Скандал із Зеленським, “Пороху капець”, конфлікт із ТЦК, прокляття бабусі, пияцтво. Інтерв’ю Гордона із Задніпровським. Відео G

Під час інтерв’ю засновник інтернет-видання “ГОРДОН” Дмитро Гордон і Задніпровський говорили про:

• акторську династію (“Моя бабуся була геніальною”);
• дитинство актора (“Я завжди був гіперактивним. У мене завжди була погана поведінка в школі”);
• талант (“Я – бездарність! Що я тут роблю?”);
• ролі Задніпровського (“Я за один рік “Великої різниці” заробив більше, ніж за 15 років у театрі”);
• душевність театру і зловживання алкоголем (“Головним для нас було пропустити чарочку й поговорити”);
• відносини Задніпровського з Богданом Ступкою (“Якщо він когось любив, міг озолотити. Якщо когось ненавидів, то зі світу зживав”);
• те, як Ступка сприйняв би війну РФ проти України;
• Анатолія Хостікоєва (“На роль він мене пів року уламував”);
• Наталію Сумську й інших акторів (“Тут не треба соромитися”);
• театральний “бум” у Києві (“Почався з “Конотопської відьми”);
• театр імені Івана Франка (“Ми втрачаємо театр Франка!”);
• перший день великої війни (“Гупнуло зовсім поряд! Я молився, хоч би ще раз побачити дітей”);
• дзвінки Задніпровському від російських діячів культури;
• Росію й росіян (“Знаю, що поруч дурнуватий сусід, який нікуди не дінеться”);
• схожість Задніпровського з п’ятим президентом України Петром Порошенком (“За дуже великі гроші мені пропонували зіграти стрьомну пародію на Порошенка”);
• президент України Володимир Зеленський (“Я знімався у “Слузі народу” ще до того, як Зеленський сказав на Новий рік, що він іде у президенти”);
• стан здоров’я (“Часто думаю, що мені треба зав’язувати з професією”);
• зустрічі Задніпровського із представниками ТЦК;
• дружину актора (“Вона вибрала мене в найважчий момент, коли я здихав”);
• мрії Задніпровського.

“Після вистави п’ю горілку – я розряджаюся. […] Театр обмілів! Не з усіма можна випити чарку й поговорити”, – сказав актор під час інтерв’ю.

Задніпровський народився 1975 року в Києві в акторській сімʼї. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. З 1996 року служить у театрі Франка.