Вочевидь, плани країни-агресора Росії щодо захоплення чотирьох областей України залишаються незмінними, проте перспектива видається довгостроковою і малоймовірною, адже для цього мають одночасно зійтися кілька факторів: значне посилення військово-технічної допомоги РФ, одночасне ослаблення української армії тощо. Нинішні тактичні зрушення ворога обмежуються окремими напрямками – передусім Покровським і Куп’янським – однак твердої фіксації контролю наразі немає, лінії зіткнення розмиті, а бойові порядки сторін змішані.
На південному напрямку ворог прагне тактичного покращення позицій, націлюючись на Степногірськ, Оріхів і Гуляйполе як плацдарми для глибшої інфільтрації в Запоріжжя, проте на цій ділянці фронту українська оборона дійсно потужна. Тут є укріплення, мінні поля й протидронові системи, що ускладнюють штурми й захищають логістичні артерії. Тактика терору цивільної інфраструктури ракетами, КАБами та дронами триває, однак завдяки ППО та протидронним заходам ефективність багатьох систем ворога знизилася.
Шанс утримати Покровськ, Мирноград і Куп’янськ під українським контролем залишається, але першочерговим завданням є збереження особового складу. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
– Під час останньої зустрічі Путіна з керівником свого генштабу Герасимовим йшлося про “виконання завдань” окупаційної армії на території чотирьох областей України, які агресор “записав” у свою конституцію, зокрема, про Запоріжжя та Херсонщину. Тому, як бачимо, плани ворога залишаються незмінними, попри те, що Кремль запевняє США, що нібито готовий відмовитися від частини територіальних зазіхань. Як ви бачите саме військову складову цього питання? Чи вважаєте ви, що це в принципі можливо з позиції тих ресурсів, які має ворог?
– Якщо війна не закінчиться, то це дуже й дуже довгострокова перспектива для росіян, адже для цього має зійтися багато факторів: щоб у Росії посилилася військово-технічна допомога, а у нас послабилася, щоб у нас були великі перебої з мобілізацією та рекрутингом тощо. Тут дуже й дуже багато факторів.
Єдине, у чому в росіян є зрушення, – це Покровськ і безпосередньо Куп’янськ.
Проте не можна сказати, що вони контролюють ці населені пункти. Є велике “розмивання” лінії бойового зіткнення, є велике перемішування порядків і позицій українських та російських військ. Тобто йти до цієї мети ворогові доведеться дуже довго.
А якщо, не дай боже, справа дійде до битви за фортеці, тобто за нашу агломерацію міст Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка, то я нагадаю, що ще з 2014 року там будувалися укріплені позиції, на окремих ділянках відбувалися мінування, нині там натягують антидронові сітки через те, що російські FPV-дрони досягали цієї важливої логістичної артерії для українських військ. Отже, Сили оборони мали час, щоб укріпитися. А це, нагадую, саме Донецька область.
Вирядившись у військову форму, Путін знову сигналізує Вашингтону, що він не готовий домовлятися і посилає меседж про те, що західному світу потрібно йти на поступки.
– А як щодо ситуації на півдні нашої країни, як ви оцінюєте її? Там спостерігається активізація ворога, але на що максимально він може там розраховувати?
– Він може розраховувати на Степногірськ. У середньостроковій перспективі вони намагаються покращити тактичне становище, бо їм потрібен передусім Оріхів. Це логістичний вузол оборони наших військ. А далі – Гуляйполе для того, щоб продовжувати інфільтрацію вглиб Запорізької області. Вони дійсно мають такі плани й навіть точково застосовували техніку, більшість якої була знищена, тому що не витягують виключно піхотними штурмами. Десь їхня піхота залетіла на єдиній броні в Малу Токмачку. Частина з неї потім відійшла, а інша намагається закріпитися.
Тобто вони однозначно будуть намагатися покращувати тактичне становище, але наша фортифікаційна підготовка в районі Запоріжжя одна із найкращих, якщо брати лінію бойового зіткнення і кордону. Там дійсно є три лінії оборони, там дуже багато накопано, заміновано, і все це на підступах до Запоріжжя. Якщо вони навіть десь й прорвуться, то все одно впруться в стіну, яку доведеться важко долати. Самі військові говорять, що дійсно з фортифікаціями тут явно краще, вони підготовлені на набагато кращому рівні.
– Зараз ми говоримо про суходільну складову цієї операції. Але ще є ракети, дрони, й, на жаль, відстань від лінії бойового зіткнення до Запоріжжя не надто велика. Чи вважаєте ви, що тут ворог може вдатися до тактики “випаленої землі”, яку він часто застосовує, щоб просунутися вперед?
– Він це надалі продовжує робити. На Запоріжжя летять КАБи, які нищать цивільних і цивільну інфраструктуру. Зараз вони хочуть запускати свої промислові КАБи, тобто не перероблені із ФАБів з крильцями. Це “Гром-1”, Д-30 і ще багато модифікацій. Мета – потихеньку зрівнювати Запоріжжя із землею.
Вони це роблять постійно. Але сказати, що це впливає на військову ситуацію, не можна. І досі летить багато КАБів, їхня чисельність не зменшилася. У 2023 та 2024 роках КАБи з’являлися у наших новинах часто, бо вони приносили руйнування. Проте зараз їхня ефективність знизилась щонайменше наполовину, тому що ми навчилися збивати їхні розвідники ZALA, “Орлан”, які всі ці КАБи й наводять.
Тому у ворога немає якоїсь нової суперзброї. “Шахеди” різноманітних модифікацій, як і раніше летять по прифронтових територіях, розкидають суббоєприпаси тощо. Але чогось такого, що може “проломити” їм шлях до Запоріжжя, у ворога, слава Богу, немає.
Терор цивільних місцевих у прикордонних містах росіяни здійснюють постійно у надії на те, що в населення почнеться паніка, що вони своїми ІПСО “розхитають” протести проти ТЦК, що місцеві жителі почнуть мітингувати й вимагати миру і припинення вогню на будь-яких умовах. Це їхня стандартна історія. Але сказати, що удари по цих містах, удари по Києву впливають на лінію бойового зіткнення, не можна.
– Ви вже згадали про Покровськ, Мирноград, Куп’янськ. На вашу думку, чи зможемо ми врятувати від захоплення й оточення ці міста, принаймні до кінця поточного року?
– Ситуація дуже важка, але я б зосереджувався більшою мірою на порятунку людей, щоб не допустити великих втрат української армії. Росіяни дійсно інфільтруються по 2-3 людини, а ми намагаємося їх “викурювати” дронами.
Але нагадаю, що є шанс загальмувати просування росіян. Наприклад, той самий Добропільський напрямок, який ми паралельно перерізали, захопили там півсотні полонених – це єдина цифра, яка потрапила у ЗМІ. Впевнений, що реальна цифра ще більша. У Куп’янську також є велике знищення ворога, але дійсно північна частина міста – це дуже велика сіра зона, де росіяни на околицях намагаються закріплюватися, нині там дуже перемішані наші бойові порядки. Там залишилося до восьми сотень цивільних, росіяни перевдягаються у цивільний одяг, щоб просочуватися і так само заплутати наші війська.
Скажімо так, шанс утримати є, але якщо нам, не дай боже, доведеться відійти, головне – зберегти лінію бойового зіткнення. Куп’янськ, Покровськ, Мирноград не стануть вагомою картою для міжнародних перемовин. Тим паче ці міста – це вже не міста, а просто руїни. І протягом місяців, поки росіяни за них тягаються, було знищено велику кількість особового складу ворога. Нагадаю, що у 2025 році Росія поставила рекорд саме по втратах.
Окрема Президентська бригада ім. гетьмана Богдана Хмельницького боронить Україну на сході, захищає Київщину та небо над столицею. Саме її бійці збивають “Шахеди” та ракети під час повітряних тривог.
До Президентської бригади можна долучитися, щоб служити серед гідних людей та боротися з ворогом на тій посаді, яка вам до душі. Бригада має низку бойових та небойових вакансій. Переходьте на сайт bit.ly/4njKWfi або телефонуйте за номером +380505620222. Рекрутери проконсультують вас та нададуть усю інформацію про службу та вакансії.
