У програмі «Є Розмова» з головою Київської обласної військової адміністрації Миколою Калашником говоримо про ключові виклики та здобутки регіону: відбудову Київщини після руйнувань та приклад Бородянки як символу; як контролюється якість робіт і чи враховують принцип безбар’єрності; участь громад у процесі відновлення та міжнародну допомогу; інвестиції, індустріальні парки та розвиток економіки; безпеку області, укриття у школах і дитсадках; готовність до зими та розвиток альтернативної енергетики; систему підтримки військових, родин захисників і ветеранську політику; роль громад і бачення Київщини на найближчі п’ять років.
– Відбудова Київщини – один із ваших гучних проєктів. Чого досягнуто в цьому напрямі?
Більш ніж 75 відсотків об’єктів вдалося відновити
– Це одне з ключових завдань, один із пріоритетів, що я отримав після призначення від Президента. У нас є гарні показники – ми флагман із відновлення. Понад 30 тис. об’єктів пошкоджено, зруйновано – і більш ніж 75 відсотків вдалося відновити.
Є різні можливості, варіанти та способи відновлення житла. Це державні програми з «єВідновлення», виплата для квартир – до 300 тис., приватні житлові будинки – 500 тис. максимально. Відповідно до чеклістів комісія здійснює обстеження, встановлює або пошкодження, або факт цілковитої руйнації. На власній земельній ділянці є можливість відбудувати, надаємо компенсацію. Або ж через житлові чеки – людина може обрати інше житло й отримати його у власність.
– Із житлом зрозуміло, а як щодо шкіл, дитсадків, медзакладів?
– Процес відновлення триває. Я говорю про житло, тому що понад 80 відсотків загальної кількості об’єктів, які зруйнував ворог, – житлові приміщення. Ми бачимо, що ворог воює із цивільним населенням, б’є по цивільних об’єктах, і більшою мірою – по житлу.
Важливо повернути людей до власних домівок, додому, тому насамперед треба приділяти увагу житлу. Для людей, які повернуться додому, і відбудовуються об’єкти соцпобуту, соціальної інфраструктури.
Якщо мова про об’єкти освіти, медицини, культурних просторів, соцпобуту, то також процедура триває. І тут показники високі – близько 90 відсотків, а подекуди навіть більше об’єктів вдалося відновити.
Це різні джерела, зокрема партнерські. Якщо йдеться про населений пункт, який є експериментальним і показовим для нашого регіону, то це Бородянка. Серед об’єктів – школа, відновлена завдяки підтримці й допомозі литовських партнерів, також дитсадок – шість суб’єктів реанімували цей об’єкт.
У цій громаді садочок відновила й Угорщина, ми за взаємодії з ними за кошти обласного бюджету будуємо укриття, щоб заклад був безпечний і функціонував.
– Ви згадали про Бородянку, яка на початку повномасштабного вторгнення постраждала чи не найбільше. Чи вдалося там повністю відновити житло?
– Бородянка активно почала відновлюватися в поточному році. Там 825 об’єктів пошкоджено або зруйновано. І майже 600 (за різними програмами) уже відновлено завдяки компенсації або відбудові. Плануємо завершити повне відновлення до кінця наступного року. Тому що є об’єкти капітального ремонту, які будуть завершені в поточному році, а є об’єкти нового будівництва – там, де проведено демонтажі багатоквартирних житлових будинків повністю. За результатами експертної оцінки їх не можна використовувати або відновлювати, тому будуємо з нуля.
Відновлення Бородянки відбувається під контролем віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби. Тут задіяні два замовники: Агентство відновлення, у якого тепер 24 об’єкти, і обласна адміністрація, а саме структурний підрозділ – Департамент регіонального розвитку, який виконує функцію замовника на 53 об’єкти.
Маленькі будиночки ми вже почали вводити в експлуатацію. І на черзі до здавання – більші будинки, які реалізуються в межах програми експериментального проєкту. Також діє програма United24. Тобто високі темпи та високий контроль.
І найголовніше: якщо говорити про Бородянку, то це приклад комплексного відновлення. Тобто не лише стіни, будинки, а унікальний підхід до всього містечка. До речі, скоро селище Бородянка має отримати статус міста.
Комплексний підхід до об’єктів відновлення – це енергозбереження, енергоефективність, «зелена» відбудова, відповідно будівельні матеріали й технології, термосанація.
– Бородянка справді швидко відновлюється, але швидко – не завжди означає якісно. Наскільки вдається контролювати якість відновлюваних робіт?
– Якість – це першочергово. Для цього в нас є технічний нагляд на кожному з об’єктів, авторський нагляд. Є замовники, особисті виїзди керівництва й уряду, регіону, місцевої влади для контролю, що там відбувається. Також створено «Центр відновлення Бородянки», до якого залучені антикорупційні органи, депутатська група – для здійснення контролю. І мешканці самостійно не дадуть нам пом’якшення, вони слідкують за тим, що відбувається.
– Жителі мають право впливати на процеси?
– Звичайно. Щосуботи проводяться наради, збираються ініціативні групи від кожного будинку.
– Яке у відсотках співвідношення державного бюджету, спрямованого на відновлення, і коштів партнерів?
– Звичайно, більше коштів із державного бюджету порівняно із загальним обсягом. За кількістю об’єктів, які я перелічив, 53 і 24, – це кошти державного бюджету.
Є об’єкти, які реалізуються (це більше об’єкти розвитку) коштом обласної ради, обласного бюджету. Збудований Урбан-парк – це перша частина, яку використовує для дозвілля усе місцеве населення. Він має бути набагато більшим, там площа, відповідно до проєкту, – понад два гектари, територія навколо озер.
– Комплексний підхід, коли ви дбаєте про людей, долучаєте до відбудови, стимулює їх повертатися у свої домівки? Адже не секрет, що частина жителів Київської області виїхали за кордон. Яка статистика?
– У навчальних закладах у громадах, наближених до столиці, тепер навчається навіть більше дітей, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Центральний регіон, біля столиці, тому тут людей багато проживає. І для тих, хто приїхав з окупованих територій або громад, де лінія бойового зіткнення, тут набагато безпечніше. Є громади, де не така висока вартість оренди, є вища, якщо ближче до столиці. Тому не можу сказати, що кількість населення набагато менша, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Тепер, офіційно, проживають понад 230 тис. людей зі статусом внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до статистики, офіційної, на лютий 2022 року близько 1,7 млн – місцеве населення.
– Безбар’єрність. Чи вдається тепер забезпечувати всі об’єкти, які відновлюєте, належними умовами для людей з інвалідністю, щоб вони мали доступ і до соціальних приміщень, і до власного житла?
– Якщо нове будівництво, то звичайно. Це за новими державно-будівельними нормами відбувається реалізація. Якщо ж ідеться про старий житловий фонд або старі об’єкти, здійснюється розумне фізичне пристосування.
– Наскільки ефективною є міжнародна підтримка? З якими країнами чи організаціями співпрацюєте?
Зацікавленість міжнародних партнерів у допомозі збільшується
– З початку повномасштабного вторгнення Київщину відвідали понад 500 міжнародних делегацій. Увага до нашого регіону велика. Весь світ знає назви населених пунктів: Буча, Ірпінь, Бородянка, тому підтримка лишається на високому рівні. І сьогодні був відеозв’язок із керівником у пристоличному регіоні Албанії, вони хочуть допомагати в оздоровленні дітей. Інші країни прагнуть допомагати з гуманітарною місією. Хтось зацікавлений у розвитку міжнародного бізнесу тут. Можу сказати, що зацікавленість міжнародних партнерів у допомозі збільшується.
– Які напрями вважаєте найбільш привабливими для інвесторів, над чим активно працюєте для їх залучення до відбудови Київщини?
– Я спілкувався з одним із успішних бізнесменів, і він мене запитав: «Чому міжнародні партнери хочуть працювати на території України?». Я йому дав вісім чи десть варіантів відповідей. Він мені сказав, і я з ним не сперечався, що настільки працьовиту націю, як ми, навряд чи знайдеш десь в Європі. Тому що більшість за таймінгом працює – з дев’ятої до шостої, деякі мають ще активну обідню перерву. У нас навпаки – люди так себе не бережуть і працюють на всю силу, іноді навіть на понад 100 відсотків. І це є головною нашою перевагою – ставлення до роботи, до результату.
Можливості для розміщення бізнесів у нашому регіоні – це індустріальні парки, за ними ми серед лідерів у країні, разом із Львівщиною. У нас на реєстрації – ще чотири індустріальних парки, після цього ми станемо лідерами в країні за кількістю.
Якщо говорити про міжнародні інвестиції, за минулий рік 2,7 млрд дол. іноземних інвестицій залучено тільки через наш регіон. І з початку поточного року приблизно 16 тис. суб’єктів підприємницької діяльності зареєструвалися як нові бізнеси на території нашого регіону.
– А що це за бізнеси?
– Це як юридичні особи, так і фізичні: підприємці, виробництва, сфера послуг, усі, хто хоче працювати. І найважливіше, що вони це роблять легально, ідуть у податкову, реєструються, сплачують бюджетні платежі… Тобто це показник відкритості: люди розуміють, що кожна копійка, яку сплачують, має значення.
– Як щодо безпекової ситуації в регіоні – які дії плануєте чи вже застосовуєте, щоб зменшити кількість наслідків після атак ворога?
– Є два типи захисту. Перший – нарощення фонду захисних споруд цивільного захисту, щоб були укриття. І зрозуміло, що найбільша база – це все-таки фонд у закладах освіти, який дає змогу проводити очне навчання. І тут важливо перейти на навчання в одну зміну, щоб у дітей було дозвілля.
Другий – захист неба для оборони й ліквідації ворожих цілей. Наприклад, проєкт із перехоплювачами дронів. Він був пілотний на території нашого регіону, стартував тут, створені перші групи перехоплювачів з ефективними результатами. Виділяли з обласного бюджету допомогу на дві військові частини, які були тоді в цьому експерименті. Показали успіх. І тепер із декількох груп створено декілька десятків, що працюють на території нашого регіону й успішно збивають ворожі цілі. Загальна кількість на сьогодні – приблизно 1,5 тис. збитих ударних дронів, також розвідувальних. З’явилася і нова можливість – через залучення нових добровольчих формувань як груп перехоплювачів.
– Багато добровольців зголосилося?
– Так, групи збільшуються, кількість засобів, а також виробників перехоплювачів зростає, вартість самих дронів-перехоплювачів зменшується, конкуренція є, і це стає чимраз доступнішим. Тому ми будемо далі нарощувати. На території регіону створена відповідна школа, де відбувається навчання операторів. До того ж у координації з колегами з інших областей ми маємо ефективну взаємодію. Добровольці або військовослужбовці з інших регіонів уже пройшли навчання, ефективно працюють і мають якісні показники.
– Наскільки вдається забезпечити всі сфери населення укриттями?
– Заклади освіти не можуть функціонувати без висновку ДСНС, що підтверджує наявність достатнього обсягу підземного простору для прихистку тих, хто проходить навчання, та працівників закладу. Тому ми робимо ремонти, триває нове будівництво, якщо немає можливості пристосувати укриття. Усе залежить від наявних можливостей – і фінансових, і людського ресурсу, і часу. Треба, щоб усі ці складники були наявні одномоментно. Ми шукаємо різні можливості, варіанти споруд, які швидко монтуються, неодмінно підземні.
– Це щось на зразок підземних шкіл, як у Запоріжжі?
– Підземну школу ми також проєктуємо – в Іванківській громаді, найбільш наближеній до території Республіки Білорусь. Вестимемо там будівництво. Але зараз я кажу про швидко споруджувані будівлі, які з’являтимуться у нас в області в тих мікрорайонах, на територіях, де нема пристосованого підвального приміщення. Бо монолітне будівництво – довготривале й дороговартісне. Ми шукаємо альтернативні рішення.
– Реформа освіти. Як налагоджена система харчування в навчальних закладах? Чи тут область має нововведення, чи все таки ви йдете за вказівками Міністерства освіти? І про підвезення дітей автобусами – багато шкіл, на жаль, закрито у зв’язку з оптимізацією. Чи достатньо у вас автобусів для підвезення дітей до школи?
У нас є унікальний об’єкт на території регіону – фабрика-кухня в місті Бучі
– У нас на території області 629 шкіл. Під оптимізацію потрапляє сім, тобто це навіть не один відсоток. Чому цих сім? Тому що там навчається менше ніж 45 дітей. Зрозуміло, що обслуговувати таку школу не є економічно доцільно. І тут важливо забезпечувати підвезення дітей. Завдяки уряду діє відповідна програма, і ми отримали субвенцію.
Щодо шкільного харчування – діє проєкт першої леді, яка опікується реформою харчування, залучає багато міжнародних партнерів, щоб впровадити нові технології. І в нас є унікальний об’єкт на території регіону – фабрика-кухня в місті Бучі. Вона виготовляє 7,5 тис. порцій щоденно. Це сучасні технології.
У нас цього року передбачено ремонт десяти опорних кухонь у школах. Це дає можливість готувати на дві-три школи, які поруч, а на місці уже відбувається підігрівання і приймання їжі.
Ми продовжуємо реформу шкільного харчування. Це харчування на вибір: два-три варіанти перших, других страв або салатів. Діти можуть обрати те, що подобається. І залежно від фінансової спроможності громад збільшуються набір продуктів і кількість пільгових категорій, які отримують безоплатне харчування.
– Ми напередодні зими. Наскільки Київщина готова до можливої складної пори року, зокрема вимкнення електроенергії?
Якщо встановлено сонячні панелі на 5 кВт і більше, компенсується до 50 тис. на кожне домоволодіння
– На сьогодні в енергосистемі нашого регіону нема дефіциту. Навпаки, є невеликий профіцит, навіть враховуючи те, що люди вже почали вмикати кондиціонери для обігріву.
Ми нарощуємо обсяг альтернативних джерел живлення. Якщо мова про Бородянку, то всі об’єкти, які відбудовуються, – це житлові будинки зі сонячними панелями, які дають можливість бути автономними під час вимикання електроенергії і зменшувати суми в платіжках.
Обласна державна адміністрація та обласна рада в серпні ухвалили програму про часткову компенсацію вартості встановлення сонячних панелей для приватних домоволодінь. Якщо встановлено сонячні панелі на 5 кВт і більше, компенсується до 50 тис. на кожне домоволодіння, до того ж ти ще й повертаєш у мережу, збільшуєш загальну генерацію, і тобі сплачують кошти за «зеленим» тарифом. Це плюс для приватних домогосподарств.
Ми встановлюємо у школах сонячні панелі з генераторами, щоб вони могли функціонувати і добу, і дві. Тому що в них великі укриття та приміщення. Там проведено термосанацію, на базі шкіл діють Пункти незламності.
З партнерами з Франції у межах спеціального проєкту ми забезпечуємо соціально-побутові заклади генераторами потужністю 50 кВт.
Працюємо з ДТЕК, створюємо додатковий захист наших підстанцій. Загалом працюємо з укріпленнями, захистом критичної інфраструктури.
– Тобто Київщина готова до будь-яких, навіть форс-мажорних, обставин під час зими?
– Це оптимістично, але ми готові завжди, на 99,9 відсотка робимо так, щоб було на 100 відсотків. У нас є ще декілька тижнів, щоб це здійснити.
– А ви взагалі оптиміст у житті?
– Так.
– Що вам допомагає триматися на позитиві?
– Залежить від того, про що йдеться. Якщо ми говоримо про роботу, то це результати – коли зробив щось гарне, ти вмотивований, оптимістичний. І цілі стають більшими, і масштаби цих звершень ширшають.
– Ви допомагаєте військовим і в зоні бойових дій, і під час реабілітаційного періоду, коли вони повертаються в тилові міста. Як Київщина організовує свою роботу для підтримки наших захисників?
– Ми збільшили обсяг підтримки. Підтримуємо всіх захисників і захисниць, військові частини в межах нашої фінансової спроможності. Це було 280 млн у минулому, тепер ми передбачили 0,5 млрд – коли мова тільки про обласний бюджет.
Якщо йдеться про громади, це приблизно 2 млрд усіх бюджетів підтримки Сил безпеки й оборони. Взаємодія відбувається не тільки через бюджети, а й завдяки залученню соціально відповідального бізнесу, який передає автомобілі, іншу техніку на потреби підрозділів. Ми як майданчик для комунікацій знайомимо, пояснюємо, розповідаємо про бойовий досвід, досягнення певних військових підрозділів, що мотивує бізнес бути соціально відповідальним і підтримувати.
– Які інструменти є для того, щоб військовослужбовець, який демобілізувався, міг у вас працевлаштуватися чи відкрити свій бізнес? Чи приділяєте цьому увагу? Чи все-таки цим більше займається Міністерство ветеранів? І чи багато ветеранів працює у вашій адміністрації?
– Якщо про адміністрацію – ветерани працюють. Серед моїх призначень – один із заступників, він – чинний військовослужбовець і відповідальний за напрям ветеранів. Взаємодіє з ветеранами і координує соцполітику. Він мені багато радить. Також у мене є радники військові-ветерани. Ми маємо змінювати ставлення до ветеранів, враховувати той шлях, який вони пройшли.
Зупиняється дорожній рух на центральних вулицях у містах і селищах Київщини на час загальнонаціональної хвилини мовчання, – так нагадуємо, завдяки кому живемо.
– Чи громади мають можливість долучатися до підтримки бізнес-проєктів військових? Яка у вас взаємодія з громадами?
– Мені максимально комфортно тут працювати, я відчуваю на 100 відсотків максимальне розуміння. На 100 відсотків, тому що я, мабуть, вимогливий до себе передусім. Претензій до керівників громад немає. У всіх різні спроможності, території, складнощі. Вони всі унікальні. Тобто до кожного має бути індивідуальний підхід. Я намагаюся, наскільки можливо, вирівняти і збалансувати, щоб усе населення області отримало необхідні послуги. Тому що все-таки важко порівнювати Бориспіль, чи Бровари, чи Білу Церкву, яка є найбільшим містом, із Медвином чи Кожанкою, іншими населеними пунктами, які не мають великих бюджетоутворювальних підприємств.
– Які п’ять найважливіших пунктів ви прагнете реалізувати на посаді голови адміністрації? Що в найближчих планах?
– Зрозуміло, що це відбудова. Окрім відбудови, – розвиток, тому що люди очікують на нові важливі інфраструктурні об’єкти, які мають з’являтися в їхніх громадах. Це також безпекове питання. І цифровізація.
Мені цікаво зробити унікальні проєкти, які зможуть охопити весь регіон. І, наприклад, ті соціальні виплати, які є за обласними або місцевими програмами, можуть використовуватися більш ефективно. Наприклад, якщо поєднати це з великими банками, великими надавачами послуг.
Мені важливо змінити підхід до громадського транспорту. Я хочу, що він був інклюзивний, безпечний, комфортний, приїжджав і доїжджав вчасно, щоб була можливість безготівкового розрахунку в застосунку4 щоб була змога побудувати маршрут і розуміти, де твій автобус, коли він до тебе приїде, скільки потрібно часу, щоб пересісти на потяг, добратися до Києва на роботу або, навпаки, в область.
Важливо, щоб були «магніти» у містах і селах, навіть найменших, які приваблюватимуть людей із Києва, інших великих міст. Щоб тут були «родзинки» і люди сюди приїжджали, щоб громада розвивалася економічно й демографічно.
– Дякую за розмову. Нехай усі ваші амбітні плани реалізуються легко, просто. І найважливіше, мабуть, для кожного голови адміністрації – це вдячні очі людей і щира підтримка громади, – цього бажаю.
– Ви говорили про мотивацію, що вона важлива. А це основний для мене фактор.
Розмову вела Христя Равлюк
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform
Фото: Геннадій Мінченко
Фото Укрінформу можна купити тут.
