## Мистецтво і реальність

Дар’я Кольцова, талановита українська художниця, яка мешкає і творить у Парижі, реалізувала вражаючий мистецький проєкт «Відлуння». Цей проєкт став частиною 61-ї Венеційської бієнале, одного з найголовніших майданчиків сучасного мистецтва у світі.

Проєкт має на меті привернути увагу до війни в Україні вже завдяки використанню знакової візуальної мови Венеції. Дар’я вирішила поставити військову форму на мотузки, які звисають з вікон місцевих домівок — це звичний для венеційців спосіб сушіння одягу. Таким чином, художниця переносить елементи української дійсності до серця Венеції.

## Досвід з першої особи

Поспілкувавшись з Дар’єю у нестихаючих подіях відкриття бієнале, ми здійснили кумедну подорож Венецією, промовляючи про її мистецькі практики. Під час нашого діджей-сету Б’єрк, що прокреслював ніч, Дар’я поділилася з нами своїми думками про проєкт «Відлуння», його ідею та виклики.

### Творчий шлях

«Я постійно працюю з публічним простором», — говорить Дар’я. Її попередні роботи, від інтервенції в газетний кіоск до масштабного проекту «Теорія захисту», привернули увагу міжнародних діячів і митців.

– Її ця любов до публічного мистецтва зумовлена тим, що «тоді нікого не треба запрошувати — мистецтво просто бачать».
– Венеційська бієнале стала ідеальним місцем для впровадження її задуму.

Вона хоче нагадати про війну в Україні та показати, як війна проникає у найвіддаленіші куточки. В цей спосіб дарує голос тим, хто його втрачає.

## Ідея проєкту

Так звана «візуальна мова» Венеції стала фундаментом для втілення ідеї проєкту.

– «Коли я гуляла Львовом, я помічала, що навіть у віддалених місцях війна дає про себе знати», — ділиться думками Дар’я.
– З зустрічами з людьми, які пережили втрати, на думці з’явилися зображення військової форми, що сушиться на мотузках вулиць.

Прибувши до Венеції, вона вразилася звичними мотузками й вирішила використати їх для передачі своєї української реальності. Військовий одяг на мотузках вносить тривогу в атмосферу свята мистецтва.

### Концептуальна глибина

Проєкт має глибоке підґрунтя — він, на перший погляд, є простим, алесе насправді намагається змусити людей замислитися: «Це щось більше, ніж просто форма на мотузці». Венеційці, звиклі до свого контексту, раптом бачать військовий одяг, що створює напруженість у святковій атмосфері.

## Втілення і виклики

Реалізація проєкту була насичена перешкодами, однак вона не зламала дух Дар’ї. Зібрати експозицію виявилося складно, особливо з точки зору організаційних питань.

### Спілкування з місцевими

Досвід отримання дозволів та знаходження місцевих мешканців, де могла б пройти установка, був не простим:

– «Цей шлях виявився набагато більш складним, ніж я очікувала», — зізнається вона.
– Стихійне навчання та активна співпраця з місцевими стали ключовими елементами для успіху.

Вона зустрічається з багатьма людьми, активно шукає підтримку й переходить бар’єри мовного та культурного непорозуміння, аби реалізувати свою мету.

### Перемога та проблеми

Умови, які не спонукали до оптимізму, змусили Дар’ю переживати. Однак, врешті-решт, проєкт вдалося реалізувати. Як результат, форма, яку вона вмонтувала, не просто стала частиною виставки, а й викликала жваві дискусії серед перехожих.

– «Такий ефект просто вражає! Люди стоять і розмірковують», — ділиться Дар’я з посмішкою.

Проєкт тривав з 6 по 9 травня, під час періоду прес-показів та офіційного відкриття програми Бієнале.

*Текст і фото: Юлія Броско*
*Редакція: Тетяна Веврик та Надія Фоміна*