Український поет, композитор і продюсер Євген Рибчинський несподівано повернувся до однієї зі своїх найвідоміших пісень. Йдеться про хіт «Чортополох», який він написав ще у жовтні 1994 року.
Минуло 32 роки, і тепер автор зізнається: слова, які колись здавалися просто сумною історією, згодом стали відображенням його власного життя.
Написав у щасливий період, а пісня виявилася пророчою
У своєму Instagram Євген Рибчинський пригадав, яким був у момент створення композиції.
Тоді йому ще не виповнилося 25 років. Молодий автор насолоджувався успіхом, будував творчі плани та навіть не припускав, що колись переживе почуття, про які писав.
«Я був щасливим, успішним, натхненним і вважав, що все триватиме безкінечно», — поділився композитор.
За його словами, тоді він писав про тугу й печаль, хоча сам відчував зовсім інші емоції. Життя здавалося світлим, а майбутнє — сповненим можливостей.
Однак із часом усе змінилося.
«Усе, про що я писав, стало моєю сумною реальністю»
Рибчинський зізнався, що через кілька років після створення «Чортополоху» почав переживати ті самі почуття, які раніше описував у пісні.
Розчарування, втрати, біль і невизначеність перестали бути лише поетичними образами.
«Усе, про що я писав, стало моєю сумною реальністю», — зазначив автор.
Водночас композитор не став розкривати, які саме події особистого життя змусили його настільки по-іншому сприймати власний твір.
Попри сумні спогади, Рибчинський і сьогодні високо оцінює цю композицію. Він навіть припустив, що «Чортополох» — найкраща пісня, яку йому вдалося написати.
Чим особлива пісня «Чортополох»
Цікаво, що Євген Рибчинський створив для композиції не лише слова, а й музику. Для автора, який багато років працював із відомими українськими композиторами, це особлива робота.
«Чортополох» став одним із помітних хітів 1990-х років. Пісню свого часу виконувала Таїсія Повалій.
Сьогодні ж композиція має для Рибчинського зовсім інше значення. Це вже не просто популярна мелодія з минулого, а своєрідний музичний щоденник, до якого він повертається через десятиліття.
Історія «Чортополоху» вкотре нагадує, наскільки по-різному можна сприймати одну й ту саму пісню в різні періоди життя. Те, що в молодості було лише творчою фантазією, з роками іноді набуває несподівано особистого змісту.
