З 2023 року в Україні почали розробляти наземні роботизовані комплекси. Зараз НРК вже застосовують для постачань бійцям на передовій, евакуації поранених і загиблих, та навіть для знищення окупантів. Вже були випадки, коли наші бійці відбили село за допомоги “роботів”. НРК мобільні, малопомітні для ворога і тому – ефективні.
Більше про те, на що здатні наземні дрони, в інтерв’ю 24 Каналу розповів молодший сержант, командир взводу обслуговування роти безпілотних наземних систем 47 ОМБр “Маґура” Андрій Сироїшка. Деталі – читайте далі у матеріалі.
До речі “Воювати мають роботи, а не люди”: на що здатні НРК на полі бою та чому Україні потрібно сотні тисяч
Як працює НРК “Тарган”?
Як працює наземний роботизований комплекс “Тарган” і з чого він складається?
Розмір 40 на 40 сантиметрів. Колеса у нього від звичайного гіроборда, на якому діти їздять. Може проїхати до 20 кілометрів, якщо тверда поверхня. Якщо не дуже – 12 кілометрів, а то і менше.
Яку швидкість може розвивати?
Він дуже різкий, живенький. Розганяється до 20 кілометрів на годину. Дуже цікава річ. Можна використовувати його як дрон-камікадзе. Це, напевно, одне з основних його призначень.
А як саме?
На нього кладуть 2 – 3 протитанкові міни й він наближається до противника, або в бліндаж чи хату, яку зайняли. Він, до речі, дуже добре долає сходинки. Натискається одна кнопка і все. Він має доволі гарну прохідність, може перескочити великі колоди. Тож непоганий.
Як долає погодні умови? Наприклад, болото.
Він може бути весь в болоті. Йому це абсолютно ніяк не шкодить, а ось батарейки бояться морозу.
Ви кажете, що він може впритул до окупантів під’їхати, а вони його бачать? Тобто, чи виділяє він якесь тепло, що ворог може розгледіти його?
Виділяє, але він дуже маленький. Якщо уявити собі картинку з Mavic, то це крапочка на екрані. Дуже важко його ідентифікувати й побачити здалеку. Треба тоді дивитися за конкретним шматком дороги, щоб його побачити. Тому вони доволі потаємні.
Повне інтерв’ю військового: дивіться відео
Ми навіть стикалися з такими проблемами, що не могли знайти свій дрон. Було таке, що коли ми полетіли на перезаряджання, щоб поміняти батарейку, пропадав зв’язок. Потім ми злетіли, зв’язок з’явився, ми бачили, що стоїмо й кудись дивимося, але де ми – не орієнтувалися. Полетіли подивитися, де ми. Було раз таке, що ми 20 хвилин шукали свій дрон.
Чи використовують окупанти теж наземні роботизовані комплекси?
Починають. Потрохи копіюють нас багато в чому. Це як з дронами та іншим – хто кого. У них немає таких проблем з людьми. Відповідно, можливо, їм не так потрібні НРК, як нам. Але росіяни теж починають їх застосовувати. Вони вже мають певні зразки.
Розкажіть про пульт управління. Що ви там бачите?
Це звичайний пульт від FPV-дрона RadioMaster TX12. Один з найпоширеніших пультів, які є в цій справі. Телеметрію він не показує, лише – наскільки використовуються стіки (мініджойстик – 24 Канал). Екран потрібен більше для налаштування, якщо я хочу щось змінити в керуванні.
Який він має спосіб зв’язку? Чи може їздити на оптоволокні або GPS?
Тут встановлений звичайний FPV-зв’язок ELRS, на якому наші хлопці літають на FPV-дронах. Він потребує ретранслятора, бо коли дрон летить у повітрі – там простіше, ніж коли він їде по землі та заїжджає за радіогоризонт – дерева, перешкоди, пагорби.
На які відстані від нього летить FPV-дрон, щоб бачити й супроводжувати?
Супроводжуємо його не FPV-дронами, а Mavic, бо він кращий щодо зображення. FPV-дроном буде важко це робити, адже має бути не звичайний дрон, а той, що має стабілізацію, покращену камеру і ще багато чого.
Mavic дешевший?
Насправді FPV-дрон буде дешевше, але він вимагає більшої фаховості від пілота. Літати на Mavic я людину навчу швидше, ніж на FPV. Там треба довго запам’ятовувати моторику рук при польоті, бо потрібно повністю контролювати політ своїми руками, а це важче.
Скільки часу займає навчання з нуля, щоб опанувати цей НРК?
Навчитися їздити на ньому можна і за день. Це як звичайна машинка на пульті керування, що всі діти бавляться. Керування нескладне. Важчим є питання налаштування зв’язку з ним, продумування маршрутів, їх перегляд. Тому що навіть якщо ми подивимось з Mavic, то все одно не буде чіткого розуміння рельєфу. Якщо маршрут пішки не пройти, знати його ідеально не вдасться.
Коли ти потім ідеш тим маршрутом, яким їхав НРК, то починаєш розуміти, чому хитнулася камера, чому він ледь не впав. Побачити дрібні нюанси з Mavic не вдається.
На що здатен “Тарган”?
Наскільки НРК можуть заміняти зараз солдатів? Які першочергові функції мають?
Найбільше він використовується зараз для логістики та евакуації. Тобто підвіз продуктів, води, палива, інженерних засобів, боєкомплекту.
Скільки кілограмів він може на собі перевозити?
Цей дрон везе небагато – до 40 кілограмів. Якщо використовувати в логістичному плані, то, доцільніше бійцю брати його як мула, щоб не нести все на собі. Він просто веде біля себе машинку. Для логістики є більші дрони: “Рись Pro”, Termit, “Воля”, Droid. У нас багато в Україні виробників.
Схематичне зображення “Таргана” / Сайт виробника
Ми робили одну доставку на “Рись Pro” і потім командир батальйону сказав, що це ми один раз з’їздили, а його людям треба було носити це 5 діб. Тобто, ми за 3 години зробили те, що робиться протягом 5 діб.
Говорячи про евакуацію, у нас нещодавно була операція. Ми за раз вивезли одним дроном трьох людей. Це безцінно.
Як це працює на практиці? Цей наземний роботизований комплекс може вивозити трьох поранених, чи до нього щось чіпляється додатково?
Цей дрон (“Тарган” 1К – 24 Канал) для таких справ навряд чи підійде, бо все-таки він замалий. Треба брати більші дрони. У нас є такі, що мають вантажність до 300 кілограмів. Тож перевезти трьох людей для нього була не проблема.
Як ви називаєте цей НРК?
Можна називати дроном, роботом, по-різному. Хтось називає танчиком, машинкою.
Яке першочергове використання цього дрона?
Найпоширеніше застосування цього дрона – як дрон-камікадзе. Прямо на нього кладуть 2 – 3 міни. Він їде в один кінець. Нещодавно бригада К-2 виклала відео такого застосування. Там йшли троє противників, не помітили його, пройшли повз і потім НРК за ними спустився і зробив свою справу.
Наскільки масово ви їх використовуєте?
Ми вже дійшли до того, що в нас є екіпаж, який постійно працює з ними. Протягом місяця доставляємо нашим хлопцям орієнтовно 5 тонн необхідного залежно від погоди. Зараз трошки все розмило, це проблема. Не всі НРК можуть нині працювати так, як працювали, коли був сухий ґрунт. Виходимо з ситуації, як вдається. Якщо є можливість – їде, якщо ні – чекає, коли промерзне ґрунт.
У яких випадках ці НРК були найбільш ефективні?
Його основна ефективність полягає у тому, що він може доставити багато всього потрібного бійцям. Логістика має дуже велике значення. Якщо воду чи харчові продукти ще ми можемо доставляти “Вампірами”, то БК, який важить дуже багато, або інженерні засоби, типу єгози та путанки (колючий дріт і конструкція з вуглецевого дроту – 24 Канал), доставити такими дронами у великій кількості ми не зможемо.
Тому великі НРК для цього дуже добре підходять. Останнім часом ми дедалі більше використовуємо їх. Завезти на передній край 5 тонн – це суттєво.
Зараз відстань від ЛБЗ, куди можуть діставати дрони – до 20 кілометрів чи навіть більше?
Залежить від напрямку і рельєфу. Всюди є по-різному. На нашому це не так далеко. У нас трошки простіше, бо там допомагають гори, ліси. Основні дистанції в один бік у нас – від 8 до 12 кілометрів.
Маю на увазі, що зараз ворог настільки близько дронами підходить, що логістично важко щось довезти до хлопців, які перебувають на передовій. Тому ось такі засоби нині найбільш цінні.
Дуже. Це надзвичайно важливо. Зараз ще й працюємо над тим, щоб дрони могли самі розкладати єгозу, інженерні засоби.
Як виглядає “Тарган” в реальності / Сайт виробника
А як це можна зробити?
Можна. Звичайно, що треба не таким дроном, а більшим. Хлопці для нього спеціально вигадали установку. Їде дрон, скидається якір, і вона розтягується по периметру.
Які НРК найчастіше до вас надходять – суто українського виробництва чи є західні аналоги? З якого періоду ви почали використовувати їх?
НРК почали розробляти орієнтовно з 2023 року. Процес тривав доволі повільно, тяжко. Чим більше ставало FPV-дронів, тим проблемніше було доїхати на пікапі, не кажучи вже про те, аби дійти. Фактично вже ніякі танки цього не зроблять, як це було у 2023 році, коли могли прямо приїжджати на лінію бойового зіткнення, висаджувати десант і змінювати групу. Зараз ближче, ніж за 10 кілометрів, просто неможливо дістатися.
Тому такі маленькі засоби набагато дієвіші. Його не шкода, порівняно з тим, якщо прилетить в танк, в якому люди. У випадку з НРК, все, що ми втратимо – це залізо і пластмасу. Так, вони недешеві. Однак життя дорожче.
А як він рухається мінними полями? Обходить якось, чи міна не спрацьовує?
Залежить від того, яка міна. Я наїжджав на міну. Цей малюк, напевно, у разі наїзду на протитанкову міну навіть не здетонує. Він для неї легенький. Є обмеження по вазі. Напевне, він боятиметься протипіхотних мін.
Скільки важить цей засіб?
20 кілограмів (без коліс).
Довідка. “Тарган” 1К загалом важить 28 кілограмів і має вантажопідйомність 50 кілограмів. НРК має запас ходу до 20 кілометрів і тривалість руху до 2 годин.
Ви самі збираєте їх? Чи вони в такому вигляді приїжджають?
Ні, не приїжджають.
До речі, тут ще є стійка з камерою. Ми просто зняли її, вона не дуже потрібна для цієї місії. Це FPV-шний зв’язок, і відео дуже легко перехоплюється, тому не бажано його показувати, бо противник може його побачити.
А як тоді краще – через Mavic?
Краще з Mavic дивитися за ним, але ніякого впливу на нього немає. Просто за ним дивиться.
Тобто, працюють два оператори: один керує цим роботом, інший – дивиться зверху?
Один зверху спостерігає і показує, де дрон. Другий по телевізору дивиться від третього лиця і так їде.
Як ви думаєте, в яких ще сферах й функціях можна буде його застосовувати? Де ще він може стати ефективним? Де б ви ще хотіли побачити такі НРК?
У нас вже є НРК, які мають турелі під гранатомет МК-19. Це така велика тринога, на яку чіпляється кулемет, до неї під’єднується електроспуск. Людина може сидіти в бліндажі та виїхати ним. Там так само є кілька камер (тепловізійна, ближня, дальня), спеціально для того, щоб можна було далі бачити. Навіть є вже випадки використання штучних інтелектів в таких машинах.
Є виробники, які над цим працюють. Вони розробляють, намагаються зробити щось нове, різні маніпулятори є. Навіть виробник “Воля” розробив спеціальну установку для того, щоб можна було полеглих забирати. Такий спеціальний конвеєр, який може під’їхати до тіла, забрати його і вивезти.
Чи можуть роботи замінити піхоту?
Як це можливо – забирати тіла, коли ніхто додатково не допомагає і лише робот під’їжджає?
Для цього і потрібна взаємодія. Мусимо взаємодіяти з піхотою.
Так само, коли щось веземо їм, то розвантажити нема кому – треба, щоб вони це робили. Є застосування скидів. Ми під’їжджаємо кудись, а там хлопці, наприклад, не можуть вийти з укриття і розвантажити дрон, бо над ними висить ворожий БпЛА або триває обстріл. Вони не мають можливості розвантажити, а машинка стоїть. Відповідно, чим довше вона стоїть, тим більше шансів, що її знайдуть і знищать.
Тому розробляються такі речі. Хлопці стараються нам йти завжди назустріч. Вони розуміють, що ми робимо це насамперед для них. Намагаються швидше все зробити, бо розуміють, що якщо в нас буде порядок з дроном, ми приїдемо до них ще раз. Тут дуже велике має значення має саме взаємодія.
Хочеться розуміти, наскільки швидко такі НРК можуть замінити піхоту, тому що вже лунають думки, що скоро воюватимемо не людьми, а роботами.
Це дуже складно. Бойове застосування зараз дуже ускладнене, бо небо все забите дронами. Щойно щось з’являється на лінії розмежування, туди одразу летить все, що може. Це дуже важко реалізувати.
Треба розуміти тоді, для чого ти їдеш і куди будеш стріляти. Якщо поїхати й просто випустити 400 набоїв в нікуди, то це не має сенсу. Ймовірніше, що цей дрон не повернеться після бойового застосування. Тому що, коли противник побачить, що там стоячий кулемет стріляє, то не залишить це без уваги.
Чи були у вас якісь унікальні історії застосування НРК, коли ви відкривали для себе нові функції дронів і не очікували, що вони можуть працювати ще й так?
Був у нас один кумедний випадок з гусеничними дронами. Один такий дрон “роззувся” – порвалася і злетіла одна гусениця. Коли у гусеничної машини залишається тільки одна гусениця, під час руху вона просто крутиться на місці, бо працює лише одна сторона. Територія там була відкрита, виходити небезпечно, тому ми поїхали до нього іншим дроном.
Ми зробили так, що один дрон підштовхував пошкоджений з боку, де не було гусениці, а другою гусеницею він їхав сам. У результаті так, удвох, довезли його до безпечного місця.
Наскільки зараз зростає кількість таких дронів в армії та чи є запит від Міноборони, щоб їх виробляли і постачали більше? Чи подаєте ви запити, що потрібно у рази більше комплексів, бо потреби зростають?
Потреби реально постійно зростають, разом з цим змінюються і вимоги до дронів. Можу сказати, що більшість наших виробників дуже добре співпрацюють з військовими. Вони намагаються отримувати від нас фідбек, беруть техніку на ремонт, часто роблять це навіть за власний кошт.
Ми ділимося з ними досвідом, розповідаємо, які проблеми виникають на фронті, на труднощі натрапляємо. Вони над цим працюють, намагаються усунути недоліки, і справді більшість вже системно цим займається.
І “Воля”, і “Терміт”, і “Рись” за ці два роки дуже змінилися. Вони постійно працюють над удосконаленням дронів, чують нас, намагаються виправляти ті проблеми, які ми озвучуємо. Ба більше, підрозділи НРК у різних регіонах мають різний досвід: Донбас і Сумщина – це інший ґрунт, інший рельєф, інші умови. Відповідно, і нюанси в роботі виникають різні.
Як у таких випадках відбувається контакт з виробником, ви звертаєтеся до них напряму?
Напряму. Вони одразу реагують: приїжджають, показують, вчать, що і як краще робити, доопрацьовують.
Скільки часу займає стандартне навчання роботи з такими комплексами?
Стандартний курс триває приблизно 40 днів. Там навчають не тільки роботі з наземними роботизованими комплексами. Паралельно дають керування Mavic, пояснюють усі моменти застосування: роботу з картами, використання розвідданих, побудову маршруту. Усі ці етапи послідовно відпрацьовують на навчанні.
Вам у бригаду зараз потрібні ще фахівці? Є люди, які кажуть: хочу саме у ваш підрозділ, працювати на НРК?
Звичайно, потрібні. І так, бувають люди, які прямо кажуть, що хочуть саме в підрозділ НРК. Їм цікаво займатися технікою, це ж по-своєму дуже захопливо. По суті, це машинки. Хто в дитинстві любив ігри, техніку, керовані машинки, тому тут дуже заходить. По суті, це та сама машинка на пульті, тільки зовсім іншого рівня і з зовсім іншою відповідальністю.
Так само як і з пілотами FPV. Ще кілька років тому на них могли дивитися як на людей, що просто “граються” чимось дивним, а зараз це одні з найпотрібніших фахівців на фронті.
Тобто більшість таких НРК – це наше, українське виробництво, а за кордоном їх ще не так багато роблять, я правильно розумію?
Переважно так, але вже з’являються й іноземні зразки. Наприклад, нам передали один іноземний НРК, і ми так само з ними співпрацюємо. Їм дуже цікавий наш фідбек, їм цікаво, як саме ми застосовуємо ці платформи.
До речі, та місія з евакуацією трьох поранених якраз виконувалася іноземним НРК. Це була допомога, не купівля за наші кошти. Їм, окрім підтримки, справді потрібні й наші відгуки. Вони хочуть розуміти, які є слабкі сторони їхніх машин, де є ризики. Складається враження, що вони теж уже усвідомили небезпеку того, що відбувається у світі, і почали розвивати в себе цю галузь.
Читайте також Одна з найбільших компаній Польщі буде продавати європейцям зброю, випробувану в Україні
Які саме дрони й наземні роботизовані комплекси приходять до вас? Вони одразу готові до використання чи все одно потребують допрацювання?
Під окремі задачі техніка справді може працювати “з коробки” і виконувати базові функції вже в перший день. Але більшість дронів усе ж потребує певних доопрацювань. Найчастіше це стосується зв’язку. Зараз виробники дуже тісно співпрацюють з нами, і нові НРК виходять з найновішими типами зв’язку, встановленими ще на заводі. Вони чують, що нам потрібно, знають, який формат зв’язку зараз найефективніший, і одразу закладають це в комплекси.
Якщо говорити ширше про фронт, які ваші першочергові потреби зараз і що, на вашу думку, буде найактуальнішим у 2026 році?
Напрямок НРК буде розвиватися дуже сильно. Уже видно, наскільки це ефективний інструмент: він дає результат і водночас дозволяє зберігати життя людей. Це справді майбутнє. Хочеться вірити, що з часом на війні воюватимуть переважно роботи, а не люди. Бо як би це не звучало, війна завжди означає загибель живих людей, і це те, чого хотілося б уникнути.
Якщо в майбутньому буде можливість воювати дронами, я тільки “за”. Але все одно, як би там не казали, поки нога піхотинця не ступила на землю, вона не може вважатися нашою. Ми можемо контролювати територію дронами, але поки нас немає там фізично, це ще не повний контроль.
Тобто поки що в цій війні не було історій, коли дрон НРК умовно заходить першим, займає позицію, а вже потім підтягується піхота? Чи були такі випадки?
Були поодинокі випадки використання НРК саме в наступальних діях, і вже досить давно. Не пригадаю точно, яка це була бригада, але вони провели операцію за допомогою наземного робота і хлопці відбили село.
Як працюють “єБали”?
Якщо говорити про мотивацію. Коли вдається здійснити класну місію – евакуацію, підвезення тоннами боєкомплекту чи продовольства – чи є за це якісь бонуси? Ми знаємо, що є програма “єБали” за знищену техніку ворога. Чи беруть участь НРК у цій системі?
Так, здається, що так само беруть участь. Я не можу сказати на сто відсотків, але, наскільки знаю, за логістичні операції вже нараховуються “єБали”. А от щодо евакуаційних місій – не впевнений, але, наче, з 1 грудня це теж мали запустити.
Що мається на увазі під логістичними операціями?
Підвезення всього необхідного на позиції. Там, якщо не помиляюся, враховується саме вага вантажу. Але тут я теж не хочу стверджувати абсолютно точно.
Як підрозділ може далі використовувати ці “єБали”?
Підрозділ накопичує ці “єБали”, а під час закупівлі НРК може ними частково закривати вартість комплексів. Ба більше, підрозділи, які ефективно працюють з НРК, мають пріоритет, коли йдеться про отримання кращих зразків. Наприклад, той самий іноземний робот дістався не всім – його надали тим, хто показує результат.
Як НРК евакуюють поранених?
Вашій роті його передали саме тому, що ви ефективні?
Наша рота в нинішньому вигляді працює з березня цього року. Якщо рахувати від старту, зараз ми щомісяця відвозимо на позиції близько п’яти тонн усього необхідного – боєкомплект, вода, харчі, інше. Уже орієнтовно двадцять поранених ми евакуювали за допомогою НРК. Скільки вивезли полеглих – точної цифри не пригадаю. Там менше, але це теж важлива частина роботи.
Ви особисто скільки працюєте з НРК і чим займалися до цього?
У нашому підрозділі НРК я з березня, від самого початку його створення. До того служив у тиловому підрозділі. Робота там теж була потрібною, але, чесно кажучи, трохи набридло просто “сидіти”. Зараз набагато цікавіше – відчуваєш, що безпосередньо впливаєш на порятунок людей і на те, як працює підрозділ на передовій.
Тут ти бачиш результат буквально в моменті. Бачиш хлопців, їхню вдячність, розумієш, заради чого працюєш.
Чи відстежуєте потім, що з пораненими, яких ви евакуювали?
Ми зазвичай знаємо головне: що з ним все добре. Живий, стабільний, більш-менш цілий, значить, усе вдалося. Якщо вивезли, він живий і у лікарів, то для нас це вже супер.
Чи були історії, які особисто вас розчулили під час роботи з НРК?
Звичайно. Найбільше чіпляють саме евакуації поранених. Особливо, коли боєць у важкому стані та вдається його вивезти, фактично врятувати життя людини.
Була одна операція вночі, хлопці вивозили важкопораненого. Уся евакуація тривала десь шість чи сім годин. Це була справді складна місія. Здається, що десять кілометрів – це недалеко, але насправді постійні зупинки, перешкоди, зміна обстановки, проблеми зі зв’язком. Усе це затягує час. Умови далекі від ідеальних.
Уночі працювати ще важче?
Нічна камера дуже допомагає, і багато підрозділів уже працюють переважно вночі. Ми поки що на етапі переходу, але денні місії нам теж вдаються. У нас на цьому напрямку вдень ще є де сховатися. Більше лісів, рослинності, рельєфу. У полі НРК, якщо просто стоїть, його практично неможливо знайти.
На тому ж Покровському напрямку його не буде видно, якщо правильно виставити й замаскувати?
Так, можна зробити з неї умовно “кущ”. Трошки доопрацювати маскування – і візуально це буде просто кущ посеред поля.
Продовження інтерв’ю з молодшим сержантом Андрієм Сироїшкою – дивіться у відео!
