЛА, яка може розпізнавати загрози на малих висотах.
• Fremen пропонує комплекс для захисту дронів розвідки від дешевих аналогів.

Звичайно, важливо зазначити, що потреба в сучасних ударних дронах залишається актуальною. Наприклад, українські сили безпеки розглядають дрони від WingTech, які можуть виконувати удари на значній дистанції без GPS у важких умовах. Ми також стикаємось із новими викликами, які виникають у результаті досконалої радіоелектронної боротьби.

Щоб позбутися старих проблем, команда NEBOSTRAZH розробила автономну антидронову систему на основі штучного інтелекту, з можливістю виявлення та супроводу цілей. Це інноваційний підхід, оскільки система навчалася на реальних бойових сценаріях.

Безпілотники на землі – нові горизонти

– Чи є у нас співпраця з міжнародними проектами?

– Так, ми здебільшого працюємо з українськими стартапами, але маємо кілька європейських партнерів. Готові брати участь у проектах, які можуть принести нові технології в нашу оборону.

Ця взаємодія з європейськими країнами, такими як Естонія та Данія, є критично важливою для обох сторін. Наприклад, одні з проектів стосуються дистанційно керованих броньованих автомобілів.

– Які саме рішення ми зараз розглядаємо?

— Дистанційно керовані транспортні засоби стануть трендом на фронті, оскільки вони здатні рятувати життя солдатів. Також розглядаємо системи раннього виявлення загроз, які можуть працювати на базі дронів, щоб запобігти атакам з моря.

Спільні зусилля для великого успіху

– Чому співпраця між українськими й європейськими фахівцями є такою важливою?

Йдеться не тільки про створення нових продуктів, але й про адаптацію існуючих до сучасних умов війни. Українські компанії можуть допомогти європейським у відпрацюванні їхніх технологій, надаючи цінний відгук, так би мовити, з «перших рядків». Європа також може дізнатися, як в Україні вдається створювати ефективні та дешевые рішення для проблем з бойовими сценаріями.

Ця співпраця сприяє вивченню та обмінові знаннями не тільки між експертами, а й між народами.

Неповторний досвід України на військовому ринку Європи

– Якою буде роль України на європейському військовому ринку після закінчення війни?

– Україна стала країною, яка розуміє свого ворога, чому ми будемо важливими в обміні знаннями та уроками, які отримали у війні. Тепер важливо мислити стратегічно та довгостроково.

– Пані Ліне, що спонукало вас займатися цією діяльністю?

– Моя увага до геополітики завжди була сильною. Проте, коли почалося повномасштабне вторгнення, я вирішила шукати можливості допомогти. Вразила підтримка Данії для України. І тепер, я хочу спонукати більше молодих людей діяти аналогічно.

Ольга Танасійчук, Прага

Фото: Ольга Танасійчук