Дискусія про реформу Нової української школи (НУШ) в старшій школі набирає обертів. Освітня омбудсменка поділилася результатами соціологічних досліджень, за якими лише 14% батьків рішуче підтримують цю реформу. Ще 30% обирають помірковану підтримку. Це досить невтішні показники для 8-річної реформи!

Прихильники НУШ вдаються до оптимістичних маніпуляцій, подаючи результати в контексті «майже 45% загальної підтримки». А однією з їхніх маніпуляцій є ствердження, що зупинка НУШ викликала б задоволення у Москви. Як показує практика, справжнім подарунком для нашого ворога стане продовження деградації української освіти через безглузді реформи та загроза майбутньому.

У той час, поки чиновники з’ясують, хто як підтримує реформу, на фронті діяла зовсім інша арифметика. Порожнеча в знаннях на війні перетворюється на втрати.

З редакційної пошти ZN.UA дійшов лист від Вадима Зинчука, вчителя фізики та заступника директора одного з найкращих ліцеїв Києва. Зараз він — старший сержант ЗСУ, спеціаліст з радіоелектронної боротьби і доброволець з 24 лютого 2022 року.

Вадим Зинчук

Фото, надане інтерв’юйованим

«Я у війську вже більше чотирьох років, спочатку зайнявся зв’язком, але потім відповідно до ситуації в країні перекваліфікувався на радіоелектронну боротьбу, — пише Вадим. — Ми зараз ведемо цю війну, користуючись залишками радянської природничо-математичної освіти. Старше покоління навчає молодше, адже в багатьох вже немає базових знань для інженерного напряму. Немає кому навчати, пробіли в знаннях вже стали відчутними.»

Проблеми (не)компетентності

Вадим Зинчук: «Сучасна війна — це війна технологій! А що ж у нас із реформою освіти? Мабуть, настав час зізнатися, що НУШ не просувається, навіть з підтримкою грантів. Криза старших класів у школах вже стала глибокою проблемою. Ми підходимо до прірви.»

Ключові проблеми НУШ — це, насамперед, зсув акцентів в системі навчання. На чому я наполягав? Знання повинні бути на першому місці! На їхній основі формуються компетенції, навички, які у свою чергу притягують нові знання. Можливо, український варіант цієї системи не зовсім вдалій, оскільки у інших країнах, таких як Британія чи Фінляндія, вже отримали досвід негативного впливу такого підходу.

По-друге, наші освітні спроби останнім часом лише підтверджують «інерцію» прогресу. Дитиноцентризм, який став основою НУШ, часто супроводжується відсутністю базових знань. Тому навіть прості науки, які вважались легкими, стали серйозною проблемою для навчання.

Космічна прірва у знаннях

«В українській НУШ, вважаю, є дві ключові вади. Перша — зсув акцентів у навчанні. Знання повинні бути на першому місці, потім вже формуються компетенції. Друга проблема — це зміщення пріоритетів: освіта повинна бути про навчання, а не про комфортність», — додає Вадим.

Неусвідомлено лежачи на дні, НУШ звертається до менш вимогливого підходу. Тут варто зазначити, що це стосується не лише вчителів, а й учнів. Є приклади, коли навіть частина учнів не бажає приймати інформацію, вважаючи її складною.

Освіта або послуга?

«Що буде далі? Чи нас навчать справжньої науки? Мабуть, головним є впровадження знань у різних цілях: у теперішньому житті, наприклад. І освоєння технологій. Якщо ми будемо продовжувати залишати знання «за бортом», то нічого доброго з цього не вийде», — зазначає Вадим.

Здається, освіта перетворюється на послугу. Відверто кажучи, особистий інтерес стає основним критерієм для батьків, які чекають результатів. Не секрет, що учні часто обирають виші не завжди згідно серйозних аналізів, а на основі особистих симпатій.

Команда реформаторів і їхнє відповідальність

«Ніхто з міністрів наразі не приймає відповідальності за помилки. Усі головні дії залежать від «ефективних менеджерів», які відриваються від реального життя», — підкреслює Вадим.

Системна безвідповідальність, обличчя якої ми зараз можемо спостерігати, здатна стати серйозною перепоною до ґрунтовних змін у процесах. Наша освіта справді потребує змін у підходах, в яких чітко вказується, що освіта — це не просто «послуга», а стратегічна складова нашого суспільства.

Декілька шляхів розвитку

На сьогодні важливо:

• Створити підтримуюче середовище для вчителів, щоб вони могли навчати дітей.
• Забезпечити наявність високих стандартів при вступі до університетів, адже це збереже наші визначальні спеціальності.
• Привернути увагу до інженерних та природничих спеціальностей задля розвитку технологій та конкурентоспроможності.

Лише так, крок за кроком, можемо досягти вад, які ми самі чинимо нашому сьогоденному освітньому полю, аби покращити майбутнє. Час рухатися вперед, адже потенціал наших дітей величезний!