Проєкт «Книга-мандрівка. Коріння Криму» відкриває перед нами багатий світ культури трьох корінних народів — караїмів, кримчаків і кримських татар, запрошуючи зануритися у серце кримськотатарської традиції. Кожен елемент одягу, кожен орнамент, кожна прикраса тут несе особливе значення та потужну символіку.
У культурі кримських татар вбрання — це не лише захист від погоди, а й своєрідний безмовний код ідентичності, який розповідав про вік, соціальний статус, релігійні переконання та навіть емоційний стан людини. Символи, які формували цю унікальність, ми зібрали в колекцію, що найкраще ілюструє філософію та естетику кримськотатарського світу — у формі, барвах і прикрасах, що пройшли через століття і що й досі залишаються маркерами приналежності до рідної землі.
Орьнек — мова орнаментів
Орьнек — це ціла система знакових символів. Геометричні та рослинні мотиви, що переплітаються у вишивці або керамічному розписі, передавали генеалогічні історії, слугували оберегами від злих помислів та бажали добробуту.
- Трикутник назарлик був символом захисту;
- гострі фігури означали силу;
- гілочки виноградного листя чи дерева символізували безперервність життя і плодючість.
Килими з такими орнаментами не були лише прикрасою простору — вони були молитвою, візерунками-пам’ятками, що переходили з покоління в покоління.
Прикраси як обереги
Від дитинства дівчатам дарували ювелірні вироби — тонкі срібні та золоті прикраси з філігранню, які одночасно виконували функцію «депозиту майбутнього».
Скроневі підвіски, які наречені одягали на весілля, мали не лише декоративне, а й захисне значення: їхня трикутна форма оберігала від лиха і була символом нового статусу — сучасного аналога обручки.
Навіть найменші деталі, як шпильки чи застібки, вважалися оберегами, оскільки кожен предмет у жіночому вбранні вважався носієм настрою і сили.
Кольори, що мають значення
У кримськотатарському одязі кольори відігравали важливу роль, наділяючись глибоким символізмом:
- Зелений — молодість, чистота і духовність;
- Червоний — свято весілля, кохання і життєздатність;
- Темні відтінки — ознака зрілості та мудрості.
Навіть найтонші деталі, такі як відтінки оксамиту чи золоті нитки, містили у собі багатогранну культуру символів, у якій естетика невіддільна від ритуалу.
Фес — символ національної ідентичності
Кримськотатарська жінка важко уявляється без феса — маленького конусоподібного оксамитового головного убору, що з’явився в Криму на початку XIX століття. Прикрашений перлинами, бісером і ювелірними деталями, фес став символом національної гордості.
До нього кріпили круглі прикраси — опілік, а іноді і шестикутні зірки, які також виконували роль оберегів від зла.
Йіпішли кушак і символи плодючості
Весільний пояс — йіпішли кушак — виготовляється зі срібного або золотого тонкого дроту та прикрашений орнаментом з виноградного листя, символізуючи життя і відродження.
Під час весілля батько нареченої одягає цей пояс доньці. Цей ритуал, наповнений теплом і побажаннями благополуччя, зберігається й до сьогодні як символ єднання поколінь і нагадування, що краса має глибоке коріння.
Обереги в усьому
У кримськотатарських домівках можна і зараз побачити біля вхідних дверей костіген — гострий елемент, що захищає від пристріту.
Як і у прикрасах, тут кожна деталь — гострі лінії, трикутники, колючки — символізують силу, яка стоїть на охороні дому та роду.
Чоловічі символи
Чоловічий одяг також мав свою мову. Пояс з численними вузлами підкреслював статус, досвід і важливість особи.
Кисет — маленька вишита торбинка для тютюну чи монет — слугував чоловічим амулетом.
Іноді такі кисети дарували переможцям у спортивних змаганнях як знак честі.
У весільних наборах нареченої кисет був подарунком для майбутнього чоловіка, окремо оздобленим орнаментами, які висловлювали бажання жінки про щасливу сім’ю, дітей і добробут.
Краса, що живе крізь покоління
Кримськотатарський одяг можна порівняти з енциклопедією культури, де кожен стібок — це молитва, а кожен орнамент — пам’ять.
Навіть під час депортації, далеко від рідної землі, люди прагнули відтворити ці традиційні форми з пам’яті, щоб зберегти зв’язок із батьківщиною.
Проєкт «Книга-мандрівка. Коріння Криму» зберігає й оживлює спадщину корінних народів України через історії, унікальні ілюстрації, різножанрове мистецтво і людські голоси, що повертають спадщину Криму у серце кожного українця.
У ТРЦ Gulliver відкрилася виставка — ілюстрована абетка, присвячена корінним народам України, де кожна літера розкриває багатство культури кримських татар, караїмів і кримчаків. Експозиція створена двома мовами — українською і кримськотатарською. На виставці представлено роботи сучасного кримськотатарського художника Рустема Скибіна, національні караїмські народні костюми з Музею караїмської історії та культури у Галичі, а також саму абетку — українською і кримськотатарською мовами.
