Міхаель Галер є одним із найбільш досвідчених депутатів Європейського парламенту, членом якого він є з квітня 1999 року. Галер є координатором із закордонних справ групи Європейської народної партії в Європейському парламенті. Він – постійний доповідач щодо України та відданий друг нашої держави.
Укрінформ поспілкувався з політиком на полях Берлінської безпекової конференції, яка відбулася в німецькій столиці 18-19 листопада. Там Галер повторив свої месиджі щодо необхідності підтримки України та висловив упевненість у її європейському майбутньому.
Почали ми розмову з останніх подій у самій Україні.
МИ ПІДТРИМУЄМО АНТИКОРУПЦІЙНІ ОРГАНИ, ЯКІ ВЖЕ СТВОРЕНІ І ДОБРЕ ПРАЦЮЮТЬ
– Пане Галер, як ви оцінюєте європейські перспективи України зараз, з огляду на величезний корупційний скандал?
– Ми всі були шоковані цими публікаціями, і, схоже, вони є правдивими.
Але я наголошую на іншому: українські антикорупційні органи працювали навіть під час війни. Це саме те, чого ми прагнули, коли свого часу підтримували створення таких інституцій, як Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Вищий антикорупційний суд та інші.
Це відповідає очікуванням українських громадян, а також тих, хто працює в парламенті та уряді й прагне чесного врядування, а не корупції.
Не є несподіванкою те, що під час війни корупція трапляється, але з нею потрібно боротися так само рішуче, як і поза воєнним часом.
Деякі люди, які поводилися неправильно раніше, вочевидь, вважають, що можуть діяти так само і тепер, під час війни. Це абсолютно непатріотично.
Такі дії мають бути покарані, цих людей потрібно притягувати до відповідальності та засуджувати відповідно до закону.
– Чи може це призвести до зменшення обсягів допомоги Україні?
– Ні. Безумовно, ні. Тому що це у наших інтересах, щоб Україна могла утримати свої позиції. Це у наших інтересах, тому що Україна – наш партнер і наш форпост.
І лише наявність певних корумпованих структур не може бути аргументом, щоб зменшувати або скорочувати будь-яку фінансову підтримку – чи то військову, чи будь-яку іншу.
Частиною програми підготовки до вступу в Європейський Союз, відповідно до положень Українського Фонду (Ukraine Facility), є додаток із переліком завдань, які мають виконуватися щоквартально. І, звичайно, боротьба з корупцією є одним із таких завдань.
Сюди ж входить, наприклад, заповнення прогалин у конституційній системі – тобто всі ті речі, які сприяють тому, щоб держава стала більш стабільною та ефективною.
На певному етапі в Україні взагалі не буде потреби у Вищому антикорупційному суді, тому що кожен реформований суд стане судом, здатним ефективно боротися з корупцією. Коли випадки корупції траплятимуться на місцевому рівні, будь-який суд першої інстанції зможе правильно застосувати закон, і не залишиться суддів, яких можна підкупити.
Україна до цього прийде. Ми будемо це підтримувати.
Тож не у наших інтересах навішувати додаткові тягарі на країну, яка веде екзистенційну війну.
Але ми дуже підтримуємо ті антикорупційні органи, які вже створені та добре працюють.
ПОПУЛІСТИ В ЄВРОПАРЛАМЕНТІ НЕ ЗМОЖУТЬ ВПЛИНУТИ НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНИ
– З огляду на посилення популістів майже скрізь у країнах ЄС, у Європейському парламенті їх голоси стають дедалі гучнішими. Чи може це призвести до зменшення політичної підтримки?
– Ні. Ми маємо стабільну підтримку з боку п’яти політичних груп: християнських демократів, соціал-демократів, лібералів, зелених і консерваторів. Це складає 70-75 відсотків місць у парламенті, якщо дивитися на результати голосувань.
Тож ця підтримка точно не зникне.
– А що ви скажете про присутню в ЄП нову, створену в 2024 році групу «Патріоти за Європу», до якої входять, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і найбільш вірогідний наступний прем’єр Чехії Андрей Бабіш?
– Щодо Орбана – я сподіваюся, що його буде усунуто на виборах у квітні 2026 року після 16 років у владі. Опитування у цьому плані виглядають непогано.
А стосовно Бабіша мої депутати кажуть, що він має таких неприємних союзників, як Томіо Окамура (лідер партії «Свобода та пряма демократія», – авт.), який знімає ваш український прапор. Щоправда тепер з вікон парламенту ЧР вивішено значно більше українських прапорів, тому що, як я вважаю, підтримка України у чеському суспільстві зберігається.
Бабіш скоріше зосередиться на економіці. До того ж, чеська конституція надає президенту – а Петр Павел є переконаним прихильником України – право вирішувати, кого призначити міністрами. Тому якщо з’явиться якийсь радикальний міністр, який відкрито виступає проти України, президент просто не дозволить йому обійняти посаду. Отже, з боку президента існує певний вмонтований запобіжник.
Тому я не думаю, що Чеська Республіка створюватиме серйозні проблеми у цьому питанні.
– Ми стоїмо на порозі початку відкриття першого кластеру в переговорах про вступ. Але якщо не буде згоди всіх двадцяти семи країн, то нічого не відбудеться…
– На жаль, так.
Хоча принципове рішення про початок переговорів уже ухвалене, існуюча практика вимагає одностайності для відкриття кожного розділу.
Але це лише практика – цього немає у договорі як норми. Цю практику було погоджено свого часу, але її можна змінити, можливо, кваліфікованою більшістю.
Але я наголошую: я все ще впевнений, що Орбан програє вибори, і Угорщина більше не створюватиме великих проблем.
Партія Фіцо (Роберт Фіцо – прем’єр Словаччини) сама не наважиться на блокування.
А Бабіш, як я вже казав, імовірно, зосередиться на економіці.
– Бабіш дуже прагматичний.
– Так, він у цьому сенсі прагматичний. Як міністр фінансів та як прем’єр-міністр, він дуже «творчо» управляв європейськими фондами для сільських територій у Чехії на користь свого концерну Agrofert, прямо або опосередковано. Ми всі це знаємо. І він знає, що ми це знаємо.
Тому ми будемо обережні, щоб не створювати зайвих конфліктів з інших питань, таких як Україна.
– А загалом, які шанси, що це правило одностайного голосування буде змінено будь-яким чином?
– Я не можу робити припущень. Я не у Єврораді, я у парламенті.
Ми, звичайно, хотіли б обговорити це питання в Комісії – це позиція нашого парламенту, але ми не можемо цього нав’язати.
– Я розумію, що ви працюєте у парламенті, а не в національних інституціях і не в Єврокомісії, але чи має Європейський парламент бодай якийсь вплив на питання щодо заморожених російських активів?
– Ні. Це політичне рішення, яке ухвалюється на рівні Європейської Ради.
Ми висловлюємо свою позицію, і наша позиція полягає в тому, що це слід зробити. Це те, що ми підтримуємо.
Ольга Танасійчук, Берлін
Фото авторки
