Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у Вашингтоні заявив про необхідність юридично зобов’язуючих гарантій безпеки від США, посилення санкцій проти рф та прискорення євроінтеграційних рішень парламенту. За його словами, майбутня безпекова угода має бути не лише політичною декларацією, а міжнародним документом із обов’язковою ратифікацією обома сторонами. Про це Стефанчук розповів в ексклюзивному інтерв’ю для “Подробиць”.
“Будь-які гарантії безпеки повинні відповідати двом основним критеріям: перше — бути гарантією безпеки, і друге — бути юридично зобов’язуючими… це має бути на рівні парламентів наших країн”, — наголосив він, підкресливши важливість висновків з досвіду Будапештського меморандуму.
Стефанчук висловив упевненість у готовності Верховної Ради оперативно ухвалювати необхідні рішення за умови наявності реальних гарантій безпеки.
“Верховна Рада продемонструвала, що ми уміємо працювати дуже швидко і дуже ефективно”, — зазначив він.
Водночас політик визнав наявність процедурних ризиків у Сенаті США, де можливі застереження чи обмеження до тексту угоди, однак підкреслив, що українська сторона працює на міжпарламентському рівні, щоб “потім ніяких зауважень не було”, а ключовим пріоритетом залишаються “реальні гарантії безпеки України”.
Окремий блок розмови стосувався санкцій проти рф і обходу обмежень через треті країни. Голова Верховної Ради повідомив про зустрічі з керівництвом Конгресу та сенаторами — авторами санкційних ініціатив — і наголосив, що ефективність санкцій залежить від перекриття каналів постачання комплектуючих для озброєння.
“Доти, поки в “шахедах”, які летять на Україну, знаходять комплектуючі, які виробляються… в тому числі в Європейському Союзі і в Америці, ми можемо говорити про те, що санкції не працюють“, — сказав він.
За його словами, санкції “мають бути єдині і складні”, а в Конгресі та Сенаті готують просування законодавчих ініціатив, зокрема йдеться і про так звані “пекельні санкції”.
Третім питанням стали перспективи вступу України до Європейського Союзу. Стефанчук повідомив, що орієнтиром залишається кінець 2027 року, для чого парламент запроваджує спеціальні процедури швидкого розгляду законопроєктів, які повністю відповідають директивам ЄС.
“Наш шлях до Європейського Союзу — це не просто наш шлях як українців, це світоглядний вибір країни, це повернення до європейського дому”, — наголосив він.
За словами спікера, у кожному комітеті створені підкомітети з питань євроінтеграції, працює державне бюро перекладів законодавчих актів, а понад сто парламентарів долучені до переговорних груп. Він підкреслив, що йдеться не лише про переговори, а про виконання вимог і відповідність копенгагенським критеріям.
