Скандинавські «сучасні шедеври» виникли завдяки унікальному дизайнерському погляду північного регіону Європи. Відкритий та «м’який модернізм» цього краю і досі має значний вплив на сучасний стиль життя.
Домінік Бредбері, автор нової книги про нордичний дизайн, розповідає: «Скандинавські архітектори вплинули на розвиток сучасного способу життя і дизайн по всьому світу». У виданні «Культовий скандинавський будинок: сучасні шедеври від 1900 року» він аналізує інноваційні архітектурні об’єкти Півночі. Серед легендарних творців, які залишили слід у світовому архітектурному мистецтві, — Арне Якобсен, Фінн Юль, Алвар Аалто, Йорн Утцон і Б’ярке Інгельс.
Основна нитка, що зв’язує скандинавську архітектуру, — це глибока повага до природи:
– Географія регіону зі своїми горами, островами, лісами та фіордами є настільки ж суворою, як і клімат.
– Ці будинки створені під впливом місцевості, кліматичних умов і культури, а не нав’язані чужорідними стилістичними прийомами.
Бредбері виділяє декілька характерних рис нордичної архітектури, зокрема:
– Використання натуральних матеріалів.
– Гармонійне поєднання будівель із навколишнім ландшафтом, ніби вони підкреслюють природну красу.
– Помірність у масштабах і витонченість композиції.
Як зазначає автор, ці будівлі є розумними за конструкцією, проте ненав’язливо вписуються в природне середовище.
Після Другої світової війни скандинавські майстри створили ідеал «теплого» або «м’якого» модернізму. Ця концепція була більш привабливою та виразною альтернативою міжнародному стилю, який відзначався мінімалізмом і функціоналізмом і домінував у дизайні з 1920-х по 1970-ті роки.
У внутрішньому оздобленні «м’який» скандинавський модернізм проявляється через:
– Використання природних матеріалів.
– Текстури й палітру кольорів, що відзеркалюють навколишній світ.
– Дров’яні печі.
– Грайливі декоративні деталі.
«Органічні пастельні кольори та фактури, характерні для скандинавських інтер’єрів і меблів, мали величезний вплив на дизайн усього світу, починаючи з періоду середини XX століття», — підкреслює Бредбері.
Якщо говорити про вплив нордичного дизайну поза межами Скандинавії, то сучасні будинки з відкритими плануваннями містять характерні риси:
1. Великі житлові простори з зонуванням для різних видів активності.
2. Розлогі скляні вікна, що відкривають панорами природи, погоду і дозвілля.
3. Вбудованість у природний ландшафт.
4. Використання деревини в деталях стін та стель.
5. Внутрішні зелені зони та простори.
Ці елементи свідомо або підсвідомо повертають нас до скандинавського культурного коду.
Пропонуємо разом із Домініком Бредбері ознайомитися з вісьмома нордичними архітектурними шедеврами, що залишили свій відбиток у світовому дизайні.
—
1. Lilla Hyttnäs (Маленька хатинка), Швеція (1889–1912), Карл і Карін Ларссон
Всю історію започаткувала саме ця невелика оселя. Домінік Бредбері називає Карла та Карін Ларссон одними з найвпливовіших особистостей і гуру смаку кінця XIX — початку XX століття, які проявили себе у будинку «Лілла Г’юттнес» і через їх знакове керівництво життям «Вдома».
Перше видання цієї книги в 1899 році зробило будинок популярним у світі. За словами Карла Ларссона: «У цьому будинку немає місця для витончених меблів… Він простий, але гармонійний і лаконічний».
Хатинка в стилі поєднує шведські народні традиції, рух «Мистецтво та ремесла» та ранній модернізм. Кожна поверхня сповнена кольору або візерунка, створеного з любов’ю художником Карлом — на дверних панелях зображені сімейні портрети, а меблі прикрашені розписами. Карін розробила власний текстильний дизайн.
Окрім авторських виробів, наприклад абажурів, вони також відновлювали та розмальовували антикварні меблі і навіть ті, що були списані іншими.
«Ларссони не лише пов’язували свій дім і мистецтво з природою, але й стали першими, хто чітко сформулював філософію життя, яка була по-справжньому скандинавською та нордичною», — пояснює Бредбері. Вона враховувала пейзаж, зміну пір року, важливість родини та друзів, при цьому ставила ідею «домівки» в центр усіх цих тем.
—
2. Hvitträsk, Фінляндія (1903), Еліель Саарінен
За словами Бредбері, дім Еліеля Саарінена неподалік від Гельсінкі знаходиться на перетині традицій і модерності. Це, як і будинок Ларссонів, справжній стильовий мікс:
– місцева говірка,
– фінський національний романтизм,
– стиль мистецтва і ремесел,
– модерн.
—
3. Вілла Снеллман, Швеція (1918), Ерік Гуннар Асплунд
Ерік Гуннар Асплунд був піонером модернізму. Вілла, що була замовлена банкіром Снеллманом, поєднала різні стилістичні напрямки.
Бредбері описує її як надзвичайно оригінальну будівлю, що зближує класицизм і романтизм, але є сучасною спорудою з просторовими викривленнями, ілюзіями та несподіванками.
—
4. Вілла Карстен, Швеція (1927), Йозеф Франк
Йозеф Франк — дизайнер, що працював над інтер’єрами, меблями та рослинними, яскравими візерунками. Його творчість мала великий вплив на світовий дизайн вже з середини минулого століття.
Вілла Карстен — двоповерховий дерев’яний літній будинок, побудований на замовлення. Перший поверх є прикладом просторої вітальні з відкритим планом, з різною висотою стель, відчуттям обсягу та масштабу.
Кімната залита сонячним світлом, всередині видно сучасні елементи — дерев’яні підлога і стеля, білі стіни та оздоблення з дерева.
5. Вілла Майрея, Фінляндія (1939), Алвар Аалто
Лісовий масив навколо вілли Майрея став джерелом натхнення у виборі природних матеріалів, приміром, дерев’яного оздоблення, яке поєднує інтер’єр із зовнішнім ландшафтом.
За книгою, Алвар Аалто прагнув втілити навколишній ландшафт у двоповерховій будівлі кількома способами:
– у будинку є гай із струнких колон у формі дерев, що підтримують навіс над входом;
– сталеві колони вітальні відкритого плану оздоблені рафією.
Характерні елементи:
– біла цегляна кладка,
– дерев’яні рейкові стелі,
– червона плиткова підлога.
Цей будинок вважається справжнім шедевром дизайну XX століття.
—
6. Будинок Юля, Данія (1942), Фінн Юль
Архітектор і меблевий дизайнер Фінн Юль збудував для себе модернову L-подібну споруду в середині минулого століття.
Особливості будинку:
– численні вікна від підлоги до стелі, які відкривають види на сад,
– плавне і частково відкриття планування.
Велика лаунж-зона розташована в одному крилі будівлі, також поділена на функціональні зони, наприклад, група меблів біля каміна.
—
7. Будинок Бігарда Соренсона, Данія (1963), Фрііс і Мольтке
Данський дизайнерський дует створив будівлі, які міцно інтегровані в навколишнє середовище, враховуючи особливості місцевого ландшафту.
Цей будинок розташовано на лісовій галявині.
За словами Кнуда Фріса: «Наша мета — простота, а не хизування формою та фасадами».
Основні риси:
– численні вікна від підлоги до стелі з видом на сад і тераси,
– великий павільйон з відкритим плануванням,
– центральний камін розмежовує простір між вітальнею-кабінетом та кухнею-їдальнею.
—
8. Будинок Камбана, Фарерські острови (1966), Джеймс Паулі Грегоріуссен і Янус Камбан
Скульптор Янус Камбан запросив архітектора Якупа Паулі Грегоріуссена для проєктування власного житла та студії на околиці Торсгавна — столиці Фарерських островів.
Архітектура поєднує фарерський фольклор і традиційний дерновий дах із сучасною естетикою середини XX століття. Особливо вражає вітальня відкритого планування на верхньому поверсі з великими вікнами, які обрамляють мальовничі краєвиди.
Цей просторий ансамбль об’єднує:
– вітальню і бібліотеку,
– помітний камін,
– обідню зону.
Все розміщено під похилою дерев’яною стелею.
Як зауважує автор книги «Культовий скандинавський будинок», «вся будівля плавно зрослася зі схилом пагорба».
—
Так ці восьмеро видатних архітекторів і дизайнерів створювали простори, які сформували унікальний скандинавський світогляд і відгукнулися в усьому світі. Їхні будинки — це не просто будівлі, а жива гармонія природи, культури і сучасності.
