Жити на повну: Олександр Швачка про своє життя та нові можливості

Десантник, ветеран, рекордсмен і телеведучий — Олександр Швачка вміє перетворювати будь-які перешкоди в шанс на новий старт.

Два роки тому Олександр став першим ведучим-ветераном на українському телебаченні, приєднавшись до програми ICTV2 “Ранок у великому місті”. Нещодавно він відсвяткував своє 40-річчя, а також річницю роботи в ефірі. Ми вирішили поспілкуватися з ним про те, як змінювати життя, не відкладаючи його на потім.

Олександр Швачка: шлях від війни до телевізійного екрану

2015 року Олександр ухвалив сміливе рішення: залишив комфортне столичне життя, долучившись до 79-ї десантно-штурмової бригади. 22 лютого 2022 року, під час боїв під Києвом, отримав тяжке поранення, яке призвело до ампутації ноги.

Але самі труднощі не зламали Олександра: він почав займатися адаптивним спортом, здобувши безліч нагород та рекордів. Став співзасновником Благодійного об’єднання “Альянс ветеранів”, активно допомагаючи іншим військовим і ветеранам.

Досвід в телевізійній індустрії

Олександр зізнається, що коли дізнався про успіх у кастингу, спочатку не міг у це повірити. Проте згодом отримав справжнє задоволення від роботи в ефірі, яке продовжується вже два роки.

Я вдячний своїм колегам: Юлі Зорій, Сергію Лиховиді та крутій команді за кадром. У нас виходить справжній живий продукт.

Спорт і нові досягнення

Після поранення Олександр почав серйозно тренуватися. Всі його спортивні досягнення – це насамперед перемога над обставинами, адже вони були здобуті після ампутації.

Я встановив світовий рекорд у адаптивному стронгмені на турнірі Arnold Classic Europe у Мадриді у 2023 році. Також пробіг перші 10 км на протезі на Марафоні морської піхоти у Вашингтоні.

Останнім часом Олександр освоїв катання на адаптивних лижах, зокрема нову техніку – Three track skiing.

Дитячі мрії та дорослі реалії

З дитинства Олександра вражали військові. Він завжди мріяв про те, щоб стати військовим і захищати свою країну. Зараз він усвідомлює: один раз одягнувши однострій, ти залишаєшся військовим назавжди.

Частина мене завжди залишиться військовим. Війна мені часто сниться і досі.

Досвід для молодшого себе

Якщо б Олександр повернувся у свої двадцять, він дав би собі дві важливі поради: спілкуватися українською та жити безвідкладно, без зволікань.

Спостереження за людьми

Олександра дратує байдужість людей до оточуючих, особливо в такі непрості часи.

Гроші: інструмент для життя

Гроші — це лише засіб, який допомагає наближати бажане до реальності.

Я надаю перевагу витратам з радістю. Мені важніше думати, як заробити, аніж економити.

Про кохання та стосунки

Для Олександра любов — це не лише про почуття, а й про довіру, підтримку та справжній зв’язок.

Сексуальність — це сплав внутрішньої впевненості та харизми.

Близькі люди та важливі моменти

Народження донечок Євочки у 2011 році та Сонічки у 2017-му стало тим моментом, який розділив його життя на “до” і “після”.

З осені я зустрів особливу людину, яка надихає і підтримує мене.

Уроки з війни

Головний урок, який Олександр засвоїв сьогодні — це безпека, що він намагається донести до своїх дочок.

Її майбутнє через десять років

Уявляючи своє життя в майбутньому, Олександр бачить щасливу країну, відновлену і сповнену можливостей. Проте до цього потрібно працювати разом, дбаючи про спільне благо.

Якщо побачили помилку,будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.