Двадцять місяців родина вірила, що Роман живий. Що він у полоні, що десь вибрався, що ось-ось подзвонить. 16 жовтня 2026 року надія закінчилася: ДНК-експертиза підтвердила, що колишній півзахисник київського “Динамо”, “Дніпра”, луцької “Волині” та збірної України Роман Максимюк загинув на війні. Йому було 52.
Про це повідомила його дружина Віра Максимюк. Згодом загибель підтвердили “Динамо” та Українська Прем’єр-ліга.
“Чуда не стало”
Останній дзвінок 30 січня 2025 року
Востаннє Роман вийшов на зв’язок 30 січня 2025 року. Він був на Покровському напрямку, де точилися важкі бої, і перед виходом на позиції попередив рідних, що якийсь час може не відповідати.
Але більше він так і не відповів – ні на дзвінки, ні на повідомлення. Згодом стало відомо, що Максимюк зник безвісти під час бойового завдання біля Покровська. Дружина, діти й друзі шукали його понад 20 місяців, сподіваючись на полон чи якесь диво.
Слова дружини
У жовтні 2026-го прийшли результати генетичної експертизи, і саме вони дозволили встановити особу загиблого. Після цього Віра написала у Facebook: “Чуда не стало”.
Вона подякувала всім, хто допомагав шукати чоловіка й підтримував родину весь цей час. І попросила пам’ятати Романа не лише як бійця, що зник на фронті: “Він був чоловіком, татом, сином, другом. Людиною, яку любили і чекали”. Точної дати загибелі в офіційних повідомленнях не називають – відомо лише, що зв’язок обірвався наприкінці січня 2025-го.
Від футбольного поля до окопу
Добровольцем у 48
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Максимюк не став чекати. Восени 2022 року колишній гравець збірної сам пішов до ЗСУ. Спершу служив у мобільній вогневій групі, яка збивала повітряні цілі, а потім його перевели на Харківщину.
Пізніше він потрапив до 25-ї окремої Січеславської повітрянодесантної бригади ДШВ і став навідником. Бригада воювала на сході, зокрема на Покровському напрямку на Донеччині. Саме там у січні 2025-го, коли Романові було 50, і обірвався зв’язок.
Футбол не відпускав і на війні
Навіть у війську він не відривався від футболу. До зникнення Максимюк грав у благодійних ветеранських матчах, на яких збирали гроші для військових.
Кар’єра: від “Прикарпаття” до чемпіонства з Лобановським
Початок і “Зеніт”
Роман Васильович Максимюк народився 14 червня 1974 року в селищі Битків на Івано-Франківщині. Професійно почав грати у 1991-му в “Прикарпатті”, на позиції півзахисника.
Далі були чортківський “Кристал”, київський ЦСКА та “ЦСКА-Борисфен”. У 1998-1999 роках він грав за санкт-петербурзький “Зеніт” і виграв з ним Кубок Росії.
Золотий сезон у “Динамо”
Повернувшись в Україну, Максимюк перейшов до київського “Динамо”. У сезоні 1999/2000 він став чемпіоном України й володарем Кубка – тоді команду тренував Валерій Лобановський. За кількістю трофеїв це був, мабуть, найкращий період його кар’єри.
“Дніпро”, “Волинь” і Казахстан
У 2001-му Максимюк перейшов у “Дніпро” й грав там до 2004 року, здобувши з командою бронзу чемпіонату. У 2005-му опинився в луцькій “Волині”, де швидко став гравцем основи. Також грав за одеський “Чорноморець” і казахстанські “Атирау” та “Казахмис”, а в сезоні 2010/2011 знову повернувся до “Волині”.
За 1998-2002 роки він провів п’ять матчів за національну збірну. Після завершення кар’єри не пішов із футболу: у 2017-му навіть очолив ФК “Тернопіль”, хоч і ненадовго.
Футбольна родина не забула
Акція збірної перед матчем з Канадою
Про зникнення Максимюка футбольна спільнота говорила ще у 2025-му. 7 червня, перед товариським матчем із Канадою, гравці збірної України вийшли на командне фото з футболкою луцької “Волині” та військовим кітелем Романа. Так команда нагадала про свого колишнього гравця, якого на той момент уже кілька місяців шукали.
Родина й друзі весь цей час поширювали інформацію про нього. Колишній партнер по полю Юрій Вернидуб теж публічно згадував Романа: казав, що той ніколи не ховався від боротьби на полі, а до війська пішов абсолютно добровільно.
Співчуття від “Динамо” та УПЛ
Після підтвердження загибелі “Динамо” висловило співчуття рідним і близьким. Клуб нагадав про чемпіонство 1999/2000, п’ять матчів за збірну, а також про те, що у 2022-му Максимюк пішов боронити країну, а в січні 2025-го зник безвісти на завданні.
Українська Прем’єр-ліга також приєдналася до співчуттів, підтвердила результати ДНК-експертизи та згадала футбольні досягнення Романа.
Прощання
На 17 жовтня 2026 року дата, час і місце прощання з Романом Максимюком ще невідомі. Перевірених повідомлень про це поки немає.
Він пройшов шлях від хлопця з Івано-Франківщини до гравця збірної, чемпіона й володаря Кубка України. А восени 2022-го поміняв футбольну форму на військову, і з цього шляху вже не повернувся.
