,

«Психіка, так само, як і зброя, потребує догляду»: чому звернення до психолога не є проявом слабкості. Інтерв’ю

Written By: author avatar Вербицька Оксана

13.03.2026

Психологічна підтримка для військових: розвіювання міфів та реалії

Прочитаєте за: 8 хв. 13 Березня 2026

Олена Бортнікова
Олена Бортнікова. Фото: Віталія Павленка / АрміяInform

Чому військові уникають психологічної допомоги?

Серед військовослужбовців і ветеранів існує певна усталена думка: «Я сам справлюсь». Це пов’язано зі стигмою, яка супроводжує тему психічного здоров’я. З початком повномасштабної війни ситуація почала змінюватися. Тепер знайдеться все більше людей, які усвідомлюють важливість роботи з психологом.

Олена Бортнікова, психолог з понад 10-річним досвідом, зазначає: «Військові часто звертаються за практичною допомогою, наприклад: "У мене проблеми зі сном, допоможіть". Це свідчить про зростаючу обізнаність про потребу в психологічній підтримці».

Міфи про психологічну допомогу

  1. «Якщо я звернувся по допомогу — значить, я не справляюся». Це помилкове переконання. Військові часто стикаються з ситуаціями, які виходять за межі їхнього досвіду.

  2. «Якщо я звернуся до психолога — мене можуть списати чи відправити». Психолог — не лікар-психіатр, він не призначає ліки. Його мета — допомогти адаптуватися до складних умов.

  3. «Психолог не зрозуміє, якщо не був на передовій». Психологи базуються на наукових знаннях про функціонування психіки, а не на власному досвіді.

Але страх перед «психологічною допомогою» залишається. Деякі військові вважають, що під час терапії їм доведеться відкривати свої емоції і «плакати в жилетку». Проте терапія — це контрольований процес, в якому вивільняється напруга, а не безладні емоційні зриви.

Чому важливо говорити про свій досвід?

Багато військових уникають обговорення своїх переживань навіть з близькими. Це часто не від недовіри, а з бажання захистити рідних від складних емоцій. У тих випадках, коли спогади про війну є важкими, військові воліють мовчати.

Олена зазначає, що відстань між переживанням і здатністю висловити ці переживання може бути досить великою. Людина потребує часу, щоб осмислити свій досвід.

Психічний стан після повернення з війни

Повернення з бойових дій — це не просто перехід із одного життя в інше. В умовах війни психіка працює в режимі підвищеної пильності. Цей стан є стресовим, а в мирному житті часто викликає безсилля, адже структура і чіткість втрачаються.

  1. Мозок звикає до стресу. Військові адаптуються до високих рівнів адреналіну, але потреба в аменізації і відпочинку залишається.

  2. Декомпресія може бути болісною. Після повернення може виникнути відчуття безглуздості в мирному житті. Це може викликати відчуття агресії або жаху у тих, хто пережив війну.

  3. Процес повернення потребує підтримки. Психологічна адаптація може тривати довгий час, і підтримка рідних може носити вирішальний характер.

Як підтримати близького військового?

Якщо ви чекаєте на військового з фронту, важливо пам’ятати:

  • Дайте час. Повернення — це не просто повернення до старого життя, а новий етап.
  • Ваше завдання — створити затишний простір, де немає тиску і допитів. Спільна тиша іноді важливіша за розмови.
  • Прийняття змін — це запорука здорових стосунків після повернення.

Спільна підтримка та готовність прийняти зміни в стосунках можуть стати запорукою успішного відновлення.

Олена Бортнікова
Олена Бортнікова. Фото: Віталія Павленка / АрміяInform

Цей процес може бути непростим, але разом ви зможете подолати всі труднощі.

author avatar
Вербицька Оксана Дизайн

різне