Очільник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус в інтерв’ю УНІАН розповів, скільки блекаутів РФ спричинила своїми ударами лише у жовтні, на які об’єкти “полює” ворог, та як у регіоні відбувається підготовка до зими.
Цієї осені російська армія значно посилила повітряні атаки на Чернігівщину. Якщо громади на кордоні з Росією потерпали від ворожих ударів постійно, то тепер цілями стали об’єкти інфраструктури в глибині території, в тому числі і в Чернігові.
У другій декаді жовтня жителі обласного центру та північної частини області внаслідок влучань по енергетичній інфраструктурі пережили блекаут. Все частіше російська армія воює на Чернігівщині з цивільними, школами, лікарнями, котельнями…
Як жителі Чернігівщини готуються до зими в умовах постійних обстрілів з боку Росії та намаганні ворога залишити українців без світла та тепла, УНІАН розповів начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
В’ячеславе Анатолійовичу, 20 жовтня внаслідок російських ударів Чернігів та північна частина області залишилася без електропостачання. Як регіон пережив блекаут?
Ви говорите про другий блекаут, який Чернігівщина пережила у жовтні. Ще на початку місяця, через удар по об’єкту критичної інфраструктури в сусідній Київській області, наш регіон також залишався без світла. А 21 жовтня жителі північної частини Чернігівщини знову зустріли без світла через масовану атаку ударних безпілотників.
За зведеними даними ППО та Сил оборони, тоді за добу зафіксували 51 повітряну ціль, зокрема, дві балістичні ракети. Було два влучання “шахедів”: в обʼєкт теплопостачання та енергооб’єкт у двох громадах Чернігівського району. Через це сталися аварійні відключення електропостачання.
Лікарні, заклади соціальної сфери і комунальні підприємства одразу перейшли на резервне живлення. Громади і ДСНС розгорнули “Пункти незламності”. Всього в області працюють понад 260 таких осередків – там можна підзарядити телефони, зігрітися (упродовж жовтня на Чернігівщині “Пункти незламності” відвідали майже 5 тисяч осіб). Підключилися волонтери і на окремих локаціях забезпечували людей гарячими обідами…
А яка ситуація зараз?
Ситуація в енергосистемі залишається непростою. Ворог досі полює на нашу “критичку”. По області діють графіки погодинних відключень, а там, де це необхідно, енергетики застосовують аварійні.
Хочу наголосити, що ситуацію вдається стабілізувати завдяки колосальним зусиллям наших енергетиків. Дякую також комунальникам, рятувальникам та поліціянтам.
Як працюють лікарні та освітні заклади? Чи достатньо генераторів?
Уся критична інфраструктура забезпечена генераторами, когенераційними установками і пальним. Тобто, і 21 жовтня, у день блекауту, і зараз, медичні заклади працювали і працюють в звичайному режимі. Усі – на генераторах. Пацієнти та медперсонал – з теплом. І це головне. Ситуація контрольована.
Росіяни “полюють” на критичну інфраструктуру, зокрема сильно зросла кількість ударів по енергетиці. Що зараз можна і потрібно зробити, аби протистояти цим атакам?
Наші захисники неба відпрацьовують ворожі цілі. Підсилюємо цей напрям. Приміром, лише упродовж минулого тижня (27 жовтня – 2 листопада) Сили протиповітряної оборони, підрозділи Збройних сил України, Нацгвардії та прикордонники знищили 181 повітряну ціль у небі над Чернігівщиною. І задача обласної військової адміністрації – допомагати ППО, зокрема у посиленні матеріально-технічного забезпечення. Це ми і робимо спільно з громадами та волонтерськими фондами.
Спостерігаючи за ворожими атаками, складається враження, що росіяни все частіше застосовують терористичну тактику: коли енергетики та рятувальники починають ліквідовувати наслідки влучань, окупанти завдають повторних ударів у те саме місце…
Так, Росія – терорист, який стріляє по цивільних, воює з лікарнями, школами, дитячими садочками, котельнями, вежами мобільного зв’язку і бізнесом…
Я вдячний нашим енергетикам, які, аби повернути світло в оселі жителів області, працюють сьогодні в надскладних умовах, часто ризикуючи життям. Приміром, 10 жовтня команда енергетиків проводила відновлювальні роботи у прикордонні. Ворог вдарив по бригаді (і це був не один приліт). На жаль, двоє чоловіків – Анатолій Савченко і Руслан Дейнега – загинули… Днями був інший випадок: агресор повторно вдарив по енергетиках у Корюківському районі. На щастя, вони встигли сховатися в безпечне місце…
Нещодавно президент Володимир Зеленський відзначив сімох енергетиків із Чернігівщини. Двох із них, на жаль, посмертно…
Про тактику ворога, певно, краще розкажуть військові. Але ще жоден терорист не зупинився сам – його треба зупиняти силою.
Зважаючи, що ворог атакував Чернігівську ТЕЦ, розкажіть, як проходитиме опалювальний сезон? Чи загрожує регіону надзвичайна ситуація взимку, і чи мають міська та обласна влада “план Б“, як пережити сезон холодів?
Розуміємо, що ворог хоче зірвати опалювальний сезон: маємо щоденні обстріли, зокрема й обʼєктів критичної інфраструктури. Проте реагуємо на загрози, всюди тривають відновлювальні роботи.
Заклади соціальної сфери Чернігівщини вже з теплом. Допоки діти були на канікулах, підключалися школи. У роботі – підʼєднання будинків, більшість із них уже з опаленням…
Зима буде складною, але область готувалася до холодів заздалегідь. Багато інформації є непублічною, але можу сказати, що розглядали абсолютно різні сценарії, напрацьовували алгоритми дій. Усі служби знають, що робити.
На випадок аварійних ситуацій критична інфраструктура забезпечена резервними джерелами живлення. Ще від початку повномасштабного вторгнення область отримувала від міжнародних партнерів та донорів і генератори, і модульні котельні, і когенераційні установки. Зараз працюємо, аби збільшити цей резерв. Нарощуємо запас і обладнання, і пального, та робимо акцент на автономності.
А що порадите місцевим жителям? Як їм діяти у період складної ситуації в енергетиці?
Передусім дякую жителям Чернігівщини за терпіння. Всі відчувають складність ситуації, але всі розуміють, хто наш ворог. Що робити? Мати під рукою павербанк і ліхтарики – думаю, що всі запаслися ще з 2022-го. У разі потреби, можна і треба приходити до “Пунктів незламності”.
Ви згадали, що школи в регіоні вже з теплом. Як відбувається освітній процес на тлі постійних тривог та відключень електрики? Яка ситуація з укриттями, зважаючи на багатогодинні загрози обстрілів? Чи є на Чернігівщині підземні школи?
На сьогодні 77% шкіл Чернігівщини мають змогу працювати очно. Однак справді треба враховувати безпековий фактор. Тому всюди форму навчання визначають громади спільно з педколективом навчальних закладів і, звісно, враховуючи думку батьків та учнів.
97% шкіл на сьогодні мають укриття. Від 2022 року (коштом обласного та місцевого бюджетів, за допомогою благодійників) вдалося облаштувати 219 укриттів, побудувати – 23.
Новгород-Сіверський, Семенівка – там майже щодня фіксуються прильоти і часто з жертвами.Скільки людей евакуювалися з прикордонних громад? Як багато жителів там залишаються, чи мають вони все необхідне для життя?
У прикордонних населених пунктах, якщо говорити про 20-кілометрову зону, проживає трохи більше 14 тисяч людей, із них майже 1,5 тисячі – діти.
Від початку повномасштабного вторгнення звідти виїхали майже 7 тисяч осіб, цьогоріч – понад тисяча… Цим людям є, куди їхати – у нас є банк тимчасового житла. Ми постійно координуємось з місцевою владою та благодійниками, працюємо з тими, хто продовжує жити поруч із загрозою.
Ніжин також зазнає постійних обстрілів. Яка ситуація в цьому місті?
Не тільки Ніжин, а й увесь район зазнавав жорстоких ворожих атак. Прильоти по цивільній інфраструктурі, по критично важливих об’єктах, зокрема, по залізниці. Були повторні атаки по працівниках ДСНС, є загиблі, на жаль. Цей район, попри віддаленість від кордону з ворогом, так само потерпає від росіян, як прикордоння.
Нещодавно в інформаційному просторі можна було зустріти повідомлення про начебто недостатню захищеність Чернігівщини засобами ППО…
Громади області постійно підтримують армію, зокрема підрозділи, які тримають небо над Чернігівщиною (і це робилося від самого початку війни). На підтримку Сил оборони виділяється понад 10% бюджетів (не враховуючи військовий ПДФО), додатково закупаємо спецзасоби, авто, РЕБи… Серед останнього – із бюджету області до вже раніше виділених коштів направили резерв у 40 млн грн – зняли із фінансування деяких програм. Кошти пішли якраз на підсилення частин ППО, які несуть службу на Чернігівщині. Тобто, це не щось нове для нас.
Після того, як ворог наростив кількість атак, ми ще посилили підтримку наших захисників. А які результати? Ми їх бачимо. От, у цифрах: коли за добу 30 жовтня росіяни запустили тільки по Чернігову близько 20 “шахедів”, влучань по місту не зафіксовано.
Утім, багато залежать ще і від кількості дронів, які запускає ворог. Адже часто десятки ворожих БПЛА цілять в один об’єкт протягом короткого проміжку часу. Щоб не було наслідків (навіть один російський безпілотник завдає значних руйнувань), треба збити всі цілі. А це – надскладна задача.
Ірина Синельник
