Перспективи миру: війна України та Росії в контексті світової політики
Попри оптимістичні заяви колишнього президента США Дональда Трампа на саміті G7 про ймовірність завершення війни Росії проти України, аналітики, такі як Пол Гобл, закликають бути обережними. За його словами, на найближчі часи не варто очікувати суттєвих дипломатичних зрушень.
Трамп прибув на саміт у Франції, після «дуже продуктивних» переговорів з президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним. Він зазначив, що ці розмови дають надію на прогрес у мирному процесі.
Допомога в обмін на зусилля
Однак за зачиненими дверима, оптимізм швидко зник. Як підкреслює Politico, під час закритих консультацій Трамп може схилити до зміцнення підтримки України в обмін на допомогу Європи у розмінуванні Ормузької протоки. Існує ймовірність, що Трамп шукатиме військової підтримки від G7, щоб запевнити режим вогню між Іраном та Ізраїлем, в той час як європейці сподіваються на більш рішучу підтримку України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив певний оптимізм після переговорів з Трампом, хоча деякі європейські посадовці зазначили, що готові долучитися до розмінування лише за певних умов — потреба офіційного запиту з боку США та згоди держав регіону.
Проблеми з’являються раніше, ніж рішення
Несприятлива ситуація вказує на те, що пов’язувати дипломатичні зусилля щодо України з безпековими угодами на Близькому Сході — не найкращий підхід, оскільки це не усуває головні перешкоди до мирного завершення війни.
Гобл зазначає: «Потрібно зрозуміти, яка позиція Трампа буде щодо України після завершення переговорів з Іраном. Це важливо, але не вирішить проблему». Він вважає, що сподівання на швидке мирне врегулювання — це все ще передчасно.
Тенденції в Росії та Європі
Гобл стверджує, що в Росії постійно зростають страх і розчарування. Частина еліти виступає за поглиблення агресії Путіна, в той час як інші хочуть завершити конфлікт. Європа, у свою чергу, не є єдиним фронтом: деякі країни підтримують Україну, тоді як інші ставляться до цього питання з обережністю.
«Європа не є єдиним фронтом», — підкреслює він, вказуючи на непередбачуваність Вашингтона, оскільки Трамп змінював свою риторику про Україну та Росію. «Президент Трамп займав різні позиції», — додає Гобл.
Перспективи зустрічі між лідерами
Зеленський також запропонував Путіну зустріч під час саміту G7, однак Москва відхилила цю пропозицію. Він припустив можливість зустрічі у США, сподіваючись на активніше залучення Вашингтона до переговорного процесу.
Гобл висловлює скептицизм щодо цих перспектив: «Сумніваюся, що Путін приїде до США без чіткого уявлення про результати переговорів. Це може бути приречено на провал». Він закликає бути обережними з прогнозами можливих дипломатичних зрушень.
Війна на полі бою: українські безпілотники
Найважливіші зміни в конфлікті відбуваються не за столом переговорів, а на фронті — завдяки дронам. Гобл відзначає, що українські удари безпілотників зміщують умови війни, перенісши її в глибину території Росії.
«Українці стали першопрохідцями у застосуванні безпілотників», — каже Гобл. Численні удари по цілях в Росії вчергове підвищують психологічний вплив війни на звичайних росіян.
Тиск на Кремль
Після успішних українських атак Росія відчула збільшення тиску на Кремль. «Путін має продемонструвати певні результати», — відзначає Гобл. Однак це може призвести до нових атак на Україну, які можуть мати символічний характер.
З приводу атак на релігійні та культурні об’єкти в Києві він підкреслює, що така стратегія орієнтується на росіян, які підтримують подальшу ескалацію. «Ці дії — спосіб покарати українців», — заявляє експерт.
Незламний дух українців
Навіть під натиском російських ударів, рішучість українців лише посилилася. «Українці все ще продовжують боротися, незважаючи на нещадні атаки», — каже Гобл. Після повномасштабного вторгнення дух народу не зламався, а навпаки, ще зміцнився.
Він також підкреслює, що вторгнення Путіна, замість того, щоб зміцнити російське імперське вплив, лише посилює віддалення України від Москви.
Вплив на пострадянський простір
Гобл нагадує відомий вислів Бжезінського про те, що без України Росія перестає бути імперією. «Україну вже не повернути», — каже Гобл, підкреслюючи, що війна лише продемонструвала вразливість Росії. Багато країн пострадянського простору віддаляються від Москви, що свідчить про зменшення російського впливу.
Експерт вважає, що дії Путіна, натомість, виявилися великим геополітичним провалом. Це істотно вплинуло на відносини у всьому пострадянському просторі: країни починають шукати нову ідентичність та автономію.
Отже, те, що Путін прагнув отримати, та те, чого він досягає, є зовсім різними речами. В ефекті, його агресія лише віддаляє його від бажаних результатів.
