Ще кілька років тому старі ігрові консолі здавалися пережитком минулого, але сьогодні вони знову викликають інтерес не лише у геймерів, а й у колекціонерів та молодшого покоління, яке відкриває для себе класику відеоігор. Користувачі купують як справжні ретро-моделі, так і їх сучасні варіанти, що сприяло формуванню окремого ринку, орієнтованого на ретроігри.
Ностальгія як тренд: чому ретроконсолі знову в моді
Зростання інтересу до старих ігрових пристроїв розпочалося у другій половині 2010-х років. Однією з основних причин стала хвиля ностальгії за іграми 1980–1990-х років, на яких виросло покоління сучасних геймерів. Для багатьох першим зануренням у світ відеоігор стали консолі на кшталт Nintendo Entertainment System та Sega Mega Drive.
Цей відроджений інтерес помітили й виробники. У 2016 році Nintendo випустила компактну версію NES Classic Edition (у Європі відому як Nintendo Classic Mini) — зменшену копію оригінальної консолі зі вбудованими класичними іграми. Цей реліз започаткував хвилю перевидань ретроконсолей: попит був надзвичайно високим, пристрої швидко розкупили, а деякий час вони навіть були дефіцитом. У 2018 році з’явилось перевидання PlayStation Classic — ще однієї культової консолі.
Ще одна причина популярності полягає в простоті класичних ігор. Багато з них мають зрозумілий геймплей, доступний навіть новачкам, без необхідності проходити тривалі навчальні рівні. На відміну від сучасних проєктів, у ретроіграх відсутні мікротранзакції та постійні оновлення.
Ігри минулих поколінь приваблюють не лише тих, хто грав у дитинстві. Молодь також відкриває для себе класичні консолі, частково завдяки популярності стрімінгів і відеоблогів, а також через інтерес до аналогових хобі, що дозволяють відірватися від соцмереж і слугують способом «заземлення». Популярності старим консолям сприяють також фільми, серіали і загальна мода на естетику 1980–1990-х років, що передають атмосферу того часу. Цей феномен детальніше розглянуто, зокрема, в контексті серіалу «Дивні дива» (Stranger Things).
Що таке ретроконсоль?
Термін «ретроконсоль» об’єднує ігрові пристрої, пов’язані з попередніми поколіннями відеоігор, переважно з 1980–1990-х або початку 2000-х років. Класичними прикладами вважають:
- Nintendo Entertainment System (NES),
- Super Nintendo Entertainment System (SNES),
- Sega Mega Drive,
- Nintendo 64.
Проте список цим не обмежується. Якщо перші етапи розвитку індустрії домінували японські виробники, то з виходом PlayStation і Xbox активно включилися й американські компанії.
Саме на цих платформах сформувалися ключові принципи геймдизайну, серед яких:
- Зрозумілі з перших секунд механіки.
- Поступове ускладнення рівнів.
- Баланс між складністю та винагородою.
- Рівні, що навчають гравця без прямих підказок.
Відома концепція «easy to learn, hard to master» («легко навчитись, важко опанувати») та принцип створення рівнів із візуальними підказками досі натхненні сучасних розробників. Наприклад, гра Pac-Man є яскравим прикладом цієї системи.
Термін «ретроконсоль» має широкий сенс — він охоплює як оригінальні пристрої минулих років, так і сучасні прилади, створені для запуску класичних ігор через перевипуски або емуляцію.
Межі поняття «ретро» зміщуються з часом: у березні 2026 року велика мережа магазинів відеоігор GameStop у своїй класифікації віднесла до ретроконсолей навіть відносно нові моделі, як-то PlayStation 3 (2006), Xbox 360 (2005) і Nintendo Wii U (2012). Таким чином нові пристрої виявилися в одній категорії з більш давніми системами, на кшталт Sega Saturn і Nintendo DS.
Види ретроконсолей та особливості між ними
Сьогодні ринок пропонує широкий вибір ретроконсолей для різних смаків. Основні категорії включають:
-
Перевипуски класики — сучасні версії старих консолей, випущені ліцензіатами, що зазвичай мають вигляд, близький до оригіналу, але оснащені сучасними портами для телевізорів і вбудованими бібліотеками класичних ігор. Приклади: NES Classic Edition, Super NES Classic Edition, PlayStation Classic. Вони дають змогу насолодитися культовими хітами, такими як Super Mario Bros., The Legend of Zelda, оригінальна Final Fantasy VII, без необхідності шукати старі картриджі або додаткове ПЗ.
-
Емуляційні консолі — пристрої, що не прив’язані до однієї платформи і можуть запускати ігри з різних систем (від NES, SNES до Sega, Game Boy тощо). Приклади: The Evercade VS-R, серія RetroN від Hyperkin, які дозволяють відчути фізичну присутність класичних консолей.
-
Класичні ігрові персональні комп’ютери 1980-х років — Sinclair ZX Spectrum, Commodore 64, Amiga 500, Commodore VIC-20 та інші. Сьогодні їх повнорозмірні або зменшені копії разом із геймпадами і добірками ігор пропонує компанія Retro Gaming, яка входить до складу Embracer Group.
- Портативні консолі — компактні пристрої для гри в дорозі, без підключення до зовнішнього монітора. Вони часто орієнтовані на роботу з картриджами та зберігають автентичність ігрового досвіду, що особливо цінують колекціонери. Серед таких моделей є Evercade, ModRetro Chromatic, Analogue Pocket.
Особливою технологією відзначається Analogue Pocket, яка використовує FPGA-архітектуру, що гарантує максимально точне відтворення роботи оригінальних консолей, а не просту емуляцію. Це забезпечує ідеальне відчуття класичних ігор, супроводжується сучасними перевагами: яскравим екраном, можливістю підключення до телевізора, підтримкою різних платформ через адаптери, а також вбудованими інструментами для створення музики.
- Емуляційні портативні консолі — пристрої, які підтримують численні системи та дозволяють зберігати велику колекцію ігор у цифровому форматі. Приклади: Miyoo Mini Plus, Anbernic RG35XX та інші портативні консолі бренду Anbernic. Вони поєднують портативність з універсальністю, забезпечуючи зручний доступ до величезної бібліотеки ігор.
Таким чином, два основні підходи у портативних ретроконсолях:
- Автентичність і колекціонування, коли важлива максимально точна взаємодія з оригінальними картриджами та аксесуарами.
- Зручність і універсальність, що дає змогу швидко запускати ігри з різних платформ у цифровому вигляді.
Окремо варто виділити оригінальні старі консолі, що були випущені у свій час. Вони надають найсправжніший досвід із оригінальними геймпадами, характерними звуками запуску ігор, проте мають і недоліки: зношені комплектуючі, неповна працездатність портів і екранів та складність пошуку робочих пристроїв із повною бібліотекою ігор. Проте багато ентузіастів займаються відновленням таких консолей, демонструючи процес на відео — це схоже на заспокійливий ASMR, адже спостерігати за чисткою та ремонтом пристроїв дуже приємно.
Вартість ретроконсолей
В Україні більшість сучасних ретроконсолей доступні для придбання, однак не всі моделі легко знайти у фізичних магазинах. Рідкісні пристрої зручніше замовляти через баєрів або на міжнародних платформах, таких як Amazon. Китайські портативні консолі, наприклад Miyoo Mini Plus чи Anbernic, вигідно купувати на AliExpress завдяки нижчим цінам і ширшому асортименту.
Діапазон цін в Україні становить:
- Від кількох сотень гривень за неофіційні китайські копії або недорогі моделі 1000-в-одній.
- До 10-11 тисяч гривень за офіційні консолі відомих брендів, наприклад Sony PlayStation Classic Mini Console, яку доставлять із Європи.
- Plaion The Spectrum (офіційний ретрокомп’ютер) можна замовити з Європи за 5-6 тисяч гривень.
У великих українських магазинах представлені тисячі модифікацій і моделей ретроконсолей.
Ціни на оригінальні ретроконсольні пристрої та картриджі залежать від їхнього стану й можуть досягати сотень тисяч доларів. Наприклад:
- Sony PlayStation (SFX-100), прототип 1991 року, була продана у лютому 2020 за $360 000.
- NES Deluxe Set (1986) у ідеальному стані купили за $120 000.
Раритетні колекційні ігрові видання можуть коштувати навіть мільйони доларів. Найдорожчою вважають Super Mario Bros. (NES, 1985) приблизною вартістю $2 млн, а друга в рейтингу — Super Mario 64 (Nintendo 64, 1996) — $1,56 млн. Водночас картриджі в задовільному стані, що не мають колекційної цінності, можна знайти на OLX або спеціалізованих форумах у діапазоні цін менше 100 гривень.
Ретроконсолі знову повертаються у тренди, поєднуючи ностальгію з сучасними технологіями та приваблюючи як давнє покоління геймерів, так і новачків. Кожен може обрати формат, який найкраще відповідає його вподобанням — зручність, колекційна цінність або автентичність. А які консолі були у вашому дитинстві і які ви хотіли б спробувати зараз?
