В Україні 18 листопада відзначають День сержанта – свято, яке з’явилося після рішення, ухваленого у 2019 році. Його запровадили, щоб окремо підкреслити внесок сержантів і старшин у Збройні сили. Це люди, які тримають дисципліну, навчають молодших бійців і часто беруть на себе найважчі рішення на полі бою.
З нагоди цього свята Укрінформ поспілкувався з головним сержантом взводу Третього армійського корпусу на позивний «Піпер».
Він пішов воювати добровольцем з перших годин повномасштабного вторгнення Росії – 24 лютого 2022 року. У бойовому підрозділі пройшов шлях від стрілка-гранатометника до головного сержанта взводу. Спочатку воював на Запоріжжі, Херсонщині, а потім на Донеччині, зокрема в битвах за Бахмут.
Наразі свій бойовий досвід головний сержант «Піпер» передає солдатам під час підготовки сержантського курсу 3 АК. Він розповів про свій бойовий шлях, як навчити курсантів приймати рішення на полі бою та як українські військові переписують стандарти НАТО під вимоги сучасної війни.
СЕРЖАНТ НА ПОЛІ БОЮ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕЛЕМЕНТ
– Як ваш особистий бойовий шлях від стрільця-гранатометника до головного сержанта взводу вплинув на ваше нинішнє бачення ролі сержанта та його підготовки?
– Мій бойовий шлях почався з 24 лютого 2022 року в підрозділі ТрО «Азов» Київ, що тоді ще формувався, а згодом розрісся в 3 ОШБр. Перший бойовий досвід здобув під населеним пунктом Ірпінь, де займав оборонні позиції. Після витиснення військ армії РФ з Київської області наш підрозділ перекинули на Запорізький напрямок, де я вперше здійснював штурмові дії в лісосмугах біля околиць населеного пункту Тимирівка. Там уперше отримав контузію та уламкове поранення в руку.
Реабілітацію проходив як інструктор у таборі відбору селекції новобранців. Після Запоріжжя брав участь у штурмових діях на околицях Херсона, це був листопад 2022 року. Після Херсонщини одразу перекинули в місто Бахмут та на його околиці. Там ми кілька тижнів тримали позиції на сході Бахмута, не даючи ворогу можливість зайти у місто, однак нашу оборону прорвали. Нас перекинули на околиці міста проводити штурмові дії. Згодом нашу БТГр вивели, боєздатних бійців у взводі лишилося небагато, мені дали посаду командира відділення, я набрав собі людей і почав з ними працювати.
Навчав їх усьому, що сам зміг набути за період служби. Кілька місяців «обкатував» їх на позиційну війну, потім під час контрнаступу проводили активні наступальні дії. Після пів року такої «інтенсивної служби» командир взводу потрапив у аварію, зламав ключицю. Під час його відсутності я обійняв посаду сержанта взводу.
Постійно проводив бойову підготовку у взводі на полігоні, лекційні заняття у лекційних класах, давав змогу особовому складу самостійно готувати заняття і проводити. Готував бійців до бойового виходу, проводив стройові огляди, надавав психологічну допомогу методом мотивування бійців, заводив людей на позиції, чергував на КСП (командно-спостережний пункт, – ред.). У цілому виконував посадові обов’язки ГСВ (головного сержанта взводу, – ред.).
У мене була можливість реалізувати себе як сержант, проводити аналіз власних помилок та роботу над помилками. Це дало мені змогу зробити висновки і побачити, яким має бути сержант 3 ОШБр, а тепер 3 АК (армійський корпус, – ред.).
– Які ключові реформи були впроваджені в сержантській ланці Третього армійського корпусу за останній час? У чому їхня головна мета?
Навчаємо курсантів приймати рішення на полі бою за будь-яких умов, навіть найкритичніших. Сержант на полі бою – найважливіший елемент
– Мабуть найголовніше – AAR (after action review, – ред.) або Аналіз попередніх дій. Це унікальний інструмент, який дає змогу проводити аналіз будь-яких задач та шукати всі помилки і недопрацювання під час виконання задачі. У процесі аналізу ми навчаємо курсантів знаходити шляхи вирішення цих помилок, щоб наступного разу не допускати. AAR дає змогу побачити всі слабкі сторони підрозділу та дасть можливість написати ефективну програму для вдосконалення навичок у підрозділі, що вплине на боєздатність.
Ми навчаємо курсантів приймати рішення на полі бою за будь-яких умов, навіть найкритичніших. Сержант на полі бою – це найважливіший елемент. Саме сержант має приймати рішення першочергово, саме сержант відповідає за свій особовий склад, тож цьому ми приділяємо особливу увагу.
Дуже багато тактичної медицини на курсі. Ми вважаємо, що сержант зобов’язаний знати медицину, має навчати особовий склад. Це дуже впливає на живучість у підрозділі і боєздатність.
НАЙБІЛЬШИЙ АКЦЕНТ РОБИТЬСЯ НА ЛІДЕРСТВІ
– Як ви опишете нову філософію сержантського корпусу 3 АК? Чим вона принципово відрізняється від попередніх підходів? Які нові функціональні обов’язки чи повноваження отримав сержантський склад у результаті цих реформ?
Формування підрозділу має починатися з «сержантського хребта». Навчаємо курсантів бути не командирами, а лідерами
– Формування підрозділу має починатися з «сержантського хребта». Саме сержанти впроваджують у підрозділи стандарти бойової підготовки, фізичної підготовки, дисципліни, бойового духу та злагодження. Ми почали стандартизувати сержантів 3 ОШБр з 2023 року і по цей день. Коли 3 ОШБр увійшла до складу Третього армійського корпусу, який очолив Андрій Євгенійович Білецький, нам дали задачу впровадити усі стандарти сержанта 3 ОШБр у 3АК.
Ми навчаємо курсантів бути не командирами, а лідерами. Їх задача бути для своїх бійців авторитетом, з яким вони готові йти у бій. Вимагаємо особистим прикладом показувати бійцям, яким має бути гідний воїн Третього армійського корпусу. Акцентуємо увагу на дисципліні та прививаємо філософію фізичної підготовки. Саме фізична підготовка дає багато шансів вижити на війні, тому кожен боєць має постійно фізично вдосконалюватися.
– Як реформувалася після 2022 року система звань для сержантів та як це покращує сучасну армію України?
– Не можу сказати, я не був військовослужбовцем до 2022 року. Можу тільки сказати, що ми, беручи стандарти армії НАТО та методички армії РФ, порівнюємо з власним бойовим досвідом та пишемо нові стандарти війни. Воювати за старими підручникам зараз – абсолютно неактуально.
– На яких практичних навичках (бойова підготовка, лідерство, планування, психологічна стійкість) робиться найбільший акцент під час навчання?
– Найбільший акцент, звісно, робиться на лідерстві. Ми навчаємо сержантів думати, приймати рішення, віддавати накази, керувати боєм. Окремим блоком даємо планування TLP (Troop Leading Procedures, що українською перекладається як процедури планування бою, – ред.). Ми навчаємо планувати курсантів на рівні роти, щоб вони в подальшому могли допомагати своїм офіцерам та робити планування задач іще ефективніше, тому що ніхто не знає особовий склад краще, ніж сержант. Саме сержант може дати об’єктивну оцінку боєздатності свого підрозділу, використати сильні сторони та взяти до уваги слабкі, щоб уникнути втрат.
– Які критерії оцінювання використовуються, щоб визначити, чи готовий курсант стати успішним сержантом?
– У першу чергу, ми дивимося на здатність курсанта приймати рішення та чітко довести особовому складу свій задум. Дуже важливий фактор – це характер майбутнього сержанта. Він має вміти викликати прихильність людей до себе, бути лідером для них. Ми намагаємося цей характер на курсі пробудити, проте не у всіх це виходить. Також дуже важливою є успішність курсанта. Ми проводимо вхідний тест, проміжний тест, після якого частину курсантів, які не хочуть навчатися, ми відраховуємо, та вихідний тест, після якого зрозуміло, чи достатньо навичок він засвоїв на курсі, щоби бути сержантом.
– Хто є інструкторами курсу, і як ви забезпечуєте, щоб їхній досвід був актуальним і відповідав вимогам сучасної війни?
– Усі інструктори групи підготовки сержантів – це люди з бойовим досвідом сержантів із бойових підрозділів. Періодично ми їздимо до лінії бойового зіткнення, чергуємо на пунктах управління, переймаємо досвід у командирів підрозділів, які лінійно працюють у зоні виконання, постійно збираємо зворотний зв’язок з курсантів і після кожного курсу актуалізуємо нашу програму.
ПОСТІЙНІ ТРЕНУВАННЯ БІЙЦІВ ДАЮТЬ ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
– Які уроки, винесені з бойового досвіду Третьої штурмової, стали основою для навчальних програм, які тепер масштабуються на інші підрозділи?
– Про це можна розповідати дуже довго, якщо поглиблюватись у деталі. Найважливіше, мабуть, – це роль кожного бійця в групі і його навченість. Можна постійно набирати нових людей та стирати (відправляти на фронт без належної підготовки, – ред.) їх, але як показує досвід 3 ОШБр, постійні тренування бійців дають позитивний результат. Більше бійців виживає, а з цим зростає і кількість досвідчених воїнів.
– Якою, на вашу думку, має бути ідеальна роль сержанта у сучасній українській армії через 1-2 роки, і як Третій армійський корпус допомагає наблизити це бачення?
– Ми проводимо сержантський курс та ділимося досвідом не тільки всередині 3 АК, а й з багатьма іншими підрозділами.
Опрацювала Єлизавета Чірниш
Фото: 3 ОШБ
