Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення

Єврочиновниця, що безпосередньо відповідає за порядок денний розширення Європейського Союзу, Марта Кос, зараз перебуває з візитом в Україні, вже підтвердивши довгоочікувану новину про те, що процес скринінгу українського законодавства було завершено, причому в рекордні терміни. Вона вже відвідала Закарпаття, де виступила перед Радою громадських об’єднань національних меншин, відкрила у Львові «Тиждень стійкості українських міст», а в середу зустрічається з високопосадовцями у Києві, щоб обговорити подальші кроки на шляху вступу України до ЄС, тоді як глави європейських держав та урядів зібралися у Копенгагені, де вони потенційно можуть обговорити план, запропонований президентом Європейської Ради Антоніу Коштою, щодо просування України на шляху перемовин, навіть незважаючи на блокування процесу Угорщиною.

Марта Кос поспілкувалася з Укрінформом у Львові щодо цього – та багатьох інших – питань, що стосуються європейської інтеграції України, торкнувшись реформ, над якими Києву ще потрібно працювати, а також нової геополітичної реальності, безпеки усього континенту, останніх подій у Молдові та, досить неочікувано, аналогій між процесом вступу в ЄС та ресторанною справою.

ПРИСУТНІЙ ОПТИМІЗМ, ЩО РІШЕННЯ З УГОРЩИНОЮ БУДЕ ЗНАЙДЕНО

– Ви раніше зазначали, що позиція Єврокомісії залишається незмінною – перший переговорний кластер для України має бути відкритий, оскільки це процес, що базується на заслугах, і ЄС має виконати свої зобов’язання. Більше того, всі переговорні кластери можуть бути відкриті вже цього року. Але поки що Угорщина рішуче проти цього кроку. Тож на якому ми зараз етапі? Більше шансів, що Будапешт переконають відкликати вето, чи ми рухатимемося шляхом прийняття рішення 26-ма країнами-членами ЄС, за так званим «планом Кошти»?

– Україна виконала свої зобов’язання, як і Молдова. Оскільки ви нагадали, що має місце принцип заслуг, немає жодних перешкод для якнайшвидшого відкриття першого кластера. Це позиція Європейської комісії. Зараз, звичайно, держави-члени мають сказати своє слово. Але я хочу нагадати, що Угорщина колись погодилася надати вашій країні статус кандидата. Саме так ми все це і почали, і я впевнена, що ми дуже скоро знайдемо рішення для продовження роботи.

Я все ще оптимістично налаштована, що ми зможемо відкрити всі кластери вже цього року, і що ми знайдемо рішення з Угорщиною. Особливо зараз, коли я в понеділок відвідала Закарпаття, де я хотіла побачити, як живуть меншини, зокрема угорська, і я зараз упевнена, що багато їхніх прав дотримуються. Я зустрілася з двома представниками угорської меншини. І ніхто не скаржився. Тож це буде частиною мого послання, коли я повернуся до Брюсселя.

– Я прочитав вашу промову перед Радою громадських об’єднань національних меншин, в якій ви згадали, що вам сподобався візит до двох шкіл на Закарпатті – угорської та словацької. Тож, чи буде це також частиною вашого послання – мовний елемент теми меншин?

– Так. Меншини – це те, що збагачує нас – Україну, а також Європу в цілому. І якщо є якісь занепокоєння з боку Угорщини – а вони є, і ми до них ставимося дуже серйозно, – то саме в рамках першого кластера ми і маємо розглядати та обговорювати їх. Тому що перший кластер стосується питань Основ, і ми ні в якому разі не приймемо до ЄС країну, яка не захищає нацменшини. Це частина ДНК Європейського Союзу. Отже нам просто потрібно знайти правильний шлях.

Я БУДУ СУВОРОЮ, АЛЕ СПРАВЕДЛИВОЮ

– Так, і ви будете у цьому питанні «суворою», як ви зазначили…

– Так, дійсно, я сказала «суворою», але я також буду справедливою та залученою. Є багато причин, чому ми всі, не лише я, маємо бути суворими щодо Основ. Це те, що робить нас такими унікальними. Саме так і було створено Євросоюз, і це відрізняє нас від багатьох інших спільнот, адже деякі меншини навіть не можуть жити нормальним життям.

У нас є для них особливі права. В Ужгороді я згадувала про меншини у Словенії. У нас є італійська і угорська меншини. Я виросла на кордоні з Австрією, і з іншого боку кордону, в Австрії, є словенська меншина. Є дійсно багато гарних прикладів.

ЯКБИ РОСІЯ ПЕРЕМОГЛА В МОЛДОВІ, ЦЕ Б ЗРОБИЛО ВЕСЬ РЕГІОН НЕБЕЗПЕЧНИМ

– Цієї неділі ми слідкували за важливими новинами з Молдови. Відбулася справжня перемога демократичних проєвропейських сил. Зараз серед експертів існують різні думки щодо того, чи необхідно роз’єднувати шляхи України та Молдови до ЄС. Очевидно, що Україна виступає за те, щоб залишатися разом, зберегти «регіональний підхід», як цього хоче й Єврокомісія. Яка ваша думка зараз, враховуючи, що влада Молдови може потребувати певного поштовху, але й Київ точно прагне бути в одному човні з Кишиневом?

– По-перше, щодо виборів у Молдові. Я дуже рада, що в результаті Молдова може йти далі проєвропейським шляхом. Якби результати були іншими, якби перемогли проросійські сили, це б справді зробило весь регіон небезпечним. Це фактично південний кордон України, лише три години на машині від Кишинева до Одеси. Якби Росія захопила владу, відсунувши Молдову від європейського шляху, це вплинуло б на безпеку в Україні, регіоні, а також у всій Європі.

Ми хотіли б якомога швидше відкрити кластер для обох країн, тому що ви зробили свою домашню роботу. Обидві країни досягли успіху. І ми повинні вшанувати ваші досягнення. Звичайно, зрозуміло, що держави-члени повинні сказати «Так».

Але це також важливо з психологічної точки зору. Коли я говорю про безпеку в Європі, я маю на увазі, що Європа не може бути безпечною без стабільної та демократичної України. Що стосується Молдови, вона вже зайшла так далеко, що ми також підтримуємо її.

Тож, коли я говорю про безпеку, це те, що нам зараз справді потрібно в Європі, особливо тому, що ми вперше бачимо зовнішні руйнівні сили, які хотіли б бачити провал не лише країн-кандидатів, а й Європейського Союзу.

Знаєте, чому Путін це робить? Він хоче показати, що Європа більше не є привабливою, навіть для народу Молдови. Росія поширювала дуже небезпечний наратив: якщо Молдова піде європейським шляхом, у них буде війна, те саме, що й в Україні.

Але вони довели, і ми разом довели, що Путін неправий. Його сили, його вплив, усе, що він інвестував – від трьохсот до чотирьохсот мільйонів євро – не змогло нас перемогти. І нам слід це пам’ятати. Якщо ми будемо разом, ми справді занадто сильні, щоб Росія могла перемогти нас у гібридній війні.

ЧЛЕНСТВО В ЄС СТАНЕ ПОЛІТИЧНИМ ЯКОРЕМ ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ

– Ви згадали цікавий момент, який я точно поділяю, а саме те, що членство України в Європейському Союзі сприяє безпеці Європи. Як би ви прокоментували питання, чи буде членство України в ЄС також частиною ширших гарантій безпеки для України?

– Так, справді. І дякую, що згадали про це. Ваше членство в ЄС стане політичним якорем гарантій безпеки. Я маю на увазі, що в роки до війни в Україні, навіть у ті часи, коли моя країна, Словенія, стала членом ЄС у 2004 році, ми забули, що проєкт Європейського Союзу – це про мир, свободу та процвітання.

Я визнаю, коли ми вступали до ЄС у 2004 році, ми дивилися на наше членство переважно крізь економічні окуляри: скільки грошей ми отримаємо, наскільки краще ми житимемо… Але тепер, через війну у вашій країні, геополітична ситуація повністю змінилася. Також вона змінилася під час другого терміну президента США Дональда Трампа, який, у позитивному сенсі, змушує нас, європейців, брати на себе більше відповідальності за нашу власну безпеку. Я не можу уявити, що Європа буде безпечною без України.

Я не можу уявити, що Європа буде безпечною, якщо ми вам не допомагатимемо не лише у військовому сенсі, але й у розбудові сильних інституцій, які зможуть захищати демократію, верховенство права та цінності. І ви вже це робите. Під час мого візиту я знову і знову бачу тут, в Україні, що ви є найбільшими захисниками європейських цінностей.

І саме тому ви повинні стати членом ЄС. Це наш обов’язок – дати вам змогу це зробити. І це велика відповідальність Європи в інтересах миру в Європі.

Ми бачимо змагання між двома системами. Є демократія, представлена ​​Європейським Союзом, який хоче бачити країни-кандидати економічно стабільними та сильними, який хоче допомогти вам побудувати верховенство права, який хоче, щоб країни-кандидати захищали меншини та права людини загалом… І є путінізм, або Росія, або якась інша автократична система, яка не хоче бачити вас сильними, щоб сусіди чи інші країни були сильними демократично та економічно. Чому? Тому що, якщо ті країни будуть сильними, ці системи втратять контроль. Отже, їхня ідея полягає в тому, щоб придушувати такі країни, перешкоджаючи їхньому розвитку.

Я була у Молдові, зокрема в Гагаузії, де минулого року понад 90 відсотків людей на референдумі проголосували умовно за Росію. Тож я запитувала їх: скільки грошей Росія інвестувала у вашу енергетичну незалежність, у ваш економічний розвиток? Але мені навіть не потрібно було чути відповідь, бо я її знала сама: «Нуль».

Але деякі з цих людей досі вважають, що життя в Радянському Союзі було кращим, ніж сьогодні. І ми це також маємо враховувати. Та я не звинувачую цих людей. Можливо, деякі з них справді жили краще раніше, бо держава піклувалася про все, але справа не лише у хлібі, який ми їмо, або повітрі, яким ми дихаємо. Справа також у свободі, справа в тому, щоб ми могли розвиватися. Але Росія не хоче бачити, як розвиваються її сусіди.

І ми повинні наголошувати на тому, що ми інвестуємо гроші в Молдову та в усі країни-кандидати, включаючи Україну, і чому ми це робимо. Буває, я чую від деяких держав-членів: чи не краще було б віддавати ці гроші бідним людям у Європейському Союзі? У Європі все ще є кілька слаборозвинених регіонів, тож чи не було б краще розподілити гроші наших платників податків туди, а не віддавати їх Україні, Молдові чи Західним Балканам? Але справа в тому, що ми хочемо бачити вас сильними.

УКРАЇНА – НЕ ЄДИНА КРАЇНА, ЯКА МАЄ ПРОБЛЕМИ У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ

– Важливе питання, яке було на порядку денному цього літа, – це незалежність антикорупційних органів. ЄС досить голосно висловився щодо своєї позиції про важливість збереження цієї незалежності. Як ви думаєте, Київ почув Брюссель?

– Так, тому що ми дійсно були голосними. Особливо я. Так, Київ почув, але він почув не тільки Брюссель. Я думаю, що Київ почув своїх людей, які вийшли на вулиці з протестом, навіть незважаючи на небезпеку ракетних ударів. І я думаю, що це частина вашої стійкості. Люди дійсно побачили небезпеку для розвитку своєї країни у випадку, якщо тут буде корупція. Ми чули про останні опитування, що головний страх в Україні – це війна, але слідом іде саме корупція. Отже дійсно, влада виправила закон. Але ще є деякі кроки, які потрібно зробити. І, звісно, ​​ми всі разом маємо будувати довіру.

Мушу визнати, це було відкочування назад. Я отримала багато дзвінків, електронних листів від потенційних інвесторів, фінансових установ: «Чи варто нам зупинити проєкт?», або «Чи варто нам припинити з ними спілкуватися?» тощо.

Я сказала: «Ні», адже треба зрозуміти, що у процесі вступу до ЄС можуть відбувається багато різних речей…

Тож ми на вашому боці. У цьому відношенні боротьба з корупцією є частиною першого кластера, це Основи, і важливо, щоб ми почали з Основ і завершили переговори також Основами. Ми весь час будемо уважно стежити за тим, що відбувається, щоб НАБУ та САП були незалежними, щоб прокурори працювали нормально.

І, звичайно, справа не лише в тому, що закладено в законі. Якщо не вживається жодних заходів проти корумпованих чиновників – і ми також знаємо це з досвіду держав-членів – тоді вимальовується схема, що це прийнятно. Якщо хтось інший це робить, чому б мені не зробити так же?

– Отже, має бути закон, і має бути відповідальність, так?

– Так, саме тому це так важливо. Але це й нелегко. І ви не єдина країна, яка має проблеми у питанні боротьби з корупцією.

У НАСТУПНОМУ СЕМИРІЧНОМУ БЮДЖЕТІ ЄС 100 МІЛЬЯРДІВ ЄВРО ПЕРЕДБАЧЕНО НА ФІНАНСОВУ ДОПОМОГУ УКРАЇНІ

– Які ще сфери нашого законодавства, з вашої точки зору та досвіду, потребують найбільшого допрацювання?

– Я би зараз зосередилася на першому кластері. Ми вже згадували деякі речі. Отже, це верховенство права, щодо якого є спеціальна дорожня карта. Це також розбудова демократичних інституцій та реформа державного управління. Це важливо, тому що має бути спроможна та ефективна управлінська структура, яка зможе спочатку прийняти законодавство, а потім забезпечити його виконання. Звичайно, варто згадати захист меншин, у чому ви вже зробили деякі речі, і також дуже важливою частиною є забезпечення незалежної та вільної роботи ЗМІ.

– Говорячи про розширення ЄС у ширшому сенсі, є питання наступного семирічного бюджету, хоча до його затвердження ще далеко. На процес розширення передбачено 43 млрд євро, але чи достатньо цього для ЄС? До речі, скільки грошей маж бути виділено для України у цьому контексті?

– Так, цих грошей достатньо для процесу розширення. Але гроші України знаходяться в іншому кошику. Ми добре все порахували і вже маємо на увазі, що, можливо, дві країни могли би завершити переговори про вступ під час дії наступного багаторічного бюджету і стати членами ЄС. Це Чорногорія з її 600-тисячним населенням, що не надто багато, а також Албанія. Тож ми будемо готові.

Що стосується України, то цей бюджет ми називаємо «вище стелі», тобто це спеціально зарезервовані гроші, якщо казати фінансовою мовою. Це 100 мільярдів євро лише для України, і ми сподіваємося, що Європейський парламент та Єврорада приймуть нашу пропозицію, що дозволить нам надавати справді рішучу підтримку вашій країні в рамках наступного бюджету.

ЖОДНА ІНША ДЕРЖАВА НЕ ЗАВЕРШИЛА СКРИНІНГ ЗАКОНОДАВСТВА ТАК ШВИДКО, ЯК УКРАЇНА

– Я не впевнений, чи можете ви сказати щось більше, окрім того, що вже сказали, про альтернативний шлях просування технічних деталей переговорів про вступ України, але, можливо, ви можете розкрити якісь деталі, як потенційно ми могли би продовжити роботу за планом Кошти? Можливо, в середу він буде обговорюватися на неформальній зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені?

– Я не хотіла б говорити про деталі, особливо враховуючи важливу зустріч лідерів у середу, про яку ви згадали. Але є одна дуже важлива річ, яку я хочу підкреслити. Було б неправильно казати, що процес вступу зупинився. Це зовсім не так у технічній частині, і я рада, що ви наголосили на цьому у своєму запитанні. Україна та ЄС показують результат як ніколи раніше. Як ви знаєте, Україна завершила процес скринінгу законодавства в рекордно короткі терміни. Жодна інша країна-кандидат не спромоглася на це.

Також Україна підштовхує і нас. Моя команда з приблизно 1000 людей на горизонтальному рівні в Брюсселі працює лише по Україні, отже нам також довелося інвестувати більше людських ресурсів, щоб мати змогу працювати з вами з технічної точки зору. Ми зробили багато. І ми можемо ще багато чого зробити. Побачимо, яким буде рішення у середу. Можливо ми продовжимо роботу в рамках якоїсь робочої групи, і тоді нам знадобиться зелене світло від Євроради.

Але сигнал, який я хочу донести, полягає в тому, що необхідні реформи можуть бути реалізовані або перебувати у процесі розробки незалежно від того, яке рішення буде прийнято державами-членами. Чим більше реформ ми проводимо зараз, тим менше залишиться зробити, коли ми відкриватимемо кластер за кластером. Тому я дуже рада, що ви ставите це питання.

З технічної точки зору, ми справді швидко просуваємося у процесі вступу. Але йдеться не лише про технічну частину. Це також і політичне рішення. Процес прийняття рішень на основі одностайності дуже важливий, тому ми змушені знаходити компроміс.

Європейський Союз у минулому міг знаходити рішення для найскладніших проблем, і я впевнена, що дуже скоро ми вирішимо проблему з Угорщиною та Україною і швидко відкриємо перший, другий, третій, четвертий, п’ятий та шостий кластери.

– Отже, перефразуючи: якщо ви хочете, щоб у ресторані на стіл була винесена готова страва, для цього потрібні люди, які невпинно працюватимуть на кухні, хоча ви можете цього не бачити.

– Мені дуже подобається це порівняння. Так, справді, зазвичай ми бачимо страву лише тоді, коли вона потрапляє на стіл, але скільки роботи знадобилося для її приготування? Потрібен шеф-кухар, потрібен хтось, хто поїде на ринок, щоб купити всі інгредієнти тощо. Дякую за це порівняння, воно багато в чому стосується підготовчої роботи. І це можна робити.

Наприклад, я говорила про дорожні карти та План дій… Вам не потрібно чекати на Угорщину для того, щоби впроваджувати реформи. Ми готові супроводжувати вас у просуванні реформ сьогодні, завтра і до кінця.

– Отже, ваш меседж Україні – «Продовжуйте готувати»?

– Так, будь ласка. І приготуйте гарну страву, бо ми хочемо бачити кінцевий результат, а саме членство України в Європейському Союзі.

Євген Матюшенко, Львів

Фото: Анастасія Смольєнко

Фото Укрінформу можна купити тут