Попри усі розмови про завершення війни, Росія атакує Україну та нарощує свою кількість озброєння завдяки Китаю. У такий спосіб окупанти хочуть досягти конкретних цілей, пов’язаних з українським населенням. Водночас і Україна має збільшувати власні спроможності та розвивати потенціал для захисту свого неба.
Тим часом “мирний план” США містить багато ризиків. Зокрема, йдеться й про шкоду для України на етапі його обговорення. Це призводить лише до послаблення армії та викривленого уявлення про завершення війни.
Про це в інтерв’ю 24 Каналу розповів командир 429 окремого полку безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко, наголосивши, що “мирний план” не гарантує остаточного миру. Більше про це – читайте далі у матеріалі.
Дивіться також Українські “червоні лінії”: як змінилися нові 28 пунктів мирного плану та чому це вже не зрада чи капітуляція
Який план Путін готує для завершення війни?
Нещодавно росіяни одночасно запускали по Києву і балістику, і крилаті ракети, і дрони. Наша ППО очевидно була перевантажена. Як ви оцінюєте ту стратегію, яку росіяни зараз застосовують? І чи є у них взагалі стратегія?
Проговоримо, які цілі й завдання ставить перед собою противник. Почнімо з об’єктів критичної інфраструктури, які відповідають за забезпечення життєдіяльності насамперед цивільного населення України.
Далі – енергетичні об’єкти. Абсолютно очевидно, що противник бажає занурити нас у пітьму. Крім того, він систематично б’є по житлових будинках, лікарнях, дитячих садочках. Виникає питання, для чого потрібно тероризувати цивільне населення? Було б логічно атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, а для чого бити по житлових будинках? Для чого бити по дитячих лікарнях? Відповідь є на поверхні.
Для противника є принципово важливим розділення українського суспільства. Також ворог дуже чітко розуміє попередні сторінки історії й слабкості українського народу. Насамперед ворог намагається посіяти розбрат.
Паралельно противник має дуже добрий досвід ведення бойових дій, зокрема в Чечні. Тоді тактика знищених до фундаменту сіл давала свій результат. Ті, хто вболівали за вільну і незалежну Чечню, так чи інакше, частково схилялися до завершення бойових дій за будь-яку ціну. Маючи цей досвід, противник має на меті декілька важливих моментів, що стосуються саме українського народу:
- змусити українців покидати нашу державу, тобто виїжджати за кордон;
- досягти того, що ми не будемо мати спільної позиції й будемо готові до миру на будь-яких умовах (саме тому противник “закидає” війну у тилові міста);
- послабити український народ і, як наслідок, за переконанням ворога, послабиться лінія боєзіткнення (росіяни розуміють істину, що війну завжди виграє народ, а військо – лише битву).
Повне інтерв’ю з командиром “Ахіллесу”: дивіться відео
Попри безпрецедентний тиск, напевно, за весь період повномасштабної війни, противник на лінії боєзіткнення буксує. Так, тактичні успіхи є, але загалом, при такій кількості втрат сил та засобів, противник пробуксовує.
Тому абсолютно очевидно, що ворог зараз ставить завдання отримувати кращі комплектуючі, які люб’язно надає Китай, комплектуючі, з яких збираються ті самі “Шахеди”, “Герані”. Комплектуючі, з яких збираються CRPA-антени, які роблять борт більш захищеним до засобів радіоелектронної боротьби України. І, відповідно, розгортає додаткове виробництво для того, щоб збільшити кількість виготовлених бортів ударного типу дії, мінімум 600 на день.
Важливо! Полк “Ахіллес” має відкритий збір на дрони на оптоволокні. Закликаємо читачів підтримати українських бійців за цим посиланням.
Однак загалом противник намагається досягти й значно більших цілей, які стосуються кількості. Чому він не може щоночі проводити масовані атаки, а йому потрібен певний час для того, щоб перезібратися? Він обмежений на поточний момент підготовленим кадровим потенціалом.
За моїм переконанням, я можу помилятися, але противник, найімовірніше, обмежений в особовому складі, який спроможний аналізувати й планувати місію, у кількості обладнання, а також позиціях для одночасного пуску тих чи інших засобів, зокрема, якщо ми кажемо про “Шахеди”.
Тому абсолютно очевидно, що, на жаль, терор українських міст, селищ буде продовжуватись. Ворог буде нарощувати кількість, буде намагатися розгортати більшу чисельність військ, саме тих, які відповідають за удари по території України.
Тим паче, що стосується кадрового потенціалу, є звідки брати молодь. Противник активно на своїй території проводить заходи щодо об’єднання активної молоді в громадські організації, типу “Єдина Росія”, “Велика Росія” тощо. Це хлопці та дівчата 17 років, тобто передпризовного віку. Після проходження відповідних курсів їм пропонують підписання контракту з окупаційними військами.
Цікаво! Майор ЗСУ та політолог Андрій Ткачук припустив, що російські атаки на Україну безпосередньо пов’язані з “мирним планом” США. На його думку, Росія завдає масованих ударів, щоб тиснути на українців та схиляти їх до варіантів мирного договору, який вигідний саме Москві.
“Це не секрет”: як Україні відбивати ворожі атаки?
Тепер виникає запитання, а що нам, українцям, потрібно робити для того, щоб ворог не досягав своїх цілей? Ми могли б до безмежності через зуби казати, що в усьому винні партнери, бо вони б могли з території Польщі підіймати бойову авіацію, аби закривати нею частину України, збиваючи повітряні цілі. Однак вони цього не роблять і, найімовірніше, в перспективі так і не знайдуть у собі мужності, щоб виконувати подібні завдання.
Тому ми маємо закриватися тим, що у нас є. Якщо ми кажемо про ракетне озброєння, яким противник атакує наші міста й селища, звісно, ми нікуди не подінемося. Тут потрібна відповідна номенклатура засобів протиповітряної оборони, зокрема такі, як Patriot, і певна кількість боєприпасів до них.
Як ви знаєте, в Україну мають додатково поставити Patriot, а також забезпечити нас необхідною кількістю боєприпасів. Звісно, це не закриє всю територію України, але ключові об’єкти це мало б закрити. Ми говоримо і про надходження до України авіації, але маємо розуміти, що це довго. Підготовка пілота – це складний процес, який потребує часу, вишколу і потім впровадження вже на полі бою під конкретну машину, яку можуть поставити нам додатково.
Дивіться також США можуть дозволити продаж Україні ЗРК Patriot і обладнання до нього: мова і про секретне
Тому ракетне озброєння, звісно, це прерогатива наших партнерів і військово-політичного керівництва нашої держави, яке здобуває те, що потрібно для захисту нашого неба.
Щодо боротьби з безпілотниками, вона ділиться на певну кількість ешелонів. Звісно, це спільне радіоелектронне поле, називаємо його так, яке дозволяє виявляти повітряні цілі, тобто бачити безпілотники противників у повітрі.
Як ми можемо збивати ворожі безпілотники? Це не секрет, я не розкриваю деталі, технічні характеристики, але загалом противник також розуміє мої слова. Ми просто намагаємося пояснити українцям, і розуміння процесу може дати можливість прийняти відповідні рішення.
Насамперед ми маємо сказати про засоби ППО, як стаціонарні, так і портативні, які постачають нам партнери. Наступне – це маневрові вогневі групи. Так чи інакше, частково свою актуальність вони зберігають і спроможні збивати цілі, які летять на достатньо низькій висоті, яка досяжна для прицільного вогню з важкокаліберних кулеметів.
Наступне – це бойова українська авіація, яка майже не висвітлює свою роботу, але працює в дуже і дуже складних умовах. Навантаження колосальне. Результативність їхня достатньо висока. Я не зовсім розумію, що відбувається в частині легкої авіації. Можна сказати, що це як в Другій світовій війні, такі пропелерні літачки.
Було б дуже добре, щоб вони також стали на бойове чергування, тому що вони б могли ефективно працювати проти “Шахедів”. Скажу більше – такі випадки в Україні були, були групи, які позбивали нормальну кількість. Однак є ризики розпізнавання “свій – чужий” у небі й, як наслідок, обмеження кількості пілотів, які могли б оперувати цими засобами. Однак я вважаю, що насичення такими засобами, а також підготовка пілотів – це один з інструментів захисту українського неба.
Ну і, звісно, це засоби протиповітряної оборони, наші дрони-перехоплювачі різної модифікації, як ті, які виготовляють країни-партнери, так і ті, які виготовляють в Україні. Я переконаний, що кожен із вас бодай раз чув, а хтось навіть донатив на закупівлю таких засобів. Вони дають можливості достатньо ефективно закривати пазлом наше українське небо.
Однак за кожним дроном, який летить його збивати, стоїть жива людина. Це той, хто мобілізувався до Збройних Сил України за системою рекрутингу до спеціалізованого підрозділу, який займається закриттям українського неба, пройшов загальний військовий вишкіл, спеціалізовану підготовку та злагодження в підрозділі, отримав необхідні засоби завдяки підтримці з боку українців, а також української держави й наших партнерів, і закрив свою частинку неба.
От чим більше у нас рекрутують людей, які будуть спроможні виконувати ці завдання по всій території України, зараз не кажемо про передню лінію боєзіткнення, а виключно про ешелони оборони, тим менше “Шахедів” і “Гераней” долітатиме до наших міст.
Противник розуміє, що ми це завдання вже частково виконали. Якщо порахувати, скільки бортів зайшло в наш повітряний простір і скільки їх збили, зокрема безпілотниками-перехоплювачами, – це більш ніж значна частка.
Чим більше ми закриємо українське небо, тим менше буде прилітати. Чим менше буде прилітати по наших об’єктах критичної інфраструктури, підприємствах і виробництвах, чим менше ворог буде тероризувати народ і люди будуть продовжувати залишатися в Україні, працювати, сплачувати податки, – тим більше у нас є спроможностей розвивати наступну частину.
А це – можливості знищення на території Росії тих підприємств, які виготовляють комплектуючі, тих потужностей, які зберігають комплектуючі, тих підприємств, які виготовляють готовий виріб, а також пускових майданчиків.
Для знищення цієї інфраструктури необхідний комплексний підхід. Це наші діпстрайки, це літаки-безпілотники, які щодоби вражають інші цілі на території Росії, а також, відповідно, ракетне озброєння. І тут, звертаючись до наших партнерів вкотре, маємо сказати, що це велике чудо, вдача і кропітка праця, що українська ракетна програма залишилася.
У нас є конкретні зразки, які показують результативність, але їх дуже мало. Для того, щоб ми могли забезпечити комплексний вплив і позбавити Росію потенціалу до виготовлення та запуску подібних безпілотників, ми маємо бити всіма доступними ракетами, які є на озброєнні наших партнерів, країн Європейського Союзу, які входять до НАТО, а також США.
І коли ми кажемо про ракетне озброєння, це не бажання України бити по Росії. Це – необхідність для України захистити своїх громадян шляхом знищення тих потужностей, які виготовлюють і в майбутньому запускають безпілотники по нас, наших дітях, жінках і батьках.
Питання можна розв’язати комплексно. У напрямку перехоплювачів Україна стрімко розвивається, в напрямку діпстрайків Україна дуже стрімко розвивається, в напрямку ракет без наших партнерів, звісно, ці завдання остаточно виконати буде дуже і дуже складно.
Також ми маємо сказати про інші структурні підрозділи, які активно беруть участь у формуванні передумов для своєчасного виявлення. Як наслідок, ми знаємо заздалегідь про загрозу ракетного або дронового удару.
Це не дуже стосується прифронтових міст, таких як Харків, бо інколи тут буває, що спочатку приліт, а потім тільки після цього – повітряна тривога. Це також не стосується населених пунктів, наприклад, на Покровському напрямку. Однак більшу частину України все-таки подібні підрозділи й засоби розв’язки дають можливості захистити до раннього виявлення.
Я знаю, що втома за 4 роки повномасштабної війни, і загалом із 2014 року, накопичується. Здається, що буде легше, а стає дедалі важче. Однак у цей момент ми стаємо міцнішими. Ми можемо вистояти. Ми мусимо вбивати за Україну. Ми мусимо працювати з усіх сил.
Однак для того, щоб реалізувати це все, ми маємо бути живі. Для того, щоб бути живими, коли ви чуєте повітряну тривогу, щиро вас прошу, будь ласка, користуйтеся укриттями.
Я знаю, не всі укриття в Україні нормально облаштовані. Я знаю що відбувається в деяких містах, зокрема в столиці, коли ці приміщення зайняті асоціальними елементами з тих чи інших причин. Однак, друзі, ви маєте зробити все від себе можливе для того, щоб вберегти своє життя та здоров’я, життя та здоров’я своїх рідних і близьких. І тоді ми гарантовано зможемо вистояти.
Як “мирний план” США вже шкодить Україні?
Хочеться також почути думку військового, як ви ставитеся до тих пунктів “мирного плану”, про які нині відомо? Зараз тривають перемовини, зустрічаються українська, російська та американська сторони. До чого, на вашу думку, призведе домовленість із Росією? Чи є така необхідність?
Військові – це частина соціуму. Це вчорашні ваші сусіди. Тому серед нас єдиної думки також немає. У кожного буде своя. Я можу сказати виключно свою думку, думку громадянина, й проаналізувати її.
Я нагадаю, що коли президент Трамп ішов на вибори, то казав, що завершить все за один день, що він зі всіма домовиться і все буде добре. У цей період ми тільки починали комплектувати полк, був страшний відкат за кількістю людей, які рекрутувалися добровільно до Сил оборони, зокрема до нашого підрозділу. Тобто кількість була, але не така, як зазвичай. Крім того, автоматично просіли донати. Я тоді подумав, чому це так відбувається.
Чим небезпечний “мирний план” Трампа / Фото Gettу Іmages
Кілька місяців тому виходять авторитетні люди й кажуть, що війна завершиться в січні наступного року. Це люди, які мають авторитет серед суспільства, зокрема за релігійними ознаками, вони є лідерами громадських думок за іншими ознаками. І в нас відбувається точно те саме – починається відкат.
Далі – “мирний план” і відбувається наступне: ті, хто є військовозобов’язаними, але досі не мобілізувалися, думають, що цього робити не треба, бо війна завершиться найближчим часом. Вони думають, що вже не будуть змінювати свій звичайний спосіб життя й потенційно ризикувати.
Середньому бізнесу, який підтримує Сили оборони, зараз дуже не солодко. Він переживає найскладніші часи. Великому бізнесу також складно. І економічна ситуація в країні загалом, будемо відверті, не найкраща. Як наслідок, люди й так донатять останнє.
А тут кажуть, що війна може завершитися. І як наслідок, той, хто раніше міг дати дві гривні, зараз не дає нічого. Той, хто міг дати 100, які раніше для нього були не проблемою, вже думає, що може дати 20. Або ж взагалі притримати гроші, витратити на себе чи кудись реінвестувати, бо “війна завершується”.
Так само і бізнес. Ті, хто обслуговує військово-промисловий комплекс, думають, навіщо купувати комплектуючі на мільйони гривень для тих, в кого не підписані контракти зараз. Українські компанії, переважно ті, які збирають БпЛА, вважають, що якщо завершиться війна, то треба шукати інший вихід, треба починати виготовляти термоси, наприклад. Тож, напевно, треба закуповувати під це комплектуючі, інтегрувати ринок.
Тому ми просідаємо з огляду можливого залучення основного капіталу війни людей у ЗСУ, просідаємо в донатах і у фінансуванні Сил оборони завдяки підтримці українського народу, українського бізнесу.
Що відбувається на території Росії? Ми маємо завжди дивитися широко й аналізувати з холодним розумом. А в них ситуація наступна – їхні громадяни думають, що якщо буде завершення бойових дій, то треба терміново підписувати контракт із російським військом, щоб отримати гроші. У них армія продовжує залишатись найманою, тобто їм виплачують значні суми грошей за підписання контракту й мобілізацію.
Що відбувається далі? Далі все переграється – ніхто не підписує договір, прогнози ні авторитетних людей, ні ворожок не збуваються. Війна, на жаль, продовжується.
І, як наслідок, ми за цей час просіли у своїх спроможностях і можливостях, не підготували, не навчили, не мобілізували, не забезпечили. А в противника в цей момент з’явилась кількість особового складу, тому що вони всі прийшли синхронно підписувати контракт для отримання грошової винагороди. Відповідно, потім їм є ким продовжувати ведення активних бойових дій.
Що буде з Україною після завершення війни?
Я не знаю фінальної версії, яку зараз озвучують у соціальних мережах і в ЗМІ, до чого домовилися на поточний момент часу. Однак я можу сказати за попередні 28 пунктів, якщо вони збереглись, то пірнімо в історію.
Німеччина після Першої світової війни мала заборону на збільшення чисельності свого війська. Чим це було зумовлено? Бо Німеччина програла й інші країни повинні були отримати чітку гарантію, що вони не поновлять свої спроможності у військовому плані, що не буде ще одного заходу, або вони не об’єднаються з союзниками для ведення бойових дій проти тих чи інших країн, які увійшли до складу переможців.
Україна ж ніби не програла, за моїм переконанням, Україна точно вистоїть. То як нам будь-хто у світі може казати, яку чисельність війська ми повинні мати? Про це має говорити лише Верховний Головнокомандувач (Володимир Зеленський, – 24 Канал) і Головнокомандувач (Олександр Сирський, – 24 Канал). Тому що їм видніше, вони розуміють всю повноту інформації, скільки нам потрібно чисельності військ для того, щоб справитися з тими загрозами, які можуть виникнути в осяжній перспективі.
Зауважте! У “мирному плані” США йшлося про обмеження чисельності українського війська до 800 000 військових. Однак під час переговорів української та американської сторін у Женеві питання скорочення чисельності ЗСУ не обговорювалося. Начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов повідомив, що Київ та Вашингтон порушать це питання вже у мирний час.
Нам також закидають, що ми не зможемо утримувати військо. Я скажу більше – на військо треба ще більше грошей, ніж зараз виділяється. І поясню, чому.
У випадку завершення бойових дій, дай Боже, щоб це відбулося з користю для України, військові, які набули певного досвіду, почнуть отримувати заробітну плату без бойових.
Скільки отримують без бойових? Солдат отримує 20 тисяч. А тепер скажіть мені, молодий, розумний і здоровий хлопець, який має сім’ю, чи буде він сидіти в Збройних Силах України, при всій любові до держави, за 20 тисяч гривень і заглядати у вітрини магазинів, збирати дружині на подарунок рік, щоб привітати на День народження, маючи можливість працювати в приватній компанії, зокрема європейській, заробляти 5 – 10 тисяч доларів на місяць, або в приватній українській компанії та мати до 5 тисяч доларів?
З повагою до всіх професій, але не може охоронець у торговому центрі отримувати більше, ніж отримує солдат Збройних Сил України. Я без прив’язок, щоб не було потім конфліктних ситуацій. Так не може бути.
Відповідно для утримання свого війська в одному з пунктів договору має бути передбачене стале фінансування ЗСУ нашими партнерами, з урахуванням чисельності, до якої ми бачимо, що можемо розширитися. Це нам необхідно для забезпечення безпекових факторів у нашій державі. І з урахуванням соціальних гарантій та заробітних плат для військовослужбовців.
Коротко треба ще проговорити, що відбудеться, якщо ми не отримаємо чітких гарантій, одну з яких я назвав. У випадку, якщо заморожуються бойові дії й при цьому немає не просто чітких гарантій, а послідовних кроків і фінансування для забезпечення того, щоб наше військо залишилося міцним, і утримати в ньому особовий склад, буде відбуватися наступне.
Держава Україна почне летіти в політичному процесі. Абсолютно очевидно, що після завершення бойових дій мають відбутися вибори. Під час проведення виборів ми таке будемо слухати, що волосся дибки ставатиме. Будуть один в одного кидатися і тим, що було, і тим, чого не було. Тобто буде певна політична криза через передвиборчу гонитву, боротьбу за голоси.
Певна частина українців точно виїде за кордон, якась частина повернеться. Однак ми втратимо експертизу військ. Кожен військовослужбовець, який воює з першого дня повномасштабної війни й зараз залишається в строю, просунувся кар’єрними сходами. Був піхотинцем, солдатом – став командиром відділення, потім командиром взводу, потім командиром роти, є такі, які дослужилися вже до командира батальйону, в них експертиза просто шалена.
Це те, чого не можна купити за жодні гроші світу. Це лише те, що можна пережити. Як наслідок, ми втратимо цю експертизу також.
Що буде відбуватися в Росії? Росія перегрупується, з неї знімуть санкції, і вона зможе розконсервувати всі можливі процеси з торгівлі нафтопродуктами та наповнюватиме свій бюджет. Я думаю, що енергоресурси частково підуть і до Європейського Союзу з більшою кількістю, ніж це зараз постачається Росією в деякі європейські країни.
Росія проведе роботу над помилками, які допустила, проведе перегрупування своїх військ та модернізацію зброї. І далі почнеться наступна частина російсько-української війни, а можливо, російсько-українсько-європейської. Можливо, і так, бо такі плани в противника також є.
І що будемо мати? Російську підготовлену армію, в якій є експертиза, техніка й можливості, та українську армію – не підготовлену до тих викликів, які чекатимуть нас на лінії бойового зіткнення.
Коли може початися війна Росії проти Європи?
Дональд Трамп – це президент однієї з найбільших країн, його обрали в законний спосіб. Я не можу критикувати вибір американців, не можу критикувати президента, хоча інколи дуже хочеться сказати все, що думаю.
Він керується, за моїм переконанням, не інтересами Штатів, НАТО чи Європейського Союзу, і тим паче не інтересами України. У цьому житті він, напевно, досяг всього, чого могла побажати людина, втілив всі американські мрії, але є один пункт, який не закритий – це Нобелівська премія миру. Він прагне її отримати.
Ми бачили, як це відбувалося у 2025 році й у нього не вийшло. У випадку завершення бойових дій на невигідних умовах, він потенційно може її отримати. І, повірте мені, до завершення каденції президента Трампа бойових дій активних знову не буде.
Однак ми маємо розуміти, що Трамп другий раз став президентом, третій раз, згідно з Конституцією США, не можна. І поміняти Конституцію, як у Росії на довічний термін, теж не можна. Відповідно, він точно більше не буде президентом.
Після цієї турбулентності імпульсивної політики президента Трампа абсолютно очевидно, що до влади прийдуть демократи. І от коли Трамп вийде з Білого дому, перестане бути президентом – наступного дня почнеться війна.
Далі Трамп скаже, що коли він був президентом, то помирив і об’єднав весь світ, навіть завершив такий складний конфлікт, як війна Росії проти України, а тільки влада перейшла до рук демократів, то знову все почалося.
Тому це може бути багатоходівка. Звісно, ми ж не знаємо всього, що відбувається за закритими дверима. Бо ми бачимо те, що відбувається на поверхні, про що говорять. А які там підписують угоди щодо фінансово-економічних відносин і між якими країнами, це залишиться назавжди в таємниці. До того доступу ми мати не будемо. Однак треба пам’ятати, що кожна держава працює насамперед у своїх інтересах.
Якщо Європі вигідно, щоб Україна встояла, то вони нас фінансують. Однак інколи складається таке враження, що невигідно, аби ми перемогли в тій війні. Бо, об’єктивно, у 2022 – 2023 роках ми могли дотиснути до самого кордону. Я вірю в те, що на той період це було можливо. Комплект військ був, а техніки, яку нам пообіцяли, не було. Нехай не на всій території України, але на більшій частині, звісно, ситуація могла виглядати зовсім по-іншому. Однак це вже інша історія.
Зараз нам треба сконцентруватися на тому, щоб підтримати інституцію президента. Президент може подобатись, може не подобатись. Ви можете підтримувати конкретне прізвище чи ні, але треба підтримувати президента як інституцію, тому що в умовах повномасштабної війни він є основним капітаном на нашому підводному човні, з якого немає виходу.
І слабкий президент – це крах для нашої держави. Сильний президент – це можливість встояти. Так склалося, такий був кредит довіри й такі люди зараз є на посадах. Хто б як не оцінював, хто з негативом, хто з позитивом, однак і в цьому питанні ми маємо зберігати абсолютну єдність.
