Аліна Лесична, талановита писанкарка, нещодавно відкрила свою першу персональну виставку у Долині. У її колекції – 230 витворів, кожен з яких є частинкою її життя. Витончені писанки Аліни вже завоювали серця шанувальників у багатьох куточках України та поза її межами.

Під час розмови з Аліною ми дізналися про її шлях у писанкарстві, особливості цього мистецтва, а також її погляди на традиції та сенси.

Зберігати традиції протягом року

— Писанки зазвичай асоціюються з Великоднем, але що роблять писанкарі в інші сезони?

— Для мене писанкарство – це не лише весняне заняття. Незалежно від пори року, я продовжую творити. Більше писанок, звісно, з’являється навесні, але, чесно кажучи, неможливо уявити своє життя без цього заняття.

Аліна Лесична: моя історія

— Розкажіть про свій шлях: де ви народилися і чим займалися до писанкарства?

— Я виросла у Верхівцевому, зараз живу у Стрию. За освітою я біотехнолог, але недавно отримала педагогічну освіту. Писанкарство відкрилася мені у початковій школі. Першу писанку я створила у 2008 році, і з того часу воно стало моєю пристрастю. В університеті я мала перерву через нестачу вільного часу, але під час пандемії повернулася до творчості з новими ідеями.

Час на створення і улюблені орнаменти

— Скільки часу потрібно на виготовлення однієї писанки? Які орнаменти вам подобаються найбільше?

— Час залежить від складності роботи. Прості писанки займають до двох годин, а складні можуть вимагати днів. Мої улюблені символи— ружа, безкінечник, гілочки з листочками. А щодо кольорів, я люблю поєднувати різні відтінки. Використовую навіть жовто-блакитні мотиви, які стали особливими для мене під час війни.

Не бійтеся помилок

— Багато людей навчаються писанкарству самостійно. Які поради ви б їм дали?

— Помилки — це нормально! Не намагайтеся досягти ідеальності, коли створюєте писанки для себе чи родини. Найголовніше — це щирість. Відкривайте для себе символи та спробуйте прості візерунки. Кожна писанка, незалежно від її якості, має свою цінність.

Виставка у Долині

— Розкажіть про вашу виставку та як її організували.

— Я давно мріяла про таку подію. У грудні минулого року мені зателефонували з музею “Бойківщина” з пропозицією виставити мої роботи. Я погодилась відразу. Колекція, представленна на виставці, включає роботи, створені з 2008 по 2026 роки, багато з яких вже подаровані іншим людям.

Емоції та враження

— Які емоції ви хочете передати через свої писанки?

— Я хочу, щоб люди відчули мою подорож через кожну писанку. Важливо, щоб вони зрозуміли, що творчість не завжди має бути досконалою. Ваші роботи можуть бути шляхом відкриттів, емоцій та сенсів.

Сучасний погляд на традицію

— Чи вносите ви щось сучасне в традиційне писанкарство?

— Так, сьогодні важливо зберігати і відновлювати традиції, особливо в часи викликів. Я намагаюся привносити нові кольори і концепції, створюючи писанки, що нагадують про наше коріння.

Тетяна Кіндюх