Як розбудували міф про "суперблондинку": історія Розалії Романової та Олі Полякової
Шлях від успіху до руйнування: мільйонні борги, фатальні рішення та викриття правди в історії Розалії Романової, яка стояла біля витоків кар’єри Олі Полякової. Сьогодні вона шукатиме справедливості в Швейцарії.
В сюжеті розкривається справжнє обличчя Вадима Буряковського та обставини, що спонукали Розалію Романову після 20 років мовчання розповісти свою історію. Відверті роздуми відбулися в інтерв’ю з Розалією для РБК-Україна.
Яскраві моменти інтерв’ю:
- Співпраця Розалії з Олею Поляковою розпочалася ще в 1999-му, при цьому перші етапи кар’єри фінансувались продюсерським центром “КМ Студія”.
- Після серйозної розмови з Вадимом Буряковським, чоловік Розалії, Олександр, пережив тяжкий психологічний злам, що призвело до його передчасної смерті.
- Розалія вважає, що публічні конфлікти Буряковського з Машею Єфросиніною спрямовані на підготовку Полякової до політики, оскільки її кар’єра в музиці стає менш активною.
- Незважаючи на відсутність юридично зафіксованих боргів, Романова стверджує, що інвестиції в Олю під час співпраці сягали близько 1 мільйона доларів.
- У Швейцарії Романова подала три офіційні заяви до прокуратури проти Олі Полякової, Вадима Буряковського та Михайла Ясинського, вимагаючи публічного спростування наклепів.
Це скорочений варіант інтерв’ю. Повну версію можна переглянути на YouTube-каналі РБК-Україна LIFE.
Початок співпраці з Поляковою
– Розаліє, розкажіть про ваш старт із Олею Поляковою. Як це відбулося?
– Ваша цікавість зрозуміла. Розпочалося це у 1999 році. Тоді команда Олі складалася з самої Олі, яка переїхала до Києва, її мами, що залишилася у Вінниці, та бабусі, яка виховувала її до семи років.
Батьківську фігуру виконувала мати Олі, бо її батько не брав участі в її житті. Дядько, який працював у будівництві, з’явився в нашій студії з бажанням допомогти племінниці стати зіркою.
Моя команда в “КМ Студії” на той час була досить потужною. Ми вже встигли зібрати безліч досвіду, адже отримали “Золоте перо” як найкраща продакшн-студія у 1996 році.
Прийшли до нас з готовою піснею “Так не бывает”. Вона стала стартом для створення образу Олі.
Образ Полякової: вміст чи маска?
– Що в образі Полякової було вашею ідеєю, а що – це просто вона?
– Це складне питання. Як психолог, можу сказати, що справжня Оля, на жаль, може бути не такою, як це здається. Вона боїться зіштовхнутися з власною сутністю.
Цілком можливо, що це постійне намагання бути в русі свідчить про те, що всередині є велика порожнеча. Їй, насправді, важко любити себе.
Чоловік у тіні успіху
– Яку роль у цьому всьому грав Вадим Буряковський?
– З’ясуймо, що у 1999 році Оля лише почала свій шлях. Я була продюсером, в нас все виходило, пісні виконувалися на “Таврійських іграх”, і тут з’явився Вадим. Оля була в оточенні інших чоловіків, але тут, на жаль, виникли питання.
Вадим хотів щось глибше, ніж просто дружба. Йому знадобилась яскрава особистість. Оля, в свою чергу, прагнула самостійності, що спричинило конфлікти. Від спроб зберегти особисту ідентичність вони помітили, що їхній взаємний інтерес веде до різних шляхів.
Кінець співпраці та її наслідки
– Чи були ознаки того, що співпраця між вами закінчиться?
– Так, були. Згодом Оля захотіла більше, ніж просто бути співачкою без результатів. Напередодні появи Вадима, вона почала мріяти про великі концерти та гроші, і це стало черговим дзвіночком.
За березень до розриву контракту, старанно роблячи все, що могла, відчувала, що щось не так. Це був момент, коли не лише професія, але й особисте справляло серйозний вплив на нашу співпрацю.
Смерть чоловіка Розалії
– Це викликало кризу в особистому житті?
– Так. Я пережила непростий період, втратила опору в житті. Це суттєво змінювало всіх нас. Чоловік став потребувати підтримки, і це призвело до великих втрат.
Високий тиск з’їдав його зсередини. Я відчула непоправну втрату через ці обставини.
Критика та політичні амбіції
– Чи вважаєте, що скандали навколо Олі – це піар чи реальна загроза?
– І те, й інше. Деякі конфлікти є частиною стратегії, щоб вирізнити її серед інших. Це, безумовно, гра з вогнем.
Заключне слово
– Як ви бачите шляхи політичної кар’єри Полякової?
– Це хороший крок для продовження впливу на суспільство, хоча й непростий. Але вже тепер їй треба будувати нові стосунки з публікою.
Юридичний аспект та можливі дії
– Які у вас є фінансові претензії до Полякової?
– Насправді, жодних документів немає. Але мій досвід та факти доводять, що витрати на Олю були значними. Я знайду юридичні механізми для захисту своїх інтересів.
Чи відчуваєте ви тиск?
– На вас намагаються вплинути, щоб закрити цю справу?
– На щастя, я не маю ніяких прямих контактів. Продовжую свій шлях до справедливості.
Досліджуючи свій шлях
– Як ви ставитесь до кар’єри Полякової після вашої співпраці?
– Я не слідкую за нею активно, але колишні зусилля завжди залишаться в пам’яті. Шкода, що її творчість не знайшла істинного відгуку серед публіки.
Звернення до Полякової
– Що б ви хотіли сказати Олі прямо?
– Щасливі люди можуть бути по-справжньому успішними. Я бажаю їй знайти свою справжню сутність, адже в кожного є прекрасна душа, що потребує уваги.
