Ситуація з енергетикою у Києві найскладніша за роки війни. Через обстріли та морози кияни місцями по кілька днів сидять без світла, а мережі фіксують тисячі аварій.
Чому у Києві ввели аварійні відключення і що робити, коли вдома немає світла РБК-Україна розпитало генерального директора Yasno Сергія Коваленка.
Головне про ситуацію у Києві:
- ситуація у Києві – найскладніша, це мікс генераційних та мережевих обмежень,
- мережі намагаються балансувати, щоб 3 години було світло, потім 9-12 годин – відключення,
- кількість аварій по Києву шалена,
- супермаркети максимально підготувались до відключень, хоч і є локальні проблеми,
- заявку на відсутність світла в будинку має створити електрик, так вона потрапить в пріоритет.

Фото: заявку на відсутність світла в будинку має створити електрик (інфографіка РБК-Україна)
Дві причини відключень світла у Києві
– Яка ситуація з екстреними відключеннями і чи можна очікувати у разі, якщо не буде обстрілів, що ситуація найближчим часом покращиться?
– У нас одночасно дві великі проблеми. Перше – це генераційні обмеження. Це означає, що на території країни ми хочемо споживати електроенергії більше, ніж можемо виробити.
Ця ситуація не нова. Вона періодично змінюється через погодні умови, через можливості генерації. З кожним градусом мінуса ситуація зі споживанням змінюється. Чим холодніше, тим споживання більше. Це перша причина відключень.
Друга причина відключень – це так звані мережеві обмеження. Вони можуть виникати на різних рівнях: на рівні держави, області, міста. Що це означає? Якщо дуже максимально спрощувати, це означає, що неможливо взагалі передати електроенергію з точки А в точку Б. Або можливо, але не в достатній кількості.
Якщо ми кажемо про наразі найскладнішу ситуацію у Києві, то в нас одночасно мікс оцих двох обмежень. З одного боку, в країні недостатньо електроенергії, щоб дати Києву на 100%. З іншого – у нас суттєво пошкоджені мережеві об’єкти, і ми не можемо передати на Київ стільки, скільки потрібно.
Також у нас є мережеві обмеження в самому місті. До передостаннього обстрілу у нас була різна ситуація на лівому березі і правому. Потім був ще один обстріл і ситуація погіршилась по всіх районах міста, і наразі ми маємо мікс – обмеження генераційного і по розподільчим мережам.

Фото: мікс усіх проблем приводив нас до так званих екстрених відключень (інфографіка РБК-Україна)
Мережі вимушені створювати нові схеми підключення, нове приєднання. Вони по-іншому конструюють мережу. По-перше, на це потрібен час. По-друге, нова система зроблена “на ходу”, і вона не призначена для тієї потужності, яку ми хочемо передати. І от мікс усіх проблем приводив нас до так званих екстрених відключень.
У нас ситуація у Києві така, що я не пам’ятаю такого за всі роки війни. В цілому мережі намагаються балансувати так, щоб було світло десь 3 години, а потім 9-12 – відключення. І потім знову воно є. Але це в середньому виходить. Інколи воно виходить, інколи воно не виходить. Я тут не буду підбирати слів, бо з точки зору нормального життя – це сюрреалізм взагалі, в якому ми зараз живемо.
Є ще одна велика складова, про яку я повинен сказати, – мороз. У нас велике перевантаження системи, радикально зростає кількість аварій. Кількість аварій шалена. Мороз до всіх відключень доєднався, і все це в сукупності дає досить важку ситуацію.

Фото: треба протриматись до покращення погоди (інфографіка РБК-Україна)
Я не знаю, чи можливо якесь швидке покращення. Звісно, якщо ми говоримо про тижні, місяці, рік – звісно, покращення точно буде, без обстрілу, це безумовно.
Якщо ми кажемо про тижні, я не впевнений, що можна очікувати якихось суттєвих покращень.
В деяких випадках треба довгий час на відновлення, деякі об’єкти взагалі відновленню не підлягають.
З іншого боку, в нас зараз -17. Впродовж найближчих 10 днів ще мороз тримається. Але ми розуміємо, що мороз не може триматись 2 місяці.
Ми вважаємо, що треба протриматися тижні, поки погода трішки покращиться.
Я би не використовував в найближчі дні, тижні слово “покращення”. Я чесно скажу, бо коли в тебе навіть в середньому 3 години є світло, а 10 немає – це жахливі умови. Але вже як є, треба з цим якось бути.
Що відбувається з енергетикою у Києві
– Ви говорили, що ситуація рівно погіршилась після останнього обстрілу, що на правому, що на лівому березі. А де все-таки зараз складніше її стабілізувати?
– Немає такої відповіді, так не можна сказати. Пошкоджені об’єкти між собою всі пов’язані. Зараз мені важко спрогнозувати, бо я не володію інформацією по строках відновлення тих чи інших об’єктів. Чекаємо на відновлення.
Енергетики в першу чергу зацікавлені в тому, щоб світло у всіх було, бо це їх робота основна. Треба подякувати людям, які працюють в полях. Бригади працюють 24 на 7. І насправді працювати по 12-16 годин на морозі, на вітрі, це важка праця.
Дякую нашим колегам. Мені здається, важливо підтримати їх, бо вони, по суті, тримають місто у своїх руках, щоб воно якось функціонувало.
– Вчора президент сказав, що юридично буде введено надзвичайну ситуацію в енергетиці. Як це буде на практиці?
– Давайте я спробую прокоментувати те, як я розумію цю історію, не з політичного боку, бо це не наша справа. Наша справа – робити комунікації, робити, щоб світло було, або роз’яснювати.
На мій погляд, треба звернути увагу більше, на те, що зробили штаб, який буде працювати в досить великому складі учасників. Він буде координувати роботу всіх, і, на мій погляд, це важливо.
Ми всі розуміємо, що в складних системах, а енергосистема – це дуже складна система, головний виклик – це синхронізація. І мені здається, що будь-які кроки покращення комунікації між різними частинами – це добрий крок.
Тільки вчора вночі заявили про цю історію. Сьогодні відбулося перше засідання штабу. Я очікую від цього позитиву. Не змін, а більше координації роботи. Бо у нас головний виклик – це швидкість.
Швидке прийняття правильних рішень допоможе зробити ситуацію краще. От я персонально очікую від штабу, координації і швидкого прийняття рішень.
Супермакети працюють, хоча локальні проблеми є
– У Києві деякі рітейлери заявили про складнощі. Вони не казали, що вони повністю зачиняють супермаркети, але складнощі є. Скажіть, ця ситуація відбувається через недостатню підготовку чи просто умови настільки погані, що реально до них підготуватися було б неможливо?
– Звісно, повз мене не пройшли всі новини, така історія. Я можу тут сказати, мабуть, слова підтримки бізнесам. Більшість мереж (супермаркетів, – ред.) – наші клієнти. Вони з нами радилися ще не цієї осени, не цього літа. Це було ще в 22-му році.

Фото: Сергій Коваленко (скрін відео)
Мені здається, що український бізнес, буду говорити за своїх клієнтів, а ми – найбільший постачальник в Україні серед бізнес-клієнтів, підготувався на максимальному рівні. Бо давайте будемо чесними, якби бізнес не підготувався, і світло було у них випадково якихось три години за добу, то ми б з вами не змогли отримати послуги чи купити продукти.
Так, зараз є труднощі, але ми можемо купити продукти, ми можемо купити воду, ми записуємося на якісь процедури. У нас працюють навіть розважальні заклади.
Звісно, є локальні аварії. Після того, як ці новини з’явилися, я порозмовляв з клієнтами. Вони кажуть, що все нормально, буває – згорів генератор. Ну, буває. Мінусова температура, якесь не те пальне, щось не так пішло, парафином все забило, треба фільтра замінити. Це нормальний операційний процес.
Тому, мені здається, що забезпечувати життя від 3 до 5-мільйонного, за різними оцінками, міста – це велика справа. Всі магазини, наскільки я знаю, працюють. Максимально, що можна було зробити, бізнеси підготувались.
Що робити, коли немає світла: алгоритм дій
– Ви ще казали щодо локальних аварій. Ми дійсно також бачимо, що вони відбуваються і в будинках також. Це цілком зрозуміло, проте їх дуже багато. І іноді комунікація не дуже зрозуміла. Десь ЖЕК перекладає відповідальність на ДТЕК, ДТЕК на ОСББ. Що ви порадите робити в таких випадках?
– Дивиться. Всі учасники процесу хочуть, щоб було гарно. ЖЕК, мережі, постачальник, в першу чергу, мешканці конкретного будинку та інші. Всі хочуть гарного, але треба комунікацію надати. Що відбувається? Зараз десь 80 тисяч дзвінків приходить. Люди йдуть зі скаргами на відсутність світла. Кожен дзвінок попадає в базу і з ним щось треба зробити.
В мирний час по Києву працює 12 аварійних бригад. Зараз їх працює 60. Ми розуміємо, що технічно неможливо зрозуміти і обробити всі заявки. Виходить так, що десь 60 -70% заявок – це не той випадок, за яким їхали.
Є правильний алгоритм. Він виглядає так:
- Якщо у вас немає світла – перевірте, можливо, вибило вашу квартиру.
- Йдете до свого ЖЕКу або ОСББ і там є електрик. Йому потрібно зробити не опінію, що скоріше за все дзвоніть в ДТЕК, а він повинен зробити огляд і сказати професійний висновок щодо проблеми.
- Якщо це проблема прибудинкова, електрик знає, що робити. Йому потрібно відремонтувати, умовно.
- Якщо проблема на стороні мереж – електрик має створити заявку.
Коли ви зробите заявку, ви сформулюєте так: “люди добрі, така-то адреса, нема тридцять днів світла, у сусідньому будинку все горить”. Оце типова заявка, 99,9%. Якщо ж після огляду електрик буде робити заявку, він зробить її досить професійно. Така-то адреса, такі-то відключення, світла немає, така-то фаза, такі-то підключення, бачу проблему там.
Електрик, або ЖЕК, або ОСББ мають зробити заявку на мережу. Ця заявка попаде в пріоритет, тому що прийшло від електрика. І вона зрозуміла, її мережі швидко можуть обробити.
– І ще питання щодо автономних генераторів. Нещодавно прем’єр Юлія Свириденко сказала, окремі будинки підключать до автономних генераторів. Чи це дійсно рішення, чи можна таким чином заживлювати окремі квартали?
– Мені важко оцінювати заяву, бо я не знаю деталей, а деталі мені дуже важливі. Дивіться, у будинку є декілька вразливих зон, на які можна підключати різні генератори. Перше, є насоси, у багатьох багатоповерхівок є насоси, які качають тепло нагору. І коли світла немає – до третього поверху тепло доходить, а далі – насос не працює і тепло не доходить до верхнього поверху.
Багато будинків за свої кошти ставили генератори або батареї саме на ці насоси. Тобто стоїть генератор, він працює на насос. Воно світло в квартири не дає, але тепло качає по всьому будинку.
Це перший тип, куди треба або можна ставити. Другий тип, про який, скоріше за все, ви кажете, це ще заживити квартири в будинку. Тобто великим якимось генератором, в залежності від будинку. Я знаю, що на будинки ставили великі генератори, щоб і світло було у людей, і так інше. Тобто це теоретично можливо.
Якщо ви кажете про мікрорайони, то теоретично вони є, мабуть. Але це вже великі конструкції, генератори. Я не думаю, що це може бути прямо масова історія. Якщо їх зараз немає фізично, то привезти і поставити – це тижні. Але якщо їх треба виготовляти, то ми розуміємо, що це тривалий час.
Читайте також:
.
