У перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну популярний блогер Марк Фейгін провів стрім під назвою «Коли він зупиниться?». Я запитала його, як би він відповів на це питання про Путіна зараз, через чотири роки.

«Він зупиниться, коли його зупинять», — сказав Фейгін. На його думку, не варто сподіватися на те, що Москва припинить війну через людські жертви, економічні труднощі або просту втому від бойових дій. «Він не зупиниться сам», — наголосив він.

Фейгін акцентує на тому, що російська влада давно показала: втрати, руйнування та моральні витрати – це не аргументи, які можуть зупинити жорстокість і агресію.

Правозахисник і «іноземний агент»

Марк Фейгін — правозахисник і адвокат, відомий захистом високопрофільних клієнтів у політично насичених справах. В його портфоліо захист панк-групи Pussy Riot, української льотчиці Надії Савченко, журналіста Романа Сущенка, і кримського татарина Мустафи Джемілєва. У 2018 році Московська колегія адвокатів позбавила його права на адвокатську діяльність через «неетичну поведінку» та «нецензурну лексику у соціальних мережах».

З початку війни Фейгін став голосом тих росіян, які відкрито засуджують агресію та висловлюють підтримку Україні. Ця позиція дратує Кремль, адже він не є стороннім спостерігачем, а діячем, який свого часу був в серці системи. Невдовзі після початку війни російська влада визнала його «іноземним агентом». На момент нашого інтерв’ю його YouTube-канал вже мав близько 2 мільйонів підписників.

Коли закон перестає діяти

Я запитала Фейгіна, в який момент він зрозумів, що закон у Росії став непридатним для захисту прав. На його думку, не було конкретного моменту «прозріння» — це стало зрозуміло вже давно.

«Мені не потрібен був момент прозріння. Я зрозумів це багато років тому, ще під час захисту клієнтів. Я усвідомлював, що справжніх прав не існує», — пояснив він.

На думку Фейгіна, уже на початку 2010-х років в політично чутливих справах стало зрозуміло, що вирішення справи більше залежить від політичних рішень, ніж від юридичних аргументів. Він вважає, що система не про справедливість, а про контроль, і чесні судді та незалежні чиновники не можуть залишатися у владі.

Життя під контролем страху

На запитання про настрої в Росії, Фейгін зазначив, що страх панує понад усе. Мовчання громадськості не слід плутати з підтримкою війни.

«Люди сприймають війну як щось шкідливе, але не можуть це висловити через страх», — пояснив він. За його словами, з продовженням бойових дій на поверхню виходить глибоке почуття невизначеності.

«Чим тут пишатися? Двадцять відсотків окупованої території – випаленої землі», — підкреслив Фейгін.

Чому цінність цензури важлива

Фейгін пояснив, що цензура в Росії — це не лише інструмент воєнного часу, а й один із стовпів влади Путіна. Якщо б її скасували, росіяни почали б відкрито говорити про втрати.

«Контроль над інформацією — це контроль над суспільством. Якби з’явилася істина про реальні втрати, ситуація б змінилася», — заявив він. За його словами, репресії під час війни зростають, адже влада усвідомлює, наскільки небезпечною може стати нецензурована інформація.

Життя з ярликом «іноагента»

У 2022 році, коли Росія поглибила цензуру, Фейгіна внесли до реєстру «іноземних агентів». Він розповів, що це не змінило його життя значною мірою, адже він уже залишив країну і тепер живе у Франції. Протягом цього часу на нього були заведені кримінальні справи, які стали засобом залякування інших.

Специфіка путінської системи

Запитавши про коріння системи, Фейгін зауважив, що минуле Путіна в КДБ прямо вплинуло на нинішню Росію.

На його думку, суть путінської Росії не в ідеології, а в домінуванні спецслужб. «Ядром системи є спецслужби», — зауважив він. Фейгін упевнений, що, якби ситуація була іншою і правляча верхівка була би інша, держава виглядала б зовсім інакше.

Погрози тривають і за кордоном

У 2020 році, під тиском ситуації, Фейгін покинув Росію. «Зараз я під захистом Франції», — прокоментував він. Але навіть у вигнанні він відчуває загрозу, адже російські активісти зазнають погроз та нападів навіть за межами країни.

На запитання про можливу слідкування, він відповів: «Так, грошей на це не шкодують. Для них це пріоритет». Влада готова економити на всьому, лише б стежити за тими, кого вважають загрозою.

Діалог у вигнанні

Після початку агресії в Україні ПАРЄ призупинила участь Росії і заснувала платформу для залучення російських антивоєнних діячів у вигнанні. Фейгін став частиною цієї ініціативи. Хоча він вважає, що платформа не має великої сили, вона створена для обговорення та вироблення ідей щодо залучення демократичних сил Росії.

Вибір без повернення

Я запитала Фейгіна, що станеться, якщо він повернеться до Росії. Його відповідь була швидкою: «Це буде кінець. Мене вб’ють». Він вважає, що нинішня система не залишає місця для нікого, хто має бажання захищати права.

«Чому повертатися в країну, де в мене немає прав? Лише за умов радикальних змін я можу подумати про повернення», — каже він.

Гіркота вигнання

Наприкінці нашої бесіди я запитала Фейгіна про те, що для нього означає вигнання. Він зізнався, що ніколи не хотів виїжджати. «Хліб вигнання гіркий», — посилається він на слова письменника Владіміра Максимова. «Ти відрізаний від батьківщини, від усього, чим займався».

Деякі з його родичів теж емігрували, а ті, хто залишився, стикаються з погрозами та залякуваннями. Однак він залишається оптимістом, вважаючи, що будь-яка влада рано чи пізно мине.

«Ніщо не триває вічно. Минуле навчило нас, що все змінюється. І ця система також зміниться», — резюмує він.