«У Покровську ворог ув’яз у міських боях», — пояснює NV бригадний генерал Євген Ласійчук, командир 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ, який координує операцію по обороні цієї міської агломерації в північній частині Донеччини.
Покровський напрямок — сам Покровськ та місто-сусід Мирноград — вже декілька місяців залишається осередком найбільш напружених бойових дій по всій лінії фронту. У щоденних зведеннях Генштабу ЗСУ саме цей сектор стабільно фігурує серед лідерів за кількістю бойових зіткнень — від кількох десятків до понад сотні на добу.
З військової точки зору Покровськ не перебуває в оточенні, але знаходиться під постійним тиском із кількох напрямків, насамперед з півдня та південного заходу агломерації. Російські війська намагаються не стільки прорватися безпосередньо в місто, скільки розхитати оборону, нав’язати маневрові бої й створити загрозу флангового обходу українського угруповання.
Генштаб у своїх повідомленнях акцентує, що Сили оборони утримують рубежі, водночас застосовуючи тактичні маневри. Паралельно українська сторона проводить локальні контрдії, які дозволили в грудні повернути під контроль частину територій на околицях агломерації.
Про те, як організовано оборону Покровська, що обмежує логістику і чого чекати від противника найближчим часом NV поговорив із Євгеном Ласійчуком.
— Яка зараз ситуація у Покровську?
— Триває активна фаза за контроль над Покровськом та Мирноградом.
У Покровську ворог ув’яз у міських боях. Останні кілька тижнів залізниця у місті фактично ділить його на північну й південну частини. Користуючись погодними умовами, противник намагається інфільтруватися і в північні квартали малими групами. Ці спроби системно виявляємо та зупиняємо.
Мирноград залишається важливим вузлом оборони. Ситуація складна — противник чинить тиск одразу з трьох напрямків. На південно-східному напрямку він зосереджує основні зусилля. Близько місяця тому ворог перейшов від тактики інфільтрації до механізованих штурмів, а наразі застосовує безперервні піхотні атаки.
Задум противника для нас зрозумілий, його логіка читається. І Сили оборони реагують на зміну тактики. Загалом із 1 вересня ворог втратив майже 6,5 тис. особового складу. Це тільки те, що пораховано. Є ще необліковані втрати противника.
Ворог уже задіяв на нашій ділянці фронту Псковську 76-ту десантно-штурмову дивізію. Деякі підрозділи противника, які планували йти на Запоріжжя, теж були перекинуті саме на Покровськ. Очікуємо, що до Нового року противник спробує посилити наступ та здійснювати активні штурми, зокрема механізовані.
— Які саме райони Покровська й околиць утримує 7-й корпус ДШВ станом на сьогодні, а де працюють інші?
— 7-й корпус швидкого реагування ДШВ — орган управління, який планує та реалізує оборонну операцію на всій ділянці Покровської агломерації, а не на окремих. У нашому підпорядкуванні з середини літа цього року були як десантно-штурмові бригади, так і сухопутні та морської піхоти.
З середини осені, коли у Покровську та біля Мирнограда ситуація загострилася, наша смуга була насичена додатковими підрозділами з інших родів та видів військ. У кожного — своя ділянка роботи. У плануванні, звісно, частково беруть участь і представники командувань цих родів та видів військ.
Загалом до оборони агломерації залучені підрозділи ДШВ, Сухопутних військ, морської піхоти, СБС, ССО та НГУ. Віднедавна тут розпочало вести бойові дії угруповання Десантно-штурмових військ, яке на Добропільському напрямку діяло в смузі «Азову» та успішно відрізало «заячі вуха».
Для нас це — однозначно підсилення, зважаючи на переважаючі сили противника. А ми оперуємо цифрою — 150 тис. росіян біля Покровської агломерації. Наша оборона — активна. Це означає, що у смузі ведуться і наступальні дії. Зокрема, угруповання військ на чолі з командувачем ДШВ.
— 7-й корпус ДШВ у своїх заявах повідомляв про роботу над розширенням логістичного коридору. Чи вдалося це зробити? Що обмежує його пропускну здатність?
— Скажу так: ця робота не закінчена. Зважаючи на обстановку, її неможливо реалізувати дуже швидко.
У нашій смузі чисельне угруповання ворожої піхоти. Швидко її відтіснити можливо. Але ускладнює таку операцію ворожі дрони, якими насичене небо. Тому повноцінно задіяти особовий склад не можемо, бо маємо мінімізувати ризик. І доводиться тримати якийсь баланс — між необхідністю втримати та розширити коридор, а також зберегти життя наших військових.
Саме тому ми диверсифікували логістику. Близько 50% операцій здійснюється повітряними дронами — FPV та важкими бомберами. Ще 20% – за допомогою НРК. Решта — традиційним сухопутним шляхом.
— Ви називали цифру 150 тис. російських військ. Як це впливає на перебіг бойових дій?
— Це ускладнює наші маневри. Оскільки противник не відмовився від своїх планів, він постійно тисне масою, безперервно штурмуючи на різних ділянках. І на Покровськ, і на Мирноград. Це навантажує нашу оборону та логістику. Часто їхнє командування просто заштовхує піхоту. Серед багатьох російських полонених — відмовники. Періодично затримуємо росіян, коли ті банально шукають їжу.
Хоча вони не використовують цю кількісну перевагу з розумом, бо росіяни не рахуються з втратами. 10 грудня росіяни спробували штурмувати Покровськ на техніці. Їхали великою колоною на півдні й намагалися прорватися на північ міста. Одна з бригад спалила першу «коробку», що зупинило колону. Згодом вогнем FPV та артилерії накрили інших росіян.
Одночасно ворог хотів колоною на мото- та квадроциклах прорватися у напрямку Гришиного. Вони зупинилися й спішилися перед заздалегідь підготовленим в інженерному сенсі місцем.
В обох випадках ми розбили ворога. Ми заздалегідь розуміли можливі напрямки удару, підготувалися до цих штурмів. Зокрема, замінували підступи, а артилерія була готова бити в будь-який момент.
— Відведення наших підрозділів на 5−7 км. Які уроки винесено з ротаційних труднощів і як нині організовано цикли «бій — відпочинок»?
— Це було непросте рішення особисто для мене. Йшлося про важливий плацдарм для оборони Мирнограда. Але ми вимушені були це зробити для збереження життя людей та полегшення нашої логістики.
Ми завжди намагаємося будувати ротаційну систему так, щоб вона мінімізувала втрати, була реалістичною й працювала на результат. Щодо реалістичності. Ми перебуваємо у новій фазі війни, яка характеризується наявністю кілзони. Це ускладнює систему ротації – і для нас, і для ворога.
Тому ми адаптуємося. Звісно, є труднощі. Але система ротації точно інша, ніж була ще пів року тому.
— Як інтегруються безпілотні системи з підрозділами у щільній міській забудові?
— Нещодавно на базі корпусу з’явився спільний центр безпілотних систем. У ньому працюють представники всіх підрозділів, які діють у смузі. Це дозволяє оперативніше та ефективніше координувати роботу всіх екіпажів.
Поява такого єдиного центру — це необхідність. І демонстрація, наскільки безпілотна компонента почала грати ключову роль у війні. Робота центру скорочує час від виявлення цілі до її ураження, зменшуються втрати та підвищується точність застосування безпілотних систем.
Єдині стандарти роботи, спільна аналітика й постійний обмін даними дозволяють максимально використовувати потенціал БПЛА в інтересах підрозділів, які виконують бойові завдання на нашому напрямку.
— Цивільний вимір: як організовано евакуацію та забезпечення тих мешканців, що залишилися в північних кварталах?
— На жаль, у нинішніх умовах активних бойових дій евакуація мирних мешканців із Покровська та інших населених пунктів агломерації неможлива. Така ситуація є типовою для населених пунктів, які перебувають у безпосередній зоні вогневого ураження. Ті цивільні, які залишаються в північних кварталах, перебувають під постійною загрозою обстрілів. Сили оборони зі свого боку роблять усе можливе, щоб підтримати їхнє життя — діляться водою, їжею, медикаментами.
Загалом станом на жовтень у Покровську проживало близько 1200 людей. Зараз ця цифра менша.
— Які ключові кроки потрібні для утримання нинішньої лінії оборони та зниження тиску противника у середньостроковій перспективі?
— Щоб і далі утримувати лінію оборони та знизити наступальний потенціал противника, потрібно передусім виснажувати ворога.
По-перше, потрібно знижувати його логістичний потенціал. По-друге, зберегти боєздатність наших підрозділів. Третє – нарощувати роль безпілотних систем: це дозволяє зменшувати тиск на піхоту, завдавати втрат противнику на підходах. Четверте — інженерне обладнання позицій і гнучке управління резервами.
По кожному з цих напрямів ми працюємо. Уражаємо ворога і у Покровську, і на підступах до міста. Навіть з урахуванням складної логістики — намагаємося міняти людей на позиціях. Нарощуємо безпілотну компоненту. Мінуємо логістичні шляхи.
Утримання Покровська має ключове значення для подальшого перебігу бойових дій. Це місто блокує вихід противника на оперативний простір і не дає йому розгорнути подальший наступ.
150-тисячному ворожому війську буде набагато легше просуватися далі полями, якщо Покровська агломерація стане для нього логістичним вузлом. Це спростить перевезення боєприпасів, евакуацію поранених і проведення ротацій, що безпосередньо посилило б його наступальний потенціал.
Покровськ стримує просування противника в напрямку Краматорсько-Слов’янської агломерації та не дозволяє розвинути наступ у бік Харківської області. Поки противник змушений витрачати ресурси й час на спроби просування на Покровському напрямку, Сили оборони мають можливість посилювати інші ділянки фронту.
