Повномасштабна війна докорінно змінила паливний ринок України: країна повністю перейшла на імпорт, вибудувала нову логістику та стала частиною глобального енергетичного ринку. Водночас ціни на бензин і дизель залишаються однією з найчутливіших тем для українців. Від чого вони залежать, як акцизи впливають на ринок, звідки Україна бере пальне та чи варто боятися повторення паливної кризи, чи існує ризик дефіциту – в інтерв’ю Укрінформу пояснив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
«РИНОК ПАЛЬНОГО – ОДИН ІЗ НАЙПРОЗОРІШИХ ДЛЯ АНАЛІЗУ»
– Які фактори сьогодні найбільше впливають на вартість пального в Україні?
– Насправді всі ключові фактори очевидні: світові котирування, курс валют, податки. Україна сьогодні є стовідсотковим імпортером пального, тому ціна формується досить прозоро. Ми купуємо ресурс за міжнародними котируваннями, знаємо податкову складову і логістику – відповідно, можна доволі точно порахувати кінцеву вартість.
Ми аналізували минулий рік: світові ціни, гуртовий ринок і роздріб показали майже однакову динаміку. Це означає, що ринок працює коректно і фактично просто транслює зовнішні коливання.
Якщо ж дивитися на гривневу ціну, то за рік пальне подорожчало приблизно на три гривні, навіть попри те, що світові ціни на нафту падали. Це пояснюється внутрішніми чинниками.
«ПОДАТКИ Й КУРС ПІДШТОВХУЮТЬ ЦІНУ ВГОРУ»
– Тобто головна причина – курс валют?
– Курс – один із ключових факторів. Другий – зростання акцизів. Програма їх підвищення почала діяти з вересня 2024 року і має кілька етапів до 2028-го, коли Україна вийде на мінімальні європейські ставки.
За три хвилі підвищення податкова складова у ціні пального зросла приблизно на 6–7 гривень. Якби цього не було – ціна сьогодні була б нижчою. А якби ще й не девальвація гривні – то різниця могла б сягати до дев’яти гривень на літрі.
Водночас ці кошти критично важливі для бюджету. Лише минулого року підвищення акцизів давало близько 100 млн грн щодня. Останній етап додав ще понад 60 млн грн щоденного надходження.
ЧОМУ ЦІНИ НЕ ЗРОСЛИ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ПІДВИЩЕННЯ АКЦИЗУ
– Після підвищення акцизу 1 січня ціни на АЗС одразу не зросли. Чому?
– Це було прогнозовано. У грудні знизилися світові ціни на нафту і закупівельна вартість пального, тому трейдери мали певний запас маржі. Підвищення податків просто «з’їло» цю націнку – і на стелах змін не було.
А вже у другій половині січня почали діяти інші фактори: подорожчала нафта, зросла закупівельна ціна, послабилася гривня до євро (а акциз у нас прив’язаний саме до євро). У підсумку собівартість зросла більш як на чотири гривні на літрі, і ринок не зміг цього «проковтнути».
– Чого очікувати далі?
– Ймовірно, ціни ще додадуть приблизно гривню–півтори найближчим часом. Але є шанс, що це буде останній етап зростання, якщо світові ціни стабілізуються.
УКРАЇНА СТАЛА ЧАСТИНОЮ ГЛОБАЛЬНОГО РИНКУ
– Звідки сьогодні Україна отримує пальне?
Нині для нас відкритий увесь світ – понад два десятки світових нафтопереробних заводів постачають нам ресурс упродовж року
– Переважно з Європи або через європейські порти. Після 2022 року стара система постачання фактично зникла: російські та білоруські ресурси відпали, власна переробка зруйнована.
Зараз географія поставок дуже широка: Європа, Близький Схід, іноді навіть дуже віддалені країни. Ми вже користувалися американським дизпаливом, були поставки з Нідерландів, Катару, інших регіонів. Фактично для нас відкритий увесь світ – понад два десятки нафтопереробних заводів постачають ресурс упродовж року.
Це означає, що Україна стала частиною глобального ринку – і ціна формується відповідно до світових трендів.
ВЛАСНОГО ПАЛЬНОГО НАРАЗІ НЕМАЄ
– Чому Україна не може використовувати власне пальне?
– Тому що його фактично немає. Єдиний працюючий на початок повномасштабної війни Кременчуцький НПЗ зазнав численних атак і був остаточно зруйнований у 2025 році. Відтоді ринок повністю імпортний.
Втім, після війни галузь має потенціал відновлення: раніше українські заводи стримувалися демпінгом дешевих російських і білоруських ресурсів, тепер конкуренція буде іншою.
ВПЛИВ ПАЛЬНОГО НА ЦІНИ ПРОДУКТІВ ПЕРЕБІЛЬШЕНИЙ
– Часто кажуть, що подорожчання пального автоматично веде до зростання цін на продукти. Це так?
– Вплив є, але він значно менший, ніж здається. Навіть у транспортній галузі паливо становить приблизно 15% собівартості. У виробництві продуктів – це взагалі кілька відсотків.
Звичайно, витрати на генератори, логістику, доставку додаються, але стверджувати, що «все дорожчає через пальне», – некоректно. Є багато інших чинників: зарплати, обладнання, сервіс, енергетика.
ЧИ МОЖЛИВИЙ НОВИЙ ДЕФІЦИТ
У 2022 році проблема була в тому, що Україна взагалі не працювала з європейським ринком пального і не мала відповідної логістики
– Чи є ризик повторення паливної кризи?
– Гострого дефіциту, як у 2022 році, не очікується. Тоді проблема була в тому, що Україна взагалі не працювала з європейським ринком і не мала логістики.
Зараз система диверсифікована: поставки йдуть через кілька країн, є розвинена інфраструктура, транспорт, контракти. Так, у січні була напружена ситуація через різке зростання споживання бензину, але ринок оперативно знаходить ресурс.
– Міністр енергетики говорив про запас пального на 20 днів.
– Це був запас понад поточні постачання. Зазвичай він становить 10–12 днів, а 20 – це навіть хороший показник. Ідеться не про те, що після цього пальне закінчиться, а про резерв.
ЧОМУ РІЗНА ЯКІСТЬ І ЦІНИ НА АЗС
– Чому на різних заправках настільки різні ціни й іноді виникають претензії до якості?
– На ціну впливає багато факторів: податкова дисципліна, логістика, сервіс, витрати мережі. Якість теж залежить не лише від походження пального, а й від транспортування, зберігання, стану резервуарів, лабораторного контролю.
Великі мережі мають власні лабораторії та системи контролю – це дорогі інвестиції, тому їхні ціни вищі.
Щодо скарг на «неякісне» пальне взимку – часто причина не в якості, а в температурних умовах. Зимові сорти дизеля мають межу фільтрації, і при сильних морозах навіть нормальне пальне може «прихопити». До того ж значна частина ресурсу надходить із південних країн, де зимове паливо взагалі не потрібне, і його адаптують спеціально для України.
Розмову вела Христя Равлюк
Фото: Євген Котенко / Укріфнорм
Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на ютуб-каналі Ukrinform
