Президент США Дональд Трамп офіційно скасував зустріч із кремлівським диктатором Володимиром Путіним, яка мала відбутися в Будапешті. Головною причиною могла стати впертість Путіна, яка починає дратувати главу Білого дому. Водночас і сам Путін боявся авіаперельоту до Європи, який міг становити загрозу для його життя. Що далі? Розраховувати на більш жорстку позицію Трампа щодо Кремля не варто, але роль Європи у приборканні агресора може істотно зрости.
“Пекельні” санкції проти Росії справді могли б зіграти дуже велику роль, враховуючи стан економіки країни-агресорки. Путін справді боїться далекобійних ракет, якими Україна може дотягнутися до його резиденцій. Щодо кремлівської гри “ядерними бубонцями”, то проти неї виступає фактичний господар путінської Росії – Китай.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Зустріч Трампа і Путіна в Будапешті офіційно скасована. Як ви думаєте, у чому полягала реальна причина? У тому, що сам Путін побоювався летіти до Будапешта, зокрема, на тлі того, про що говорили в Польщі – про те, що вони будуть змушені примусово приземлити літак із Путіним і заарештувати його? Чи все ж таки це було виключно рішенням Трампа?
– Якщо ви слухали мої коментарі щодо зустрічі в Будапешті, поки ще її не було скасовано, то я весь час говорила, що не розумію, як Путін полетить. Немає такого повітряного простору для прольоту до Угорщини, у якому він міг би бути впевнений на 100%, що його там ніхто не приземлить або навіть не зіб’є. Тому я впевнена в тому, що Путін просто побоявся летіти в Будапешт.
Але ми маємо враховувати й інші обставини, зокрема, ті слова, які сказав Трамп про пакет фінансових санкцій проти Росії, який збираються ухвалювати. Тому я думаю, що впертість Путіна дратує Трампа дедалі більше і більше. Таким чином, тут є два складники.
У будь-якому разі Трамп, звісно, хоче показати, що це його рішення, і має намір у такий спосіб усе-таки змусити Путіна піти хоча б на якийсь компроміс. А єдиний компроміс в очах Трампа – це ceasefire, припинення вогню.
– А що далі? Чи вважаєте ви, що ця зустріч у Будапешті, яка не відбулася, стала фактично якимось вододілом, за яким уже починається зовсім інша історія відносин Трампа і Путіна, і далі ситуація розвиватиметься зовсім інакше?
– Ви знаєте, мене найбільше цікавлять не стосунки Трампа і Путіна, тому що, на жаль, із цього приводу в мене поки що ілюзій немає. Коли Трамп захоче нарешті вчинити з Путіним досить жорстко? Я не розумію.
Мені набагато більше подобається те, що, наприклад, Україна отримує винищувачі від Швеції. Для мене зараз найважливіший напрямок – це Європа, яка все більше й більше розуміє, що єдиний спосіб забезпечити свою безпеку – це допомогти Україні перемогти. Інших способів забезпечення безпеки для Європи не існує. У неї достатньо грошей, достатньо потужності для того, щоб це забезпечити, і ті процеси, які тривають, відбуваються у правильному напрямку.
– Ще одна знакова подія: під час підготовки до цього саміту в Будапешті Путін проводить запуск міжконтинентальної балістичної ракети ЯРС із космодрому Плесецьк. Навіщо це було зроблено? Чи може Путін вкотре розігрувати ядерну карту?
– Як ми знаємо, проти розіграшу ядерної карти виступає Пекін, і теж зрозуміло чому – бо у них ядерних зарядів набагато менше. Відповідно, коли Путін починає трясти своїми ядерними дзвіночками, тим самим применшується геополітична роль Китаю в сьогоднішніх розкладах.
Щодо випробувань, то ясна річ, що вони підгадали під ці заходи. Але все-таки врахуймо, що щороку проводять такі випробування якраз у цей час, у жовтні-листопаді, тому вважати, що ця подія надзвичайна, не варто.
– На тлі останніх подій знову заговорили про “пекельні” санкції США проти Росії. Чи вірите ви в те, що їх дійсно буде впроваджено, і якщо так, то як це позначиться на сьогоднішній позиції Путіна?
– Річ у тім, що економіка Росії дійсно перебуває у досить складному і навіть важкому стані, тому будь-яке посилення санкцій цей стан ще більше погіршить. Інша річ, що за того характеру режиму, який сьогодні існує, планувати, коли він впаде від внутрішніх причин, досить складно. Ми дивилися фільм “Операція Валькірія” – для того, щоб путінський режим упав, потрібно щось подібне.
– Чи припускаєте ви, що передача Україні ракет “Томагавк” може суттєво охолодити запал агресора в плані ударів по енергетичній інфраструктурі України?
– На жаль, суттєво змінити ситуацію вона не може, але принаймні з’явиться можливість того, що така ракета може долетіти й до Ново-Огарьово (резиденція Путіна в Підмосков’ї. – Ред.). З урахуванням того, що найбільше Путін боїться за своє нікчемне життя, – тут ми повертаємося до початку розмови про те, що навряд чи він сильно хотів летіти до Будапешта, бо просто боявся, – то, звісно, для нього наявність в України ракет, які можуть його ліквідувати, змушуватиме замислитися і, можливо, поміняти щось у своїй тактиці.
– Про небезпеку третьої світової війни говорять уже дуже давно, але останнім часом висловлюються думки про те, що це може бути метою Кремля. Чи припускаєте ви, що Путін дійсно зацікавлений у тому, щоб війна стала світовою?
– Путін сьогодні зацікавлений у тому, щоб війна була нескінченною. Світова війна – це насамперед інтерес більших гравців, ніж сьогоднішня Росія. На сьогодні Китай зацікавлений у тому, щоб Росія воювала, таким чином послаблюючи Сполучені Штати, як вважає Китай. Навряд чи Китай зацікавлений у світовій війні, тому що, по-перше, якихось видів озброєнь у них недостатньо, а по-друге, не факт, що Китай взагалі хоче воювати.
– І Путін справді прислухається до думки свого господаря в особі Сі Цзіньпіна?
– Так, Сі Цзіньпін може йому просто перекрити кисень. Якщо він захоче різкого припинення війни, то цілком може це зробити, наприклад, переставши постачати в Росію товари подвійного призначення. А як крайній захід заборонивши військове співробітництво КНДР із Росією.
