У другій частині інтерв’ю із заступником начальника Хмельницької ОВА Романом Ужвою говоримо про те, що дедалі більше визначає якість життя людей у регіоні – цифрову трансформацію, доступність державних сервісів, кібербезпеку та роботу ЦНАПів у громадах. Як вимірюється рівень цифрового розвитку області, чому наявність ЦНАПу стала ключовою умовою для міжнародної підтримки, які онлайн-сервіси з’являться для бізнесу, шкіл і ветеранів, а також чим робота в державному управлінні принципово відрізняється від бізнесу – про це Роман Ужва розповідає у продовженні нашої розмови.
– Ваша попередня професійна сфера – цифровізація. З вашим приходом у цій галузі в області справді помітні зрушення. Які пріоритети зараз і чого чекати далі?
– Так, це дійсно «моя» сфера, в якій я почуваюся, як-то кажуть, «як риба у воді». У цифровізації я понад 15 років – ще з тих часів, коли слово «діджитал» фактично не існувало, а всі процеси називалися інтернет-маркетингом чи ІТ-напрямками. Якщо говорити ширше, то, на мою особисту думку, цифровізація сьогодні формує до 30% потенціалу розвитку держави.
Нещодавно я був у Брюсселі на «Європейському тижні міст і регіонів», де ми брали участь у дискусійних панелях, зокрема з цифрової трансформації. І мушу сказати: Україна вже зараз у багатьох аспектах не просто наздоганяє, а здатна задавати тренди. Державний рівень, команда Мінцифри, зокрема Михайло Федоров, зробили дуже багато, і нам справді є чим поділитися з європейськими партнерами.
– А як виглядає ситуація саме в Хмельницькій області? Чи є конкретні показники, за якими вимірюється прогрес?
– Так, є. Сьогодні ми користуємося так званим Індексом цифрової трансформації – він оцінює цифровий стан області загалом і окремо громад. Наразі Хмельницька область посідає 12-те місце в загальнодержавному рейтингу та 13-те – за цифровим розвитком громад.
Маємо амбітну мету: найближчим часом увійти в топ-10, а в перспективі двох років – у топ-5. Звісно, все впирається в ресурси, адже цифрові зміни потребують інвестицій. Саме тому ми активно працюємо з міжнародними партнерами.
– Одним із напрямів цифровізації є кібербезпека. Що вже зроблено в цьому напрямі?
– Кібербезпека – це фундамент. Ми підписали меморандум із компанією DAI Global, LLC, що дало змогу залучити одну з найбільших у світі міжнародних компаній, що надають професійні послуги, Ernst & Young Global Limited для незалежного аудиту кібербезпеки обласної військової адміністрації. Це дуже важливо – мати не внутрішню, а зовнішню експертну оцінку.
Довідка
Ernst & Young Global Limited – одна з найбільших у світі міжнародних компаній, що надають професійні послуги, та одна з компаній «Великої четвірки» поряд з Deloitte, KPMG та PwC. EY надає послуги аудиту, менеджмент-консалтингу, а також податкові та юридичні послуги.
На основі цього аудиту ми плануємо залучати міжнародну допомогу, зокрема в межах Талліннського механізму, для підсилення кіберстійкості.
Паралельно ми системно працюємо з громадами: проводимо Місяці кібербезпеки, заходи з цифрової грамотності та кібергігієни.
У листопаді, наприклад, відбувся дводенний форум цифрових лідерів, в якому взяли участь представники всіх громад Хмельниччини. Ми говорили про сучасні тренди та інструменти, які вони можуть впроваджувати на місцях. Я не хотів би виділяти когось окремого, всі громади молодці, але є окремі міста і селищні громади, де досить потужні цифрові лідери, і я вважаю, що вони в правильному напрямку рухаються. І я переконаний: саме вони в громадах є рушіями змін.
– Ще один помітний крок – оновлення офіційного сайту ОВА. Що було ключовим у цьому проєкті?
– Ми оновили сайт у партнерстві з EPAM Ukraine. Було два головні завдання. Перше – безпека та захист даних. Друге – адаптивність. І я б навіть поставив це на перше місце.
Старий сайт був незручний для користувачів мобільних телефонів. Коли людина заходила на сайт з телефона, їй потрібно було робити якісь додаткові кроки, щоб прочитати інформацію. Тепер ця проблема повністю усунена. Водночас ми зберегли весь архів – новини, довідкову інформацію, щоб жодне посилання не втратило актуальності. Тобто якщо людина мала якусь закладку в телефоні з потрібною їй інформацією, вона і на оновленому сайті може на неї зайти та прочитати за потреби.
Окремо – інклюзія. Ми усвідомлюємо, що сайтом користуються як ветерани, які повернулися з фронту, так і люди, які отримали інвалідність з тієї чи іншої причини. Сайт для них має бути зручним. І наразі він відповідає стандартам доступності: підтримка рідерів, контрастність, адаптовані шрифти. Це про повагу і доступ до інформації для всіх.
– Ви також відповідаєте за розвиток мережі ЦНАПів. Яка ситуація в області зараз?
– В області 60 громад. Із них 52 вже мають ЦНАПи, 8 – поки що ні. Я особисто об’їжджаю громади й розмовляю з керівниками цих громад, пояснюю важливість і необхідність відкриття таких центрів. Ми не ставимо ультиматумів, ми пояснюємо переваги та пропонуємо допомогу.
Сьогодні ЦНАП – це ключовий індикатор орієнтації громади на людей. Ба більше, для міжнародних донорів відсутність ЦНАПу – серйозний мінус. Без нього громада практично втрачає шанси на міжнародну підтримку.
Особливо важливі ЦНАПи, які сьогодні надають 19 базових послуг, для ветеранів. Людина не повинна долати десятки кілометрів в межах своєї громади, щоб їх отримати. Наше завдання – щоб ЦНАП був у кожній громаді області.
– Що ще входить у цифрові плани на найближчі роки?
– Один зі складніших, але дуже важливих проєктів – впровадження освітньої платформи «Мрія». Це державна цифрова система для шкіл. Ми вже маємо підключені заклади, але наша мета – максимально залучити всі школи області.
«Мрія»
Перша державна цифрова освітня екосистема України. Вона об’єднує учнів, батьків та вчителів, пропонуючи електронні журнали, розклади та аналітику успішності. Головна мета проєкту – зменшення бюрократії та персоналізація навчального процесу.
Також готуємо запуск низки цифрових продуктів для бізнесу: експортні каталоги, цифровий паспорт регіону, платформи індустріальних парків і крафтового виробництва. Це буде комплексний онлайн-ресурс.
Окремий проєкт – мобільний застосунок для ветеранів. Зараз працює чат-бот із загальною інформацією, але ми хочемо перейти до персоналізованого продукту з більшим функціоналом.
– Ви прийшли на посаду заступника голови ОВА з бізнесу. Чим робота в державному секторі принципово відрізняється?
– Якщо коротко – відрізняється всім. Це ніби перейти на інший бік дзеркала. У бізнесі рішення часто дають швидкий і відчутний ефект. У державі – масштаб більший, але результат інколи менш миттєвий.
Змінився навіть плин часу. Здається, що доби стали коротшими. Кількість завдань – колосальна. І я усвідомив, що раніше працював далеко не на межі своїх можливостей.
Я свідомо прийняв це рішення, бо розумію: на цій позиції можу бути максимально корисним державі. Сьогодні країні потрібні професійні люди з досвідом і новим баченням. Ми маємо рухатися вперед, до змін і реформ, навіть у таких складних умовах.
Українці сьогодні – це кризові менеджери світового рівня. І я переконаний, що наш досвід ще стане прикладом для інших країн. Особисто я відчуваю натхнення і велику відповідальність. Час усе розставить на свої місця, але я впевнений – ми рухаємося в правильному напрямку.
Читайте також першу частину інтерв’ю: Роман Ужва: «Промисловість Хмельниччини має стати експортноорієнтованою»
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
