У середині січня цього року в українському кінопрокаті відбулася прем’єра фільму «Марті Супрім. Геній комбінацій». Вже наприкінці місяця стрічка стала одним із головних претендентів на цьогорічний Оскар, отримавши дев’ять номінацій, серед яких було дві в дизайнерських категоріях: «Найкращий дизайн костюмів» та «Найкраща робота художника-постановника».
В художньому департаменті картини брав участь український художник-декоратор Мирослав Дузінкевич, який проживає та працює у США з 2019 року. Входячи до команди художників, він вже мав досвід роботи над іншими кінопроєктами:
1. Серіалом «Сирени» (Netflix).
2. Документальним фільмом «Боб Ділан: Цілковитий незнайомець» (Searchlight Pictures).
Робота творчої групи полягала у створенні унікального візуального світу фільму, який відповідає авторському баченню режисера та художника-постановника. Вони опрацьовували все — від текстур і поверхонь до дрібних деталей і предметів, які свідомо глядач може не помічати, але саме вони формують достовірність кадру.
Мирослав Дузінкевич розповів, що дізнався про проєкт із Тімоті Шаламе у головній ролі ще під час роботи над серіалом «Сирени» (2025). Тоді керівник команди повідомив, що взялися за фільм, у якому потрібно відтворити атмосферу 1950-х років ХХ століття. Це означало необхідність відновлення численних вивісок, позначок та інших елементів, що вимагало кропіткої ручної роботи.
Художник наголосив:
— Мої навички каліграфії, які я отримав у художній школі в Україні, дуже знадобилися — дякую викладачам. Потім потрібне було «старіння» (aging), щоб створити враження, що вивіска висить тут роками під дощем і вітром, а не була зроблена кілька днів тому. Усе, що ви бачите у фільмі, було виготовлено спеціально для нього.
Деталі процесу роботи художника над фільмом: майже всі декорації створюються із деревини — фанери, щитів і різних конструкцій, які виготовляють столяри. Далі команда декораторів перетворює ці матеріали на імітації:
– камінь,
– цеглу,
– бетон,
– старий метал.
Для цього застосовують спеціальні суміші, наприклад компаунди, додають тирсу, працюють з шліфуванням, фарбуванням у кілька шарів і спеціальним «старінням» поверхонь. Потім простір наповнюють меблями, предметами, дрібницями, а також картинами — як написаними з нуля, так і копіями відомих творів мистецтва, щоб глядач сприймав сцену як реальність.
Особливою гордістю митця стала робота над столами для сцени турніру з пінг-понгу — всі приблизно три десятки столів були виготовлені ним особисто.
Щодо організації художнього департаменту, Мирослав окремо відзначає номінованого на Оскар продакшн-дизайнера Джека Фіска, якому 80 років.
— Якщо порівняти його фільмографію, можна побачити найвизначніші фільми останніх десятиліть — від «Малголланд-драйв» до «Вбивців квіткової повні». Він один із найкращих у своїй сфері, але водночас неймовірно скромна і уважна людина. Зараз він уже не виконує ручну роботу, а створює концепцію світу, що відтворюється у фільмі. Це гори креслень, схем і ескізів. Його практичний досвід є безцінним, тому він прекрасно розуміє, як кожне креслення має бути реалізоване.
Дузінкевич навів приклад із виготовлення штучної цегляної поверхні:
— Я довго не міг відтворити правильний ефект на фанері, допоки Джек не запропонував додати тирсу. І це спрацювало — отже цегляні стіни у фільмі — це шар деревини, нанесений на дерев’яний лист.
Також художник поділився враженнями від співпраці з Тімоті Шаламе:
— Після успіху з «Бобом Діланом» він не тільки знімався, а й долучився як продюсер. Наскільки я бачу, це дуже талановитий, молодий, амбітний і впевнений у собі професіонал. Це вже його третя акторська номінація на Оскар, і я щиро вболіватиму за нього — він заслуговує цю нагороду.
Мирослав Дузінкевич має класичну академічну освіту і є мультидисциплінарним митцем. Він — випускник Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка (тоді — Республіканська художня школа). Паралельно із заняттями живописом, участю у художніх виставках та благодійних проєктах Мирослав розвиває кар’єру в американській кіноіндустрії. Для роботи у кіно йому довелося пройти складні відбіркові процедури і скласти екзамени, ставши одним із небагатьох українців, які вступили до профспілкової гільдії United Scenic Artists (також відомої як Local USA 829) — організації дизайнерів, художників та ремісників, що працюють у кіно, телебаченні, театрі та суміжних сферах і заснованої ще в 1897 році.
Перш ніж переїхати до США, у період 2007–2019 років Дузінкевич працював на кіностудії імені Олександра Довженка та в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
