Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський репатріювався з родиною з Радянського Союзу в 1990 році. Закінчив Тель-Авівський університет і з 2002 року розпочав дипломатичну роботу.
У 2021 році він був призначений очолити дипломатичну місію в Україні. У 2024 році Міхаель Бродський став лауреатом української премії «Людина року» за вагомий внесок у розвиток гуманітарних, партнерських і дружніх відносин між Україною та Ізраїлем.
Сьогодні обидві країни працюють над розширенням співпраці в стратегічних напрямах – медицині, агросекторі, кібербезпеці та водному господарстві.
Укрінформ поспілкувався з ізраїльським дипломатом про те, за яких умов можливе завершення війни в Секторі Газа, які проєкти з водопостачання Ізраїль фінансує в Україні та як навчання спеціалістів із фізичної та психологічної реабілітації сприяє психологічному відновленню українців.
В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЖОДНОГО НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМУ, ЯК СТВЕРДЖУЄ РОСІЯ
– Сьогодні друга річниця різанини у кібуцах 7 жовтня 2023 року. Тоді було вбито понад тисячу людей, а багатьох взято у заручники. Наразі близько 48 людей досі перебувають у заручниках. Які перспективи їхнього звільнення?
– Так, два роки тому, 7 жовтня, було скоєно напад терористів ХАМАС. У результаті понад тисячу ізраїльтян, переважно цивільних, були вбиті. ХАМАС і досі утримує певну кількість ізраїльських заручників. На жаль, не всі вони живі; ми знаємо, що частина з них уже загинула. Утім, ми вимагаємо повернення всіх заручників – як живих, так і мертвих. Безпосередньо після цього нападу ми розпочали військову операцію проти інфраструктури ХАМАС у Секторі Газа. Ця операція мала дві цілі: по-перше, звільнення всіх заручників; по-друге, демонтаж терористичної інфраструктури, яку ХАМАС будував протягом багатьох років. Ми й досі переслідуємо ці цілі, адже вони життєво важливі для безпеки та незалежності Ізраїлю і для захисту наших громадян – ми не можемо жити поряд із терористичним утворенням. Саме тому ми продовжуємо військову операцію. Водночас ми ведемо непрямі переговори з ХАМАС за посередництва Сполучених Штатів та деяких арабських держав, щоб досягти цих цілей не лише військовим шляхом, але й через переговори. На цей момент на столі є пропозиція, яку нещодавно представив Президент Трамп. Вона передбачає, що всі заручники будуть звільнені та що ХАМАС більше не контролюватиме Сектор Газа. Ми прийняли цю пропозицію і наразі чекаємо відповіді від ХАМАС. Ми дуже сподіваємося, що ХАМАС дасть позитивну відповідь, аби ми могли завершити цю ситуацію та закінчити війну. Якщо ж ХАМАС відхилить цю пропозицію, у нас не залишиться іншого вибору, окрім як продовжувати військову операцію, доки ми не досягнемо цих двох основних цілей.
– О 9-й ранку Україна вшановує хвилиною мовчання пам’ять усіх загиблих – військових і цивільних у російсько-українській війні. Один із них – Дмитро Фіалка, з позивним «Шип», який служив у бригаді «Нахаль» Армії оборони Ізраїлю та брав участь у лівано-ізраїльській війні 2006 року проти «Хезболли». Він також був футбольним тренером. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він приїхав в Україну воювати і фактично приєднався до «Правого сектору». У жовтні 2022 року він загинув. Чи знаєте ви інші історії таких захисників, які приїхали з Ізраїлю до України?
– Насамперед зазначу, що я дуже добре пам’ятаю його історію. Якщо я не помиляюся, його родина живе у Львівській області. Також є багато інших подібних історій людей, які мали подвійне громадянство – українське та ізраїльське – і, на жаль, загинули під час цієї війни. Оскільки вони мали ізраїльське громадянство, нам доводилося вирішувати всі організаційні питання. Іноді родина хотіла, щоб тіло було перевезено до Ізраїлю для поховання там. Тож ми знаємо про таке. У більшості випадків ідеться саме про людей із подвійним громадянством – українським та ізраїльським. Дехто з них добровільно пішов служити в українську армію, щоб воювати. Я не знаю точної кількості цих людей, але думаю, що вона досить значна.
– Чи вважаєте ви, що приклад Дмитра Фіалки, який приїхав з Ізраїлю, приєднався до «Правого сектору» і користувався великим авторитетом серед своїх побратимів, може спростовувати російську пропаганду щодо звинувачень України у неонацизмі?
– Тут є безліч таких людських історій за останні чотири роки, деякі з них певним чином пов’язані з Ізраїлем. Я постійно повторюю: тут немає жодного нацистського режиму, як стверджує Росія, і немає нацизму чи навіть націоналізму на офіційному рівні. Це не означає, що в Україні немає антисемітизму – як і в будь-якій іншій країні. Але з цієї точки зору Україна нічим не відрізняється від будь-якої країни Європи чи інших регіонів. Тому я вважаю, що такі звинувачення несправедливі, і постійно про це говорю. Сам факт, що Президент є євреєм і абсолютно відкрито про це заявляє, факт, що єврейська громада тут впливова, активна та розвинена, усе це демонструє реальність. Єврейське життя тут добре розвинене, і я отримую задоволення від єврейського життя в Україні. Нещодавно ми святкували Рош га-Шана – єврейський Новий рік, і я взяв участь у кількох святкуваннях у різних громадах. Тож єврейське життя, попри війну, процвітає у цій країні.
НАШІ ХУДОЖНИКИ РОЗМАЛЬОВУВАЛИ БОМБОСХОВИЩА ТА ЛІКАРНІ В УКРАЇНІ
– Чи могли б ви розповісти нам більше про програми реабілітації та протезування для українських ветеранів в Ізраїлі?
– Від самого початку Ізраїль надавав гуманітарну допомогу Україні. І ми зосередилися на медичній сфері, оскільки у нас є унікальний досвід у цій галузі, і ми є передовою країною як у сфері медичних послуг, так і в сфері реабілітації. Можу навести приклад польового шпиталю, який ми розгорнули на заході України на початку війни. Але крім того, ми вирішили, що слід навчати українських фахівців, і запросили велику кількість – кілька сотень – українських спеціалістів для навчання в Ізраїлі з питань як фізичної, так і психологічної реабілітації. Крім того, як уряд Ізраїлю, так і ізраїльські неурядові організації надавали ключову допомогу Україні у цій сфері. І я з великою радістю можу сказати, що Україна запровадила ізраїльську модель, ізраїльський підхід до питання реабілітації, і він реалізується по всій Україні. Наприклад, тут, у Києві, є центр, створений Київською міською владою, який базується на ізраїльській моделі. Усі фахівці, які працюють у цьому центрі, були навчені ізраїльськими спеціалістами, і це дуже популярне місце. Багато людей приходять сюди, щоб отримати певну допомогу та психологічну підтримку. Я сподіваюся, що це працює, і ми продовжуємо цю співпрацю, продовжуємо надавати допомогу Україні, адже немає іншої країни, як Ізраїль, яка має такий досвід у цій сфері – на жаль, з сумних причин, бо ми воювали у наших війнах багато років, протягом десятиліть. Але саме тому ми отримали такий унікальний досвід, яким ми з радістю зараз ділимося з Україною.
– Від війни страждають не лише військові та дорослі цивільні, а й діти. Ізраїльська письменниця Лілах Кіпніс, яка загинула 7 жовтня, написала книгу для дітей «Як сховатися в бомбосховищі». Також існують спеціальні терапевтичні іграшкові кімнати, і ці психологічні інструменти, я думаю, теж були запозичені з Ізраїлю?
– Ви абсолютно праві, і, на жаль, багато дітей загинули або були взяті в заручники після 7 жовтня. Ми також маємо досвід роботи з посттравмою, від якої страждають діти, і ми ділимось цим досвідом з нашими українськими колегами. Я хочу згадати кілька проєктів, які ми просували як посольство. Наприклад, наші художники приїжджали сюди, щоб малювати у бомбосховищах, а також малювали у дитячій лікарні «Охматдит». Вони розмальовували бомбосховища, а також різні школи та різні міста України, включно зі східною частиною країни, поблизу лінії фронту. Крім того, наші психологи навчали своїх українських колег, як очно, так і онлайн, як працювати з посттравмою, від якої страждають українські діти. Я думаю, що цей підхід уже справив великий вплив та значний ефект тут, в Україні.
ІЗРАЇЛЬ ЗАЦІКАВЛЕНИЙ БРАТИ УЧАСТЬ У ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ВІЙНИ
– Під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Міністра закордонних справ Ізраїлю Гідеона Саара влітку цього року обговорювалося надання Україні допомоги для забезпечення водопостачання на суму 1,2 мільйона доларів. Як просуваються ці проєкти, і які міста вже отримали цю допомогу?
– Ми дійсно закупили кілька систем для очищення води. Деякі з них ми вже встановили в різних регіонах України. Одна система була встановлена в Умані. Ще дві системи – у Києві та Київській області, ще одна система – в Чернігівській. Додаткові системи очистки води мають бути встановлені на півдні України, в Одеській області. Тож, попри те, що війна в Україні триває, Ізраїль радий продовжувати надавати допомогу Україні, і ми досі здійснюємо певну життєво необхідну гуманітарну допомогу. Ми знаємо, що існує велика проблема з питною водою у деяких регіонах України, тому ми вирішили зайнятися цим питанням і саме тому виділили бюджет на цей проєкт.
– Чи володіє Ізраїль спеціальними знаннями у проєктах водопостачання?
– Саме так. У нас є значний досвід роботи у сфері водопостачання, як у сільському господарстві, так і в містах, особливо у технологіях очищення води та її використанні. Ще до війни ми почали ділитися цим досвідом з українцями, але зараз, я вважаю, що це буде особливо актуальним для України, яка стикається з дуже серйозними проблемами з водою, передусім на сході та на півдні країни.
– Були часи, коли люди залишалися без води під час цієї війни, і волонтери доставляли воду, щоб люди могли просто пити та використовувати її вдома. Чи могли б ви розповісти більше про роль Ізраїлю у забезпеченні питною водою під час війни?
– Так, під час війни ми також забезпечували питною водою різні райони України, і я дуже пишаюся цим проєктом. Це було важливо для мене.
– У червні цього року ви заявили, що Ізраїль начебто передав Україні зенітні ракети американського виробництва, але пізніше цю інформацію було спростовано. Чи могли б ви уточнити це питання?
– Я знаю, що Президент Зеленський нещодавно висловився з цього приводу. Мені нічого додати до слів Президента. Я віддаю перевагу не говорити публічно про ці питання. Я вважаю, що питання військової співпраці мають обговорюватися конфіденційно між відповідними людьми через спеціальні канали, а не публічно.
– Наш міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Ізраїль має значний потенціал для розвитку співпраці в медицині, кібербезпеці та інших сферах. Які напрями ви вважаєте найбільш перспективними для такої співпраці?
– Я повністю згоден. Я вважаю, що є кілька сфер, де ми можемо розвивати співпрацю вже зараз, і набагато більше після війни. Основні напрями, які я можу виділити, – це сільське господарство, адже досвід Ізраїлю в передовому агровиробництві особливо актуальний для України. Водне господарство, про яке ми вже говорили, медицина, адже Ізраїль має особливо визначну репутацію у сфері охорони здоров’я. Багато українців їздили до Ізраїлю по медичну допомогу, а чимало лікарів приїжджають в Україну, щоб ділитися досвідом. Окрім того, є інфраструктура і кібербезпека – існує чимало сфер для співпраці. Я також вважаю, що досвід Ізраїлю у розвитку країни й економіки попри війни та загрози безпеці є надзвичайно актуальним для України. Президент Зеленський ще на початку війни зазначав, що Україна неминуче перетвориться на «великий Ізраїль», маючи на увазі, що Україна буде змушена розвивати економіку, демократію та суспільство попри війну й постійні загрози.
– Багато країн уже долучаються до проєктів з відновлення України після війни. Чи є Ізраїль частиною цього процесу?
– Ізраїль дуже зацікавлений у тому, щоби брати участь у відновленні України після війни. Ізраїльські компанії постійно беруть участь у міжнародних заходах, присвячених цьому питанню. Звісно, це залежить від того, як і коли закінчиться війна, але наші компанії готові долучатися. Ізраїль дуже зацікавлений у тому, щоби поділитися своїми знаннями, досвідом і найкращими практиками з Україною. Я переконаний, що наші знання будуть надзвичайно актуальними й дуже корисними для України після війни.
Анна Костюченко, Київ
Фото: Юлія Овсяннікова / Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут.
