Колишній футболіст Андрій Полунін, у своєму останньому інтерв’ю, розповів про втрачене чемпіонство “Дніпра” у сезоні 1992/93 через хитрощі “Динамо”. Нагадаємо, 16-го листопада Андрій Полунін помер.
– Чи ставилися після цього на чемпіонат 1992/93 якісь завдання? Чи таких розмов у “Дніпрі” в принципі тоді не велося?
– Ні, такого не було абсолютно. Ми грали у футбол, який нам приносив задоволення, без усіляких задач або тиску. Вже у другому колі, коли першу частину чемпіонату пройшли в лідерах, зрозуміли, що можемо претендувати на максимальний результат.
Можу висловити свою точку зору, що ми в тому сезоні були сильнішими за “Динамо”, і довели це в особистій зустрічі. Обіграли їх вдома 1:0, коли Максимов забив. От тільки ключових втрат очок припустилися у матчах в Кривому Розі та Харкові. Напевно, через молодість, недосвідченість, вагу відповідальності. Не можна було втрачати ті очки. Багато тоді було й підкилимних ігор – про це усі знають.
– Наприклад?
– Відомо, як змінювали регламент у ході чемпіонату. Повертатись до цього вже не хочеться. Суто з футбольної точки зору, ми самі винні – не вистачило одного очка. Ми мали тоді вигравати чемпіонат! Незважаючи ні на які моменти, мали на футбольному полі доводити. Прикро. Те гарне покоління заслуговувало стати чемпіоном.
Просто для “Динамо” тоді б це був другий поспіль чемпіонат без золотих медалей, от і увімкнули усі можливі адміністративні ресурси: стимулювалися суперники, створювалися ситуації, щоб ми не вигравали – усі знають, про що я кажу.
– А дійсно серед гравців “Дніпра” тоді панував такий настрій, мовляв, все одно рано чи пізно виграємо чемпіонат?
– Особисто в мене таких думок не було. Я завжди жив найближчою грою, в якій потрібно було перемагати. Нагода стати чемпіоном у більшості людей буває лише один раз у житті. Хіба що, коли якась команда протягом тривалого періоду на дві голови сильніша за інших, як було у “Динамо” чи “Шахтаря” – тоді є сенс так говорити. А ми були просто молодою командою, яка наводила фурор, скажімо так.
– Остаточно ця молода команда сформувалася якраз у ході чемпіонату, коли пішла решта досвідчених гравців…
– Я все ж скажу, що здебільшого вона сформувалася ще в першому чемпіонаті, коли ми посіли третє місце. А потім ми додавали у впевненості, яка особливо відчувалася після першого кола другого чемпіонату – усвідомили, що можемо перемагати усіх.
Так, від’їжджали Городов, Юдін, але вже було ким їх замінити. У воротах почав грати Медін, прийшли Павлюченко, Яковенко, Чухлеба. Вони добре влилися до команди.
